Upsihologa Logo
У психолога Украинские психологи
«Никогда не сожалейте. Если это было хорошо, то это замечательно. А если ...»
Вопрос от: Ірина Возраст: 31

Відчуваю себе на межі

Доброго дня! Я розумію, що в мене не така вже погана ситуація і багатьом важче в мільйон разів особливо військовим в окопах та тим, хто постійно знаходиться у зоні бойових дій, але є відчуття що мої нерви вже не витримують цю війну та поступово їде дах. Минулого року мене дуже сильно підтримувала віра у скору перемогу і що все це рано чи пізно закінчиться, проте в цьому році з'явилося відчуття, що все це дуже та дуже надовго і важко із ним змиритися. Мені більше за все хочеться звичайних тихих ночей без тривог, іноді відчуваю що боюся йти спати, бо знову буде сирена та по ночам часто сняться різні жахи. А вчора Шахеди летіли на мою область і сьогодні все це продовжується, а на додачу я ще і вагітна. Сиджу у ванній і відчуваю, що хочеться плакати від відчуття безвихідності та приреченності на життя з війною та тривогою. За кордон виїхати не пошук через чоловіка, бо люблю його більше за всіх на Світі та не уявляю життя без нього. Підкажіть будь ласка, як звикнути до такої реальності та почати більш байдуже ставитися до загроз та повітряних тривог ночима? Як хоч трохи себе стабілізувати з такими поганими нервами у воюючій країні?
...
Что означают эти оценки?

Оценки вопросов

Пользователи могут голосовать за понравившиеся вопросы. Лучшие вопросы мы размещаем в специальной секции сайта.

Вы можете проголосовать за вопрос, если он чем-то вам понравился. Может быть, интересная тема, или хорошо описана проблема, или вы считаете, что ответы психологов на поставленный вопрос полезно было бы почитать многим другим людям.

Если вы голосуете за какой-то вопрос, то ссылка на него позже может быть отображена на вашей личной страничке, в секции "Понравились вопросы". Ваши негативные оценки нигде отображены не будут.

У психологов на личных страничках понравившиеся им вопросы отображены не будут.

Ответы психологов

Vitaliya Melnik — психолог
Vitaliya Melnik психолог
Харків ·
Добрий вечір. А що чоловік вам каже з цього приводу? Як він вас підтримує?
...
Вже другий рік триває війна, яку росія розпочала в Україні. Весь цей час наша психіка перебуває у ненормальних умовах, переживаючи колосальне навантаження. Але поступово психіка адаптується.
Універсальних способів подолання страхів немає. Всі люди індивідуальні та способи подолання страху можуть бути різні. Вашу проблему треба вирішувати із психологом.

Відредаговано автором 01-10-2023 03:09:53

...
Добрый день!
цитата:
Сиджу у ванній і відчуваю

В ситуации длительного стресса, любой человек, как минимум, может эмоционально выгореть.
А как максимум - приобрести посттравматическое стрессовое расстройство.
Поэтому надо разбираться на индивидуальной консультации с тем, что с вами происходит.

цитата:
на додачу я ще і вагітна

К тому же изменения гормонального фона при беременности могут также ухудшать эмоциональное состояние.

Исходя из этого, решить самостоятельно проблему и
цитата:
хоч трохи себе стабілізувати з такими поганими нервами

у вас, к сожалению, не получится.

Так как вы правы и нервы вам действительно надо "лечить" - с помощью индивидуальной психотерапии.
Для этого вам необходимо будет проработать страхи, увеличить ресурсы, вернуть веру и уверенность в себе.

Если вы готовы изменить свою жизнь, то можете обращаться ко мне.
Я работаю с такими запросами и могу вам помочь.
...
Ирина Миколенко — психолог
Полтава ·
Доброе Утро!

Знаете, расскажу вам одну маленькую историю.
Вчера буквально услышала ( я была на кухне - окно открыто - и тут снова эта сирена... )
Сирена гудит - я готовлю есть - а на улице мальчик говорит своей маме ( предположительно) мальчику лет так по голосу гдето 8 или 9 лет.
И я слышу, как он ей рассказывает жалуется " а что мне делать с Мариной ?"
и рассказывает как он поссорился с подружкой.
А мама ему отвечает - " ну она же твоя подружка, ты не можешь ее просто так кинуть"
И все это на фоне сирены...

Знаете вроде обычный разговор ( ну мало ли дети сегодня ссорятся - завтра мирятся...)
Но на фоне сирены - это прозвучало как то... по особенному для меня... слова "она же твоя подружка, ты не можешь ее кинуть"
Люди на фоне сирен - продолжают жить! Решать свои проблемы, ходить на работу, строить дом, поддерживать друг друга, дружить, влюбляться, рожать детей - продолжают жить вопреки всему!

Вот видимо - это наша главная задача! Научится жить вопреки всему!
Как делает это Израиль. Он тоже давно живет в войне - и живет вопреки всему.
Вот и нам надо - научится жить, вопреки всему!
И даже не сирена тут важна ( хоть она тоже важна )
А то что, мама мальчику сказала - " Она же твоя подруга, ты не можешь ее кинуть!"
Сказала мама волнительным голосом - потому что звучала сирена.
Но у нее была важнее задача - донести сыну, что друзей не кидают!
Чтобы ни было не кидают! Как и наши - Захисники зараз не кидають нашу Землю!
А відвойовують ії! Землю і людей, які в окупаціі зараз... не кидають!"

Сконцентрируйтесь на главном - на ребенке и муже!
Это сейчас для вас должно быть главным - благополучно родить!
Вопреки всему!
И окунуться в материнство! И воспитать настоящего мужчину! Подарить всю свою любовь сыну и мужу!
Но и про себя не забывайте! О себе заботьтесь тоже - каждый день!
Делайте маленькие приятные моменты для себя ( приятная музыка, прогулка, вкусная еда, сон, массаж, спа процедуры, приятная книга или кино)
Новости вообще исключите - не смотрите новости!
Найдите для себя какоето хобби - музыка, рисование и т д - которое вас будет радовать.
И конечно вам надо - найти психолога или психотерапевта - потому что, тревожность так просто сама не пройдет. Нужна помощь!
Мария Радченко — психолог
Мария Радченко психолог
Дніпро ·
Доброго дня, Ірино!

Співчуваю Вам і розділяю Ваш біль, адже ми всі зараз майже два роки живемо в новій реальності, де кожень день - це протистояння ворогу і надія на якнайшвидшу перемогу.
Вам необхідно зарад піклуватись про себе, в першу чергу. Припинити відчувати тривогу через війну, на жаль, не вийде, бо це нормальна реакція на ненормальні для людської психіки, стресові умови. Але можна підкоригувати свій спосіб життя: намагатись дотримуватися постійного режиму сна, менше переглядати новини, більше спілкуватись з близькими і ділитися з ними своїми переживаннями. За необхідності - звертайтесь до фахівців: психолога, психотерапевта, психіатра.
Павел Леонидович Басанский — психолог
Павел Леонидович Басанский психолог
Київ ·

Психолог больше не активен на сайте

Доброго!
Якщо не думати про війни, перемоги і таке інше, то які б по-справжньому важливі висновки Ви могли б зробити на фоні всієї цієї нестабільності у світі та нашій країні?
Бо люди не дарма проживають все це, а для якоїсь важливої мети. Якої, як вважаєте?
Якщо Ви її НЕ зрозумієте, то все пережите буде ДАРМА.
Люди, якщо вони справді люди, а не істоти зі смартфонами і машинами, не можуть НЕ шукати відповідей на ці питання.
Дополнение от автора вопроса ·
Віталія Юріївна, так підтримує, обіймає та пояснює, що дуже маленька ймовірність, що ракета прилетить саме в нас
Дополнение от автора вопроса ·
Павел Леонідович, думаю це трагічна ситуація впершу чергу для нас та нашої країни. На Світі, на жаль, війни завжди були в той чи інший країні, схоже що поки що людство по-іншому не вміє ( Я згодна називатися примітивним обувачем із смартфонами та машинами, але просто вже хочеться, щоб все це скінчилося якнайшвидше, бо сил вже немає
Дополнение от автора вопроса ·
Ніби то в моєму житті все і не так погано, і англійський вивчаю, пишу комп'ютерні програми, багато гуляю, думаю про майбутнє своєї дитини, але все одно внутрі якась спустошена пустеля та відчуття відчаю та безвихідності. Мабуть тому, що важко довго переживати цю воєнну реальність та вона завжди проходить червоною ниткою через все( Я захоплююся мужніми, сміливими не зламаними, та на жаль не така. Є відчуття, що з моменту як зрозуміла, що війна буде тривалою щось внутрі зламалося
Павел Леонидович Басанский — психолог
Павел Леонидович Басанский психолог
Київ ·

Психолог больше не активен на сайте

Розумію, що Ви перевтомилися від ситуації, війну витримувати нелегко. Але ж життя на СТОП не поставити і певні висновки для себе зробити корисніше, ніж залишитись в дитячому, незрілому стані. Не тільки про Вас та Вашу позицію говорю, багато хто перебуває в подібному. Але ж життя навчить нас уму-розуму все одно, незалежно, хочемо ми цього або ні.
цитата:
думаю це трагічна ситуація впершу чергу для нас та нашої країни

І так, і ні. Для нас точно, але й для всього світу також, бо все по моделі, яку Ви і описали:
цитата:
На Світі, на жаль, війни завжди були в той чи інший країні, схоже що поки що людство по-іншому не вміє

І буде людство страждати (ми з Вами в тому числі) допоки не навчиться по-іншому.
І смерть та її можливість буде нас вчити. Бо смерть - це така форма життя, певний його етап.
Вона вчить усіх, а особливо тих, хто розслабився зовсім, та забув про суть і життя, і себе, про свої завдання на Землі. А вони НЕ тільки в насолоді від життя (тільки частково), але саме смерть нагадує нам про необхідність справжньої ЛЮБОВІ та хибність НЕНАВИСТІ, яка ТІЛЬКИ руйнує та вбиває. Кожного. І того, хто ненавидить, і того, кого ненавидять. І наше, українське суспільство як ніяке інше хворе на цю ненависть. Вона на кожному кроці. Впевнений, Ви це бачите.

І ще. ТАК, як було раніше, після закінчення війни, вже ніколи НЕ БУДЕ. Кожен буде змушений зробити свої екзистенційні висновки.
Ось і думайте про це. А не тільки страждайте.
...
Этот вопрос заархивирован. Новые ответы больше не принимаются.
Войдите или зарегистрируйтесь, чтобы ответить.
Хотите прямо сейчас задать вопрос психологу онлайн бесплатно?