После ссоры молодой человек ко мне охладел

Здравствуйте. Поговорите с ним. Расскажите о своих страхах. Вы ему объясняли, что не любите людей?
У вас однозначно появился повод что-то делать со своей социофобией.
Подумайте о консультации психолога.

Доброе утро! Вы парню говорили о своих сложностях в общении? Где доказательства того, что он Вас ненавидит?

Такое ощущение, будто он начал меня скрыто ненавидеть. Ужасное чувство.

Так проявляется Ваша особенность: в условиях неизвестности, провала ожиданий - притягивать негативные чувства и фантазии.
Причин его реакции Вы точно не знаете. Вот когда выясните, тогда и ясно станет - что к чему.

Вы написали

В итоге мы поссорились.

Что именно произошло? В чем не сошлись ваши позиции?

Доброго дня, Лена.

У меня социофобия, проявляющаяся в том, что не могу общаться с малознакомыми людьми. На прогулке с парнем(встречаемся полгода) и его другом я постоянно молчала.

Якби у Вас була соціофобія, то Ви боялися б спілкуватися із будь-якими людьми і у Вас не було б хлопця. Крім цього, Ви б навіть не вийшли на прогулянку з другом хлопця. Припускаю, що у Вас може бути соціальна тривожність. Скажіть, будь ласка, чого Ви найбільше боялися у цій прогулянці? Що найгірше, у Вашій уяві могло б статися?

Як давно у Вас ця соціальна тривожність? У Вас є друзі? Які у Вас були стосунки із однокласниками (чи були випадки булінгу)?

Когда друг ушёл, молодой человек захотел выяснить, в чём проблема.

Ви зустрічалися із хлопцем пів року і він не знав про цю Вашу особливість?

В итоге мы поссорились.

Щоб ми змогли Вам допомогти, будь ласка, опишіть детально Ваш діалог із хлопцем.

На следующий день я отправила ему шуточное сообщение, он ответил как-то односложно.

Можете написати детально про це "шуточное сообщение" і як саме хлопець відповів.

Такое ощущение, будто он начал меня скрыто ненавидеть. Ужасное чувство.

Як зазначала колега вище, Ваше відчуття не має реального підтвердження. Скажіть, будь ласка, можливо це відчуття у Вас вже десь виникало в інших ситуаціях із іншими людьми?

Уже третий день он мне ничего не пишет, только отвечает, если я напишу. Раньше такого никогда не было. Я пыталась как-то разрядить обстановку, он ответил сухо. Подумала, может, у него проблемы какие-то и спросила, всё ли хорошо. "Да" и больше ничего. Была мысль, что он таким образом меня проверяет, буду ли я продолжать общение или перестану, и всё сойдёт на нет. А с другой стороны, что ему не хватает смелости со мной расстаться, и он рассчитывает, чтобы я сама исчезла из его жизни. Поэтому я не знаю, что мне предпринять, если не хочу потерять человека, который дорог. Да и вообще надо и что-то предпринимать...

Вы снова погружаетесь в сфои фантазии. Лучший способ справиться с ситуацией - строить прямой и открытый контакт. Можно встретиться и выразить свои желания и чувства.

а он начал на меня давить, предлагал мне пути решения. Они конечно же были все банальные и простые, о которых я и сама знаю. По типу: "Выйди из зоны комфорта", "Не думай, что люди посчитают тебя глупой. Выброси такие мысли из головы", "Будь смелее, учись вливаться в диалог".

Як би це дивно не звучало, проте це був прояв турботи з боку Вашого хлопця. Він не знав, чого саме Ви б хотіли від нього в той момент (Ви про це йому і не сказали). А Ви хотіли

Но я и не хотела, чтоб он меня жалел, хотелось услышать, что я справлюсь, что всё получится.

Прояви турботи можуть бути різними і не співвідноситися із нашими уявленнями, тому важливо їх уточнювати.

Такое ощущение, будто он начал меня скрыто ненавидеть....Казалось, что он не пытается помочь, а винит меня в этом. Появилось такое чувство, будто мама читает мне нотации за какой-то проступок, а из-за того, что она меня не понимает и не принимает мою точку зрения всерьёз, я начинаю молчать, чтоб не спровоцировать скандал. Его это наоборот разозлило, сказал, что ведёт монолог....но он стал очень холодным, появилось напряжение и чувство, что я надоедаю.

У цих цитатах прослідковується, що Ви проектуєте на хлопця свій негативний досвід стосунків із мамою. Ви казали хлопцю, що у Вас склалося таке враження?

Я же не ребёнок, которого нужно воспитывать строгостью, чтоб он был самостоятельным.

А Ви думаєте, що дитину необхідно виховувати "строгістю"? Вас саме так виховували батьки?

Потом сказал, что если бы он меня пожалел, то всё бы снова повторялось(моя неуверенность, комплексы, фобия).

Помітно, що Ваш хлопець не хоче, щоб Ви застрягли у позиції "Жертви" і намагається звідти Вас витягнути. У цій ситуації я б Вам рекомендувала сказати йому, що Ви розумієте всю серйозність Вашої проблеми і працюєте над нею, однак для того, щоб у Вас були сили справитися із цим, Вам необхідна підтримка у вигляді прийняття та підбадьорення.

Была мысль, что он таким образом меня проверяет, буду ли я продолжать общение или перестану, и всё сойдёт на нет. А с другой стороны, что ему не хватает смелости со мной расстаться, и он рассчитывает, чтобы я сама исчезла из его жизни. Поэтому я не знаю, что мне предпринять, если не хочу потерять человека, который дорог.

Ви казали про ці свої гіпотези і відчуття хлопцю? Можливо у Вас бували ситуації у житті, коли у Вас були схожі думки (батьки, попередні однокласники)?

Больше всего я боялась, что скажу что-то, а это окажется неуместным, его друг подумает, что я глупая, а парню будет стыдно за меня.

На скільки я зрозуміла, Ви казали про це хлопцеві?

Раньше у меня были неплохие отношения с одноклассниками, но я как будто была немного другой. У нас был разный юмор, они часто не понимали моих шуток, а я их.

В чому полягала Ваша "інакшість"? В чому саме проявляється "прийняття" з боку теперішніх однокласників? Дивіться, у Вас було декілька людей, які були з Вами "на одній хвилі", у Вас є декілька подруг, хлопець - я б про соціальну фобію точно не говорила. Ви пускаєте у своє коло лише деяких, обраних людей і це нормально. Можливо Ви просто інтроверт. Водночас, якщо знайомство з новими людьми Вас просто "паралізує", то з цим вже необхідно працювати.

буду развивать социальные навыки, коммуникацию.

Як Ви плануєте це зробити? Чи міг би хлопець і подруги Вам у цьому якось допомогти? Якщо так, то як саме?

Я ему говорила, что я очень стеснительная, и мне нужно к человеку привыкнуть, но сама никогда не подозревала, что у меня социофобия. Затем я просмотрела несколько видео по этой теме, почитала информацию, и многое совпало.

По перше, ключове слово "многое", а не все (саме цілісна картина є важливою). По друге, не довіряйте всім популярним відео та не ставте сама собі діагнози - це привілегія психіатрів (є багато прихованих факторів яких Ви просто не зможете побачити, бо Ви не спеціаліст).

Не понимаю, почему только меня это волнует, а у него всё нормально.

Ви маєте на увазі, що Вас хвилює Ваша соціальна тривожність, а його ні і Ви б хотіли, щоб він реагував якось по-іншому? Як саме? На мою думку, Ваш хлопець хвилюється за Вас, адже він неодноразово намагався з Вами поговорити на цю тему, просто розмова ніяк не виходила.

Может, боюсь, что подтвердиться мой страх, что он найдёт причину, чтоб отказаться.

ОК, припустимо, що це сталося. Що далі? Ви можете запитати, чому він відмовився (а реальних причин, що непов'язані з Вами може бути безліч) + запитаєте у нього, коли він готовий із Вами зустрітися.

Но меня воспитывали в основном строго, были моменты поддержки, ласки, но их будто бы не хватало. Мама и бабушка выражают заботу по-своему, а отца последний раз видела в 9-10 лет.

Дуже співчуваю Вам, помітно, що зараз Ваш негативний досвід у дитячо-батьківських стосунках проявляються у Ваших теперішніх стосунках. Можливо Ви так боїтеся втрати хлопця, адже це повертає Вас у біль втрати батька (Ви проектуєте, скоріш за все, на хлопця батька; фраза, що "хлопець почав Вас таємно ненавидіти" скоріш за все була адресована саме батькові). Тут може і лежати афективний корінь Вашої соціальної тривожності. Коли Ви будете готові, я б Вам рекомендувала пройти індивідуальну терапію у психолога-психотерапевта.

Буду стараться говорить, что я думаю; научусь полноценно выражать свои эмоции, даже если это злость; начну говорить "нет", если мне это нужно; не буду стесняться говорить, что я волнуюсь или, что мне стыдно. Ну это пока только несколько самых основных пунктов. А перед каким-то событием, где может проявиться моя фобия(допустим, важная встреча с незнакомыми людьми) буду представлять самый худший сценарий, доходящий до абсурда. Ведь на самом деле всё оказывается совсем не так.

Ви велика молодчинка! Ваше прагнення до змін і розвитку варте поваги! Звісно, Ви можете спробувати впоратися із цим самостійно, однак зі спеціалістом буде точно швидше і ефективніше (особливо якщо говорити про дитячо-батьківські стосунки). Якщо у Вас немає фінансової можливості, то зверніться у психологічну службу при Вашому навчальному закладі. Можу Вам порекомендувати деякі книги, які є у вільному доступі в інтернеті: Виктория Ламберт "Личные граници. Как их устанавливать и отстаивать", Клод Штайнер "Емоциональная грамотность: интелект с серцем" або "Единство разума и сердца". Так само, подивіться відеолекції або почитайте про асертивність (техніки).

Думаю, что в этой ситуации только я могу себе помочь, но если помощь понадобится, то, скорее всего, они с радостью захотят помочь.

Ви цілком вірно зазначили, що лише Ви здатні змінити себе, однак дуже важливо, щоб на цьому шляху Вас підтримували. Ви б могли попросити про це хлопця чи друзів (наприклад, робити із Вами вправи із книги, підбадьорувати Вас, влаштовувати зустрічі із незнайомими людьми, де б вони могли Вас підтримати у Вашому хвилюванні тощо).

Больше всего я боялась, что скажу что-то, а это окажется неуместным, его друг подумает, что я глупая, а парню будет стыдно за меня.

Додам до цього допису. По перше, Ви маєте запам'ятати, що Ви не можете вплинути або контролювати думки, ставлення, почуття, поведінку іншої людини без її бажання. Крім цього, за статистикою 3/10 людям Ви будете не подобатися без будь-якої причини - Ви маєте це прийняти. По друге, коли Ви хвилюєтеся при новій зустрічі Ви можете так і сказати новій незнайомій людині: "Мені важко знайомитися із новими людьми і я дуже хвилююся зараз, проте я намагатимуся щоб все пройшло якомога краще". По третє, всі люди іноді говорять щось "не по темі" і в цьому немає нічого страшного. Ви завжди можете перевести це в жарт, або так прямо і сказати, що "Ви зрозуміли, що це якось не дуже добре звучало або могло образити і Ви перепрошуєте за це". По четверте, Ви не контролюєте "сором" Вашого хлопця. Це вже його проблеми, що він відчуває сором за речі, які робить не він. Людина, яка любить Вас приймає Вас навіть із недоліками.

Також я б Вам рекомендувала "прокачати" Вашу самоцінність, щоб слова інших людей Вас так не зачіпали. Деякі ефективні техніки (які Ви маєте виконувати систематично):
а) уявіть себе у віці 5-6 років. А тепер спробуйте пофантазувати, що Ви говорите цій дівчинці всі ті негативні фрази про неї, які Ви зараз говорите сама собі. Які у Вас почуття? А Ви і досі продовжуєте кожного дня булерити цю маленьку дівчинку в собі, а вона на це не заслуговує. Тому візьміть своє дитяче фото і говоріть кожного дня цій маленькій дівчинці, якою чудовою вона є і як Ви їїї любите;
б) напишіть список із 25 пунктів, де зазначте, що Вам у собі подобається як в особистості риси характеру, інтереси, вміння і навички). Носіть цей список із собою та перечуйте його кожного дня та в ті періоди, коли Ви починаєте критикувати себе або коли Вас критикують інші;
в) напишіть 10 подяк своєму тілу (наприклад, тіло дозволяє мені рухатися, відчувати, або ж я сьогодні отримала задоволення від того, що потягалася у ліжку);
г) Кожного дня (зранку та перед сном) ставайте перед дзеркалом та говоріть собі: "Я тебе люблю", "Ти цінна", "Ти гарна, розумна, цікава і надзвичайна дівчина!".

Нет, я имею ввиду, что наше общение практически угасло, и меня это очень волнует.

Скажіть про це хвилювання хлопцеві і наведіть конкретні приклади, де проявляється це "угасання". Крім цього, скажіть, якого б саме спілкування Ви б хотіли із ним зараз (конкретні дії, ознаки).

Вірю у Вас і бажаю Вам удачі!

Спасибо Вам большое)) Вы очень мне помогли. Парень согласился встретиться, и я сегодня с ним обо всём поговорю. После Ваших слов даже появилась уверенность, что у меня получится справиться со своими психологическими проблемами.

Дуже радію, що Ваш хлопець погодився на зустріч! Бажаю Вам конструктивної розмови. Я впевнена, що Ви впораєтеся, удачі!