Upsihologa Logo
У психолога Украинские психологи
«Худшие враги — из бывших друзей: бьют по твоим слабостям, им одним ведом...»
Вопрос от: Daryna Возраст: 14

Вулиця

Доброго дня,після початку війни,я та моя мама поїхали до Польщі,ми вже перебуваємо 1 рік,мені дуже погано та хочу додому,але мама ніби цього не помічає,мені дуже страшно виходити на вулицю,боюсь проходити повз компаній підлітків,тому що,боюсь що вони мене будуть обговорювати,я завжди переймаюсь за думку інших та як я буду виглядати в їх очах, боюся підходити до людей,коли одягаю юбку боюсь за свої не побриті ноги,боюсь чи моя голова не виглядає жирною,друзів у мене немає,тільки були в Україні у школі,якщо мені доводиться виходити на вулицю,я ще стою хвилин 40 перед дзеркалом та думаю чи не виглядаю як посміховисько,це все у мене розпочалося 2 роки тому,я не знаю що вже робити
...
Что означают эти оценки?

Оценки вопросов

Пользователи могут голосовать за понравившиеся вопросы. Лучшие вопросы мы размещаем в специальной секции сайта.

Вы можете проголосовать за вопрос, если он чем-то вам понравился. Может быть, интересная тема, или хорошо описана проблема, или вы считаете, что ответы психологов на поставленный вопрос полезно было бы почитать многим другим людям.

Если вы голосуете за какой-то вопрос, то ссылка на него позже может быть отображена на вашей личной страничке, в секции "Понравились вопросы". Ваши негативные оценки нигде отображены не будут.

У психологов на личных страничках понравившиеся им вопросы отображены не будут.

Ответы психологов

Виталий Бондарчук — психолог
Вінниця ·
Доброго дня, співчуваю. Вам нелегко.
Скажіть, будь ласка, а як Ви виглядаєте у власних очах? Що Ви про себе думаєте? Що Вам в собі подобається, а що ні?
...
Тетяна Артеменко — психолог
Тетяна Артеменко психолог
Черкаси ·

Психолог больше не активен на сайте

Щодня зменшуйте час перебування перед зеркалом на 3 хвилини. Допоки не досягнете мінімально допустимого для Вас часу
...
Дополнение от автора вопроса ·

↩ Реакція на відповідь № 344081 для Віталій Вікторович

В собі мені багато чого не подобається. Але можу виділити своє лице,посмішку,свій характер через який я не можу жити,у кінці 4 класу (на данний момент я закінчила 8) я почала заїкатися,і до сих пір це не проходить,не подобається те що якщо,людині повисити голос у мене вже сльози на очах,у мене добре з оцінками особливо з англійською,але варто мені зробити одну помилку,як я починаю ненавидіти себе за це,а що подобається я навіть і не знаю..
Дополнение от автора вопроса ·

↩ Реакція на відповідь № 344086 для Валентина Михайловна

Так,звичайно я їй говорила,навіть я їй з сльозами кажу,що мені погано я хочу додому,вона або відходить від відповіді або каже що їй також тяжко,але тут у неї ж робота
Сказать, что вам тяжело и домой хочется и сказать то, что вы тут написали это очень разное.
Дома война и возможно нет работы или маленькая зарплата и невозможно на нее прожить. И ваше желание вернуться несмотря на это выглядит как каприз.
А вот рассказать о том, что вы тут написали это другое. Возможно мама поможет найти психолога вам, поддержит морально, сможете делиться с ней переживаниями.
Да и приезд домой не решит ваших проблем, они внутренние, и не зависят от места проживания
...
Дополнение от автора вопроса ·

↩ Реакція на відповідь № 344123 для Валентина Михайловна

Я розумію,що їй також тяжко та я можливо сильно пере більшою,але тут є "але",вона мене віддала до польської школи,коли у мене не було навіть базових знань мови і ні, діти там не знущалися наді мною,але я відчувала себе білою вороною,я в Україні вчила англійську мову з 5 класа,я ніби для неї була створена,мені дуже вона подобалась,але коли до школи польської пішла,я втратила сенс та бажання вчитися взагалі,мені настільки було погано,що я почала різати собі руки,не так щоб до обмороку,але залишались шрами які на данний момент майже не видно,і не тільки на руках, і на плечах і на колінах,я це все показувала мамі,її реакція була трохи навіть спокійною,але навіть майже ніяк не підтримала,я продовжувала ходити до школи,поки мамі то все набридло і вона забрала документи,але не через то,що вона хотіла як краще,а через мої прохання та сльози
Дополнение от автора вопроса ·

↩ Реакція на відповідь № 344127 для Віталій Вікторович

Так,для мене це важливо навіть дуже,але коли мене мама до польської школи відправила,мова перестала бути для мене чимось цікавим,а коли перейшла на онлайн українську школу,цей урок,я вчила і вчу зараз заради того,щоб не засмутити маму, з 5-7 класи мені це подобалося,але зараз я не можу сказати чи воно мені подобається
Добрый день, Daryna!
цитата:
а коли перейшла на онлайн українську школу

Вы перешли в украинскую школу и проблема с польской школой теперь решена - вам не надо туда ходить?

цитата:
дуже страшно виходити на вулицю

И у вас остался страх выходить на улицу из-за
цитата:
компаній підлітків

?
...
Юлия Трясун — психолог
Юлия Трясун психолог
Черкаси ·
Для вашого віку є і увлому типовим мати претензії до своєї зовнішності, багато підлітків проходять через це. Краще поговорити з мамою на пряму і розповісти про свої почуття.
...
Доброго дня, Дарина.

Можливо у вашій українській школі є психолог з яким би ви могли поспілкуватися, хоча б онлайн?
Також спробуйте поговорити з мамою, спробуйте пояснити все те, що ви описали тут. Це вкрай важливо, адже ви неповнолітня і можете звернутись за допомогою психолога лише з дозволу батьків. За виключенням шкільного психолога.
...
Этот вопрос заархивирован. Новые ответы больше не принимаются.
Войдите или зарегистрируйтесь, чтобы ответить.
Хотите прямо сейчас задать вопрос психологу онлайн бесплатно?