Проблема з побудовою стосунків

Ничего нового я не напишу. Нужна психотерапия и достаточно длительная.
Ваши плохие отношения с родителями это та причина, по которой есть сложности с построением отношений.
Выбор занятых мужчин это, чаще всего, про страх отношений. Но вы ж живой человек, чувств, переживаний хочется. Поэтому они есть, но в безопасном варианте - с теми, с кем отношения невозможны.

Вы пишите про то, что обращались к психологам.
Сколько раз вы обращались к психологам? По сколько сессий было?
Что вам не нравилось, не подходило?
Как вы выбирали психологов? По каким критериям?

С тем психологом, с которым работали полгода, что удалось понять про себя? Что не удалось, как вам кажется?
Что вы имеете в виду под не очень уже помогает?

Для полугода работы вы пишите о хороших результатах.
А как вам было в контакте с психологом?
Как вы себя чувствовали?
Интересно, что в тяжелый период жизни вы не смогли опереться на психолога, взять у нее поддержку, а предпочли уйти из отношений. Хотя час в неделю точно можно найти. Ведь это бы помогло вам прожить горевание, найти ресурс в сложный период, в тяжелых переживаниях.
Не похоже ли это на привычный сценарий из жизни, как вы строите отношения?

В чем, как вам показалось, психолог перестала помогать вам?
Что вы в период работы поняли про свои отношения с мужчинами, про то, что для вас отношения, готовность к ним, про свои страхи и тп?



"Після того до неї зверталася"

Это не поняла.

Доброго дня!

Ваша проблема глибинна і витікає з дитинства. Ви обираєте таких чоловіків, бо десь вони нагадують недоступність батька, який вам не належить і не може належати в силу того, що і нього є своє життя і інша жінка. Зазвичай дівчата в таких історіях попадають в емоційне злиття чи залипання, а у вас інша тенденція, що говорить про складність довіряти і зближуватись (це вже питання прив’язаності і мами).

Вам потрібно обрати психотерапевта і пропрацювати свою прив’язаність та довіру. Я рекомендую вам аналітичний психологію Юнга. Почитайте і якщо є відгук, то шукайте спеціаліста в цьому напрямку. Там робота довготривала і на постійній основі.

Батько емоційно не доступний, не розділяв ваші переживання, не цікавився вашим внутрішнім світом, не підтримував ваші ціннності. Присутність батька - це про якісний зв’язок і відношення з ним!


У вас є відчуття покинутості, яке ви розумієте, але не прожили як з боку батька так і з боку матері. Співчуваю! Тут багато роботи, вибачте, кажу як є.

З приводу побудови стосунків, то мені складно довіряти. Я не відкрита душа в багатьох питаннях. Проблеми частіше вирішую сама

И похоже в терапии это и повторилось. В тяжелый момент жизни, когда было много тяжелых переживаний, вы ушли из отношений, не имея желания и сил остаться в терапии и попробовать по другому.
Возможно в процессе работы были какие-то непростые для вас чувства, эмоции, которые касались контакта вас и психолога, и которые вы не смогли разместить в терапии. А это важный момент, поскольку с терапевтом мы строим такие же отношения, как и в жизни с другими людьми. И именно в терапии мы можем заметить то, как выбираем людей, как строим отношения, как и на что реагируем, как обходимся со своими переживаниями. И именно терапия это то место, где мы можем получить новый опыт, который позже переносим в жизнь, в отношения с другими людьми.

Я б рекомендовала вам подумать над этим и возможно вернуться к психологу, чтобы разобраться в переживаниях, почему так произошло и как можно по другому.
Плюс многие темы, те же отношения с другими, это темы для длительной работы. Они часто болезненны, сложны и не всегда есть ресурс сразу к ним прикасаться и как-то решать их, менять жизнь. Порой запрос озвучивается, но к теме больно прикасаться и проходит время, прежде чем удается ее обсуждать более глубоко.
В общем, терапия вам поможет. И да, это не быстрый результат и полгода это мало в такой теме.

Доброго дня!
Щоб не повторюватися, напишу лише те, що я побачила з Ваших слів.
Є певні родові програми,які, хочемо ми чи не хочемо, але передаються нам у "спадок" і просто керують нашим життям, притягуючи певних чоловіків та певні ситуації, які повторюються. Саме повтор ситуацій дозволяє мені стверджувати, що Ви дієте за тою самою родовою програмою, в якій жила і Ваша мама-жертва. А швидше за все, і бабуся була не дуже щаслива...
Жінки-жертви все життя принижено "ковтають" образи. Тобто, образи застрягають і відповідно перетворюються на ще більш руйнівну програму підсвідомої, глибоко закопаної, агресії до чоловіків. Яку зовні не видно, але...
Нам здається, що ми сприймаємо одне одного по зовнішності, по нашим словам, манерам... Тоді, як насправді, ми скануємо один одного, зчитуючи зсередини... І оп! Притягуємо лише тих людей і і події, які відповідають нашим внутрішнім глибинним, несвідомим установкам!
Тому чоловіки неодружені не підходять до Вас, бо відчувають, що такі стосунки з Вами їх просто зруйнують зсередини. Адже, жінки у шість разів психо-емоційно, тобто, енергетично, потужніші за чоловіків. Тому своїм внутрішнім станом можуть не просто впливати, а інколи, руйнувати представника сильної статі. Відповідно, і з'являється зовні, не дуже зрозуміла поведінка самих чоловіків...
Тоді, як чоловіки одружені, певним чином захищені, адже, у них вже є дружина, з якою вони пов'язані на тому самому психо-емоційному, енергетичному, рівні.
Тому жінка, яка несе в собі руйнівну програму, зашкодити їм просто не зможе...
Чому Вам не змогли допомогти попердні психологи?
Насправді, пояснюється достатньо просто. Які б гарні поради Вам не давали, які б не вели правильні розмови, і які б правильні питання не ставили - це лише рівень свідомості. Тобто, верхівка "айсбергу". А в таких випадках, потрібна лише глибока внутрішня трансформаційна робота з тою самою підсвідомістю, де і закладені самі установки та моделі поведінки.
Окрім того, як на мене, проблема може мати ще глибше "коріння", і бути пов'язаною з певними родовими проблемами та ситуаціями, які, як я вже і написала, розмовами, питаннями та порадами не вирішуються. Це все одно, що намагатися погладжуваннями видалити апендицит...

Відредаговано автором 18-04-2024 16:02:35

Какой подход вам ближе будет никто не знает.
Но если у вас были успехи с первым психологом, то продолжайте в том же подходе.

А почему дохлый номер?
Я уже дважды спросила, но вы не отвечаете - почему и как у вас стали появляться мысли, что психолог вам перестал помогать?

То есть возникшие у вас сложности а жизни для означало, что терапия не помогает уже?
Всегда можно найти психолога по своему бюджету + поискать какие-то льготные места, возможно работать не каждую неделю, а 2-3 раза в месяц пока сложности с финансами