Шкода, що Ви так довго носите в собі такі важкі переживання.
Але я б запропонувала подивитись на події з іншого боку.
Можливо, на момент самих подій ваш вчинок і був сприйнятий подругою, як зрада.
Але.
Якщо роздивитись ваші стосунки в часі, то можна побачити, що подруга ніяким чином не проявляла своє бажання знов бути з Вами.
Отже, вона не хотіла цього.
Тому ваш вчинок не вплинув на неї прям аж так сильно, щоб "змінити її назавжди "(це більше схоже на маніпулювання).
Як би вона хотіла поновити стосунки, а Ви відмовляли їй всі ці 3 роки, то було б зрозуміло, що їй боляче.
А так вона жила собі своїм життям і все ок. Обрала інше місто, продовжує жити далі.
Через що тут відчувати провину?
Можливо, подруга хотіла навісити на Вас це відчуття, що і робила, щоб якось "відігратись".
А Ви це вирощували в собі, з її "допомогою".
Загалом, щодо самої ситуації, я б запропонувала Вам спрямовувати свої думки, оминаючи цей інцидент.
Помилки є у кожного в житті.
Ви усвідомили цю помилку.
Ви вибачитись і навіть не один раз.
Хоча насправді, вибачатись достатньо один раз.
Якщо людина прийме рішення пробачити, вона пробачить.
Вам дійсно є сенс просто забути все і жити своїм життям.
Нічого
страшного Ви не зробили, щоб картати себе аж 3 роки.
Якщо захочете, можете написати листа (якого не треба відправляти), в якому буде ваше вибачення, ваша вдячність за хороше, та те, що Вас образило в поведінці подруги. Все, що пригадаєте.
Листа можно перечитувати час від часу, якщо щось нове пригадається- можна дописати.
А коли відчуєте, що Вам вже не хочеться в те все занурюватись- то можна його спалити.
Тримайтесь, вірте в себе, пробачайте собі помилки, ніхто не ідеальний в цьому світі, та й не треба бути ідеальним.