Валентина Михайловна 2 години тому: 
Стосунки з чоловіком, маніпуляції
»
Поради психолога онлайн (безкоштовно)
»
Стосунки з чоловіком, маніпуляції
| Яна Дмитрівна Кузик психолог 31-03-2025 15:08:14 |
Доброго дня.
Дійсно, навіть у Вашому тексті відчувається багато напруги в мові про ці стосунки, це справді не просто витримувати. цитата:
Можливо потрібна дистанція? Слова чоловіка які Ви описуєте, досить жорстокі та принижуючі, і те, що у Вас це викликає негативні переживання нормально і зрозуміло, реагувати на це позитивно було б якраз не "здорово". цитата:
Як діяти під час маніпуляцій. Також Ви кажете про сварки та напругу, а як давно це стало частиною Ваших стосунків?? Чи готові Ви надалі стикатись з таким? І що, попри все, зараз для Вас є цінного в цих стосунках? Чи є щось добре? Яке у Вас відношення до чоловіка зараз взагалі? 
|
| Валентина Михайловна Жемчужникова психолог Київ 31-03-2025 15:11:56 |
Нужна не дистанция, а задать себе вопросы:
- устраивает ли меня такое отношение мужа? - хочу ли вы жить с таким мужчиной? - ради чего я терплю подобное? - как я отношусь к самой себе? Ваши слова читать грустно, потому что вы описываете очень грубое, нездоровое отношение мужа к вам. А вы, вроде как, хотите найти способ, как лучше подстроиться под мужа и его плохое отношение.
|
А Ви бажаєте поставити питання психологам просто зараз? Або отримати приватну допомогу психотерапевта онлайн (по Скайпу, Вайберу, Watsapp)?
| 31-03-2025 15:14:33Доповнення від автора |
|
"- а що дистанція повинна зробити з стосунками, у Вашому розумінні?? Ви вказали, що так справляєтесь і намагаєтесь відпочити від напруги в домі. Чи впливає це на ту напругу загалом?" Я думаю, що мені це допомагає бути спокійнішою, але він навпаки діє ще гірше. Дистанція для мене свого роду коло безпеки якоїсь. |
| 31-03-2025 15:16:42Доповнення від автора |
|
"як мінімум, добре що Ви відмічаєте де чоловік вдається до маніпуляцій. А що Ви зазвичай робите в таких ситуаціях? Як діяли до цих пір?" Часто вказую на маніпуляції, в діалозі задаю питання уточнюючі, але відповіді чіткої ніколи не маю. Я готова і можу казати де я винна, але часто не бачу це з його боку,тобто психологів він не сприймає, і проблема тільки в мені, у мене все завжди не так з його слів |
| 31-03-2025 15:18:07Доповнення від автора |
|
"Чи готові Ви надалі стикатись з таким? І що, попри все, зараз для Вас є цінного в цих стосунках? Чи є щось добре?" Плюсів майже вже не відчуваю, часто думаю, про розлучення, так як відчуття що я говорю в якійсь вакуум. |
| Володимир Анатолійович Тарасенко психолог Запоріжжя 31-03-2025 15:18:46 |
Доброго дня!
цитата:
Чоловік часто каже якщо не влаштовую, іди? І з огляду на це, питання - навіщо бути разом з людиною, яка ось так себе поводить? цитата:
Як діяти під час маніпуляцій. За вашим питанням, як мені здається, стоїть бажання убезпечити себе від негативних переживань... і залишатись надалі мішенню маніпуляцій(!) От спробуйте поставитись до свого ж питання під іншим кутом зору. Не як діяти під час маніпуляцій, а як убезпечити себе від нездорових стосунків в цілому? Що в такому разі спадає на думку? цитата:
Коли ми живемо окремо, він починає маніпулювати, тим, що я сама вирішила дистанціюватися, тобто всі питання з дитиною повинна вирішувати сама, чи може сказати, що не буде забезпечувати. цитата:
Часто відчуваю брехню і були вже моменти з брехнею. Через неповагу вже нема інтиму, в мене нема бажання. Відредаговано автором 31-03-2025 15:20:43
|
| Яна Дмитрівна Кузик психолог 31-03-2025 15:19:38 |
Я думаю, що мені це допомагає бути спокійнішою, але він навпаки діє ще гірше. Дистанція для мене свого роду коло безпеки якоїсь. - це добре, що Ви знаходите і знаєте як дати собі безпечне місце, це важливо.
Але так розумію, бачите, що на загальний стан справ це не впливає, і навіть більше, змушує Вас стикатись з ще гіршою реакцією партнера. І тут не те, що Вам не треба бути на цій дистанції, але можливо, якраз таки її треба збільшити? Чи думали Ви про те, що коли Ви окремо від чоловіка Вам в чомусь краще? Часто вказую на маніпуляції, в діалозі задаю питання уточнюючі, але відповіді чіткої ніколи не маю. Я готова і можу казати де я винна, але часто не бачу це з його боку,тобто психологів він не сприймає, і проблема тільки в мені, у мене все завжди не так з його слів. - Ви дуже гідно реагуєте, і прикро, що Вас не чують. Проте, якщо наміру на діалог у чоловіка немає - практично не можливо достукатись до нього. Ви не маєте можливості змінити його мислення, і видається, що партнеру досить зручно і вигідно звалювати всю провину на Вас. Так завжди було у Ваших стосунках? Чи був момент, коли Ви могли б відмітити, що почало ставати складніше і з*явились ці маніпуляції та приниження?
|
| 31-03-2025 15:23:36Доповнення від автора |
|
"устраивает ли меня такое отношение мужа? - хочу ли вы жить с таким мужчиной? - ради чего я терплю подобное? - как я отношусь к самой себе?" 1. Нет, категорично не устраивает. Он прекрасно знает, что фінансово я завишу. Но я думаю, это не проблема будет, работу найти можно 2. Нет, не хочу а таком формате существовать с ним 3. Думаю терплю это ключевое слово, так как все нормально пока я не поднимаю вопросы, и раздражаю назойливость. 4. Я думаю занизилась самооценка и ценность по причине конфликтов и я понимаю, что я не хочу сомневаться в своей адекватности. Я не хочу позволять такое, наверное выход только дистанцию создать, уйти, но я 100 пиоцентов уверена, что будет разного рода месть, уколы словесные и прочее. Вряд-ли все станет стабильным |
| Валентина Михайловна Жемчужникова психолог Київ 31-03-2025 15:25:36 |
|
| 31-03-2025 15:28:20Доповнення від автора |
|
цитата:
Тобто він не відрізняє свої обов'язки по відношенню до своєї ж дитини і стосунки із вами. Натомість намагається тиснути на вас через шантаж грошима. Я часто чую, шо я провокую, Але не включаю, шо я сижу словами Бути різкою, але на таке не можливо не реагувати. Так в. Праві, що це не гідно чоловіка. І я вже не можу сприймати слова "я так сделал, потому что....." |
| 31-03-2025 15:30:03Доповнення від автора |
|
цитата:
То есть вы хотите остаться в отношениях, но просто на дистанции? А зачем? Гадаю для початку це безпека для мене, вдихнути трішки і зробити той важкий і важливий крок вперед "розлучення " |
| 31-03-2025 15:34:35Доповнення від автора |
|
цитата:
Так завжди було у Ваших стосунках Гадаю, так, деякий час можливо це не виглядало так жахливо як зараз, але весь час повторюється і дедалі гірше. Почалися розмови, що дитину він лишить собі, бо я погана мама, і дитина не буде зі мною жити. |
| 31-03-2025 15:36:37Доповнення від автора |
|
цитата:
і залишатись надалі мішенню маніпуляцій(!) Ні, не хочу. Але я так розумію, що маніпуляція це склад характеру і це річ буде не змінною і на час може бути прихована? |
| Александр Федорович Головань психолог Дніпро 31-03-2025 15:42:26 |
|
| Валентина Михайловна Жемчужникова психолог Київ 31-03-2025 15:42:41 |
цитата:
Гадаю для початку це безпека для мене, вдихнути трішки і зробити той важкий і важливий крок вперед "розлучення " цитата:
дитину він лишить собі, бо я погана мама, і дитина не буде зі мною жити. Суды, если начнет судиться, всегда на стороне матери, если та не алкоголичка и не наркоманка.
|
| 31-03-2025 15:43:57Доповнення від автора |
|
цитата:
Чи думали Ви про те, що коли Ви окремо від чоловіка Вам в чомусь краще? Так, відмічала що мені краще, тільки він з'являвся психіка реагує тривогою і відповідні реакції. Я впевнена, що хочу максимальну дистанцію зараз. Він каже що це все  смайлік ::biggrin:: і що якщо я хочу розлучення то буде мені щастя))) і що я не зробила нічого зберегти сім'ю.Ви могли б відмітити, що почало ставати складніше і з*явились ці маніпуляції та приниження? Це часто буває, коли я хочу розмовляти, задаю питання, прояснюю, нагадую, але може я це роблю не правильно і в нього такий негатив як захист. Часто каже що не буде поганих слів, але вони повторюються завжди і що я провокатор і вампир |
| 31-03-2025 15:48:19Доповнення від автора |
|
цитата:
Доброго дня. З одного боку Ви, вочевидь, незадоволені відносинами. З іншого, на чомусь шлюб вибудовувався. З'явилось декілька питань. Скільки років дитині? В чому він Вам брехав Доброго дня. Так. Думаю невдоволення з обох сторін. Будувались на почуттях, але я припустила великої помилки, я більше опиралась на слова, а не дії і не мала сміливості піти раніше. Дитина ще в садочку. Брехня в основному це "бит", фінанси, мржливо ще є, але я відчуваю це, і постійно тепер думаю чи правду каже чи ні. |
| 31-03-2025 15:52:36Доповнення від автора |
|
цитата:
Это обычные пугалки подобных мужчин. Да, понимаю что это укол побольнее, и это выбивает из колеи. Это какая то патология у мужчин? Это лечится? Или уже навсегда? |
| 31-03-2025 15:56:06Доповнення від автора |
|
цитата:
Наведена вами поведінка і позиція чоловіка тягне на визначення махрового аб'юзу. А сижу я Бути цим аб'юзером, чи нарцисом? Як зрозуміти це? Я його мучаю цими розмовами, чому так, навіщо, через що таке сталося. Але я не відчуваю що діалог завершився, завжди відчуття що розмова ні про що, нема логічної завершенності. |
| Валентина Михайловна Жемчужникова психолог Київ 31-03-2025 15:58:18 |
|
| 31-03-2025 16:00:44Доповнення від автора |
|
цитата:
Не хочу вас обидеть, но из ваших слов ощущение, что вы все же больше нацелены на то, чтобы остаться в отношениях и ищите способы, как понять мужа, возможно предполагаете, что ваша вина есть в его поведении и хотите лучше подстроиться под мужа Вы правы. Где то я ещё думаю, а вдруг ... Но я настолько устала, что думаю, я готова испытать облегчение в своей независимости и гармонично жить сама и не ожидать "что там будет в следующ й раз с ним" |
| Александр Федорович Головань психолог Дніпро 31-03-2025 16:14:04 |
Хм. Поки що для мене все виглядає дещо однобоким. Я, поки що, не готовий називати Вашого партнера маніпулятором та аб'юзером. Можливо він такий, а можливо і ні. Так, він, безумовно, вчиняв погано. В цьому Він не правий. Але по Вашому тексту вся - біда в ньому. Так буває вкрай рідко.
Це Ваш вибір як і з ким жити. Якщо хочете розлучитися - розлучайтесь. Але поки що я почув дуже нещасну та дуже злу на свого чоловіка жінку. На чомусь же ваш шлюб був вистроєний. Де це все? Чи не занадто ви звинувачуєте його, чи не приймаєте Ви рішення на викривленному баченні? Хочется зберегти Вас від швидкого рішення. Бо не розуміючи всього, що відбулося, є великий ризик це повторити в нових відносинах. Відредаговано автором 31-03-2025 16:15:26
|
| 31-03-2025 16:19:42Доповнення від автора |
|
Хм. Поки що для мене все виглядає дещо однобоким. Я, поки що, не готовий називати Вашого партнера маніпулятором та аб'юзером. Можливо він такий, а можливо і ні. Так, він, безумовно, вчиняв погано. В цьому Він не правий. Але по Вашому тексту вся - біда в ньому. Так буває вкрай рідко. Це Ваш вибір як і з ким жити. Якщо хочете розлучитися - розлучайтесь. Але поки що я почув дуже нещасну та дуже злу на свого чоловіка жінку. На чомусь же ваш шлюб був вистроєний. Де це все? Чи не занадто ви звинувачуєте його, чи не приймаєте Ви рішення на викривленному баченні? Хочется зберегти Вас від швидкого рішення. Бо не розуміючи всього, що відбулося, є великий ризик це повторити в нових відносинах. Там описано мої відчуття. Так безумовно є в мені і моїй поведінці що викликає в нього такі реакції і слова. Тому я мабуть і тут |
| Валентина Михайловна Жемчужникова психолог Київ 31-03-2025 16:22:49 |
Сложно что-то менять, когда нет полного понимания реальности. А реальность, судя по тому, как вы описываете - это муж, который склонен к угрозам, шантажу, манипуляциям, не берет ответственность за свои поступки на себя, а сваливает на вас, не способен слышать вас, оскорбляет и унижает. Все эти "не сберегла семью" и тп это манипуляции и спихивание вины на вас.
Его поведение это его ответственность, а не вы спровоцировали, не так что-то сделали, что-то не то сказали. Есть вещи, которые недопустимы в отношениях и с некоторыми людьми нужно не строить отношения, а держаться от них подальше. И единственное, что вы можете сделать хорошего для себя и своего ребенка - это поменять отношение к самой себе, перестать искать причину поведения мужа в себе, и искать к нему подходы, а начать любить себя и выбирать свой комфорт и свое счастье. Единственное, что вы хорошее написали про мужа, это его фразу, к которой нужно прислушаться цитата:
якщо я хочу розлучення то буде мені щастя))) Очень грустно читать, когда описывается муж-абьюезер, а запрос не про то, как мне быстрее уйти и восстановить свое душевное состояние, а как стать еще более удобной и найти к нему подход. Правда очень грустно и обидно за вас Відредаговано автором 31-03-2025 16:24:13
|
| Дарія Андріївна Рудь психолог Івано-Франківськ 31-03-2025 16:27:31 |
Доброго дня.
Ви дуже чесно і глибоко описуєте те, що з вами відбувається — це вже сильний крок. Те, що ви пишете про агресію, знецінення, маніпуляції, — звучить справді важко. З гештальт-підходу ми часто досліджуємо не лише події, а те, як ви це переживаєте, як тіло і психіка реагують у стосунках. Ви згадуєте, що чоловік називає вас "нездоровою на голову". Це може дуже сильно бити по самооцінці, особливо якщо така фраза повторюється. Мені хочеться вас запитати — а що ви самі вкладаєте в це? Що для вас означає бути "здоровою" чи "нездоровою"? І чиїм голосом це звучить у вас усередині? Ви також пишете, що часто потребуєте дистанції — а що для вас означає ця дистанція? Це втеча, захист, спроба подбати про себе? Як ви себе в ній почуваєте? Чи правильно я розумію, що ви іноді живете окремо, а потім повертаєтесь? Мені цікаво, що саме спонукає вас повертатися? Чи це страх, почуття провини, надія, що щось зміниться? У ситуації, де присутні постійні маніпуляції, знецінення і агресія, часто формується постійна внутрішня тривога, про яку ви теж чесно пишете. Вона не обов’язково про "страх", а може бути про очікування болю, емоційного удару, і спробу заздалегідь себе від цього захистити. Це дуже виснажує. Можливо, зараз найважливіше — не давати собі остаточних відповідей, а з любов’ю й повагою до себе почати досліджувати, що з вами насправді відбувається всередині. Без поспіху. Без "правильно" чи "неправильно". Просто бути поруч із собою і дати собі більше опори.
|
| 31-03-2025 16:29:41Доповнення від автора |
|
цитата:
Це Ваш вибір як і з ким жити. Якщо хочете розлучитися - розлучайтесь. Але поки що я почув дуже нещасну та дуже злу на свого чоловіка жінку. На чомусь же ваш шлюб був вистроєний. Де це все? Чи не занадто ви звинувачуєте його, чи не приймаєте Ви рішення на викривленному баченні? Хочется зберегти Вас від швидкого рішення. Бо не розуміючи всього, що відбулося, є великий ризик це повторити в нових відносинах. Так вибір мій. Але ви праві, ситуацію треба розглядати з усіх боків. Але з часом мінуси вже не перекривають плюси. Так в тексті виглядає все темно-тнмно і негативно, намагалась вмістити туди що мене турбує. Але я теж маю критичне мислення і розумію що у стосунках два, тобто все ділити на два |
| 31-03-2025 16:38:26Доповнення від автора |
|
цитата:
Ви також пишете, що часто потребуєте дистанції — а що для вас означає ця дистанція? Це втеча, захист, спроба подбати про себе? Як ви себе в ній почуваєте? цитата:
Що для вас означає бути "здоровою" чи "нездоровою"? Звучить в середині моїм голосом. |
| 31-03-2025 16:41:35Доповнення від автора |
|
цитата:
Чи правильно я розумію, що ви іноді живете окремо, а потім повертаєтесь? Мені цікаво, що саме спонукає вас повертатися? Чи це страх, почуття провини, надія, що щось зміниться Є відчуття страху, що я не впоралась і що я руйную а не будую |
| Дарія Андріївна Рудь психолог Івано-Франківськ 31-03-2025 16:42:52 |
Дякую вам за відкритість.
Ви дуже точно відчуваєте свої процеси. Те, що ви пишете про дистанцію — що вона справді працює, дає спокій, але водночас має в собі і втечу, і захист — це вже глибоке усвідомлення. І навіть те, що дитина теж реагує на напругу — важливо, що ви це бачите. Те, як ви описали поняття «здоровості» — звучить дуже зріло: бути емоційно рівною, брати відповідальність, бути відкритою. Мені цікаво — а чи є у вас зараз простір, де ви самі можете бути такою для себе? Бо часто ми прагнемо цієї «здоровості», але поруч немає середовища, яке б її підтримувало. І тоді навіть саме бажання стати "рівною", "сильною" починає тиснути. Також відгукується ваш страх перед різкими словами, криком — це може бути про накопичений досвід болю, і про дуже людське бажання себе вберегти. Ви не «неправильна». Ви — жива, уважна до себе і до дитини людина, яка шукає, як бути в безпеці. "Думаю ситуації виникабть( дитина, тощо, наприклад фізичний стан мій або дитини), і все стає на місця(тобто знову разом) , без розмов і вибачень, наче нічого не було до наступної кризи. Є відчуття страху, що я не впоралась і що я руйную а не будую" Ваші слова про те, що все «стає на місце» без розмов і вибачень, а потім знову криза — звучать як замкнене коло, в якому вам доводиться виживати. І дуже розумію це відчуття, що ви не будуєте, а руйнуєте — але важливо сказати: ви не руйнуєте. Ви намагаєтесь витримати те, що руйнує вас. Ви згадуєте про страх «не впоратись». Це дуже знайоме відчуття багатьом, хто довго перебуває в напружених, небезпечних або неприймаючих стосунках. А ще — важливо, що у вас є цей внутрішній голос, який помічає, що все відбувається без розмов і без вибачень. Це вже сигнал, що щось всередині вас хоче по-іншому, прагне живішого, справжнього контакту. Іноді ми повертаємось не тому, що є надія, а тому що немає внутрішньої опори. І дуже боляче в цьому почуватися самотньою. Але ви вже робите важливий крок — ви починаєте проговорювати це вголос. І це вже не про руйнацію — це про вас, яка хоче жити і відчувати себе живою. Відредаговано автором 31-03-2025 16:45:32
|
| Александр Федорович Головань психолог Дніпро 31-03-2025 16:46:32 |
З мого досвіду. Коли народжується дитина, то вона, своєю безумовною любов'ю затоплює свою матір. Інколи це вирішує проблеми, які були у матері з самооцінкою. І жінка вже очікує від свого чоловіка більш якісних стосунків. Чоловік може і не погодитись на інші умови стосунків. Тому такий шлюб приречений. Можливо, це Ваш випадок. Можливо ні.
Зараз виглядає так, що у Вас є певна картинка, певне рішення, і Ви готові проговорювати лише те, що підтверджує їх. Якщо це для того, щоб набратися сміливості - тоді все Ок. Розлучайтесь. Якщо рішення було сформоване виходячи з викривленого бачення - я б краще розібрався що відбувається. У будь якому випадку хай Вам щастить! Відредаговано автором 31-03-2025 16:50:04
|
| 31-03-2025 16:49:17Доповнення від автора |
|
цитата:
Мені цікаво — а чи є у вас зараз простір, де ви самі можете бути такою для себе Хочу мати цей простір більшим з часом. Більше думаю про можливість якоїсь терапії для себе, хочу дещо владнати і в собі |
| 31-03-2025 16:54:39Доповнення від автора |
|
цитата:
Якщо рішення було сформоване виходячи з викривленого бачення - я б краще розібрався що відбувається Якщо рішення було сформоване виходячи з викривленого бачення - я б краще розібрався що відбувається. Я намагаюся бачити, але я не хочу втрачати відчуття те що реально "болить "для мене. Якби чоловік погодився на парну консультацію було б бачення цілого. Він категорично проти психологів і консультації на мій жаль. Рішення якесь є, просто це іде вже роками і вже важче бачити майбутнє в більш позитивних тонах. Жінки емоційні це я теж знаю |
| Дарія Андріївна Рудь психолог Івано-Франківськ 31-03-2025 16:58:42 |
Ви дуже красиво описали, як простір для себе вже починає формуватись через книги, дім, спілкування з дитиною. Це звучить як жива потреба — бути в контакті з собою, знаходити сенс, навіть у дрібницях.
Мені хочеться трохи уточнити — ви пишете, що вам комфортно в домі. Чи мається на увазі дім, у якому ви зараз живете з чоловіком? Чи це інший простір, де ви можете бути наодинці з собою? І ще — коли ви кажете, що «хочете мати цей простір більшим» — чи йдеться про більше часу на себе? Про фізичну автономію? Чи, можливо, про внутрішню свободу — думати, почувати, діяти без постійного напруження? Ви згадали, що задумуєтесь над терапією. Це дуже важливо. Іноді саме в такому просторі — уважному, підтримуючому, де можна бути собою без страху, що осудять чи знецінять — починає з’являтись відчуття опори всередині. Якщо відчуєте, що хочете побути з цими темами глибше — я буду рада бути поруч у цьому процесі.
|
| 31-03-2025 17:04:10Доповнення від автора |
|
Чи мається на увазі дім, у якому ви зараз живете з чоловіком? Так мені дім подобається, але коли немає тут напруги і коли я сама. Збільшити свій простір заважає фінансова неможливість. І я обожнюю бувати десь інде, центр міста, парк, чи інше місто будь яке мальовниче, це дуже рідко останніми роками буває у мене. Мені комфортно і на одинці з собою Часто виникає бажання перестати боятися. Я більше боюся останнім часом не відчуваю захисту і безпеки |
| Дарія Андріївна Рудь психолог Івано-Франківськ 31-03-2025 17:08:36 |
В мене ще виникають кілька запитань — якщо дозволите.
Ви пишете, що любите бути на самоті, у тиші, коли немає напруги. А як вам здається — що саме заважає вам частіше створювати для себе такі моменти? Це завжди так було у ваших стосунках? Чи щось змінилось з часом? Ще думаю — чи маєте ви зараз уявлення, яким було б ваше життя, у якому вам було б добре, спокійно, без страху? Що б у ньому було, а чого — точно ні? І ще одне — дуже обережно спитаю, лише якщо вам комфортно думати в цьому напрямі: чи є у вашого чоловіка якісь залежності або труднощі, які можуть впливати на вашу динаміку в стосунках? Ви не мусите відповідати тут, якщо це не безпечно. Але це питання іноді допомагає щось краще зрозуміти.
|
| 31-03-2025 17:40:52Доповнення від автора |
|
цитата:
А як вам здається — що саме заважає вам частіше створювати для себе такі моменти? Це завжди так було у ваших стосунках? Чи щось змінилось з часом? Стосунки гадаю здебільшого були такими с початку, але на початку не було стільки негативу і була віра в майбутнє, але потрібно мабуть опиратися на дії більше . З часом так змінилось, є дитина, але змінилося якось не так краще як було побудовано в думках, я хочу щось планувати, наприклад, він більше одним днем живе, можливо це мене теж бентежить. Як би я уявляла життя, гадаю там були б подорожі, з дітьми, більше змоги відкрити світ собі і їм, не було б образ, і поганих слів. Я чомусь бачу себе саму мабуть, я часто думаю, що я не хочу такого сімейного життя. І так він випиває майже щодня |
| Валентина Михайловна Жемчужникова психолог Київ 31-03-2025 17:56:07 |
|
| 31-03-2025 18:01:13Доповнення від автора |
|
цитата:
То есть муж-алкоголик? У меня намерения не спасти. Я хочу работать над собой. Не самокопать себя, а понять для себя, что я делаю не так, с какого момента я пропустила что то важное для себя |
| Дарія Андріївна Рудь психолог Івано-Франківськ 31-03-2025 18:03:31 |
Хочу обережно поставити кілька запитань — тільки якщо вам буде комфортно над ними подумати.
Ви згадали про фінансову складність як одну з причин, чому важко розширити свій простір. Чи бачите ви можливість впливати на фінансову сторону бодай частково? Чи є якісь маленькі кроки, які могли б трохи змінити ситуацію? Ще з ваших слів відгукнулась фраза про те, що на початку стосунків була віра, але тепер потрібно «опиратись на дії». Це справді дуже важливе усвідомлення. Іноді ми довго тримаємось за надії — але вибір усе ж ґрунтується на чомусь. Чи пригадуєте ви, що саме вплинуло на ваш вибір тоді? Чи, можливо, була у вашому дитинстві схожа модель стосунків ? Ще хотіла уточнити — ви написали про «подорожі з дітьми». Чи у вас одна дитина, чи декілька? Мені важливо краще зрозуміти контекст. Ви згадуєте, що часто відчуваєте тривожність і водночас хочете спокою. Як вам здається, чи впливає ваш емоційний стан на дитину? І чи бачите ви, як впливає на дитину присутність батька — зокрема з урахуванням того, що ви згадали про вживання алкоголю? Це складні питання. І ви маєте повне право відповідати лише на ті, які вам зараз близькі. Іноді навіть просте проговорення таких речей — уже створює більше простору для змін. До речі, якщо вам відгукується тема повернення до себе, своєї внутрішньої сили — можливо, вам буде цікаво почитати книгу Кларісси Пінкола Естес «Жінки, що біжать з вовками».
|
| Дарія Андріївна Рудь психолог Івано-Франківськ 31-03-2025 18:03:31 |
|
| Валентина Михайловна Жемчужникова психолог Київ 31-03-2025 18:04:57 |
"Не самокопать себя, а понять для себя, что я делаю не так, с какого момента я пропустила что то важное для себя"
Что вы имеете в виду? Напишите, пожалуйста, более развернуто. Делаю что-то не так это про то, что вы делаете что-то не так в отношениях? Что значит не самокопать, а понять для себя?
|
| 31-03-2025 18:10:04Доповнення від автора |
|
цитата:
Не самокопать себя, а понять для себя, что я делаю не так, с какого момента я пропустила что то важное для себя" Что вы имеете в виду? Напишите, пожалуйста, более развернуто. Делаю что-то не так это про то, что вы делаете что-то не так в отношениях? Что значит не самокопать, а понять для себя? Я не про отношения, я думаю причину надо в себе определить, посмотреть на себя злело, правдиво, потому, что я допустила эту ситуацию, надо понять где слабое место и устранить. Отношения это как результат |
| 31-03-2025 18:19:13Доповнення від автора |
|
Чи бачите ви можливість впливати на фінансову сторону бодай частково? Так я над цим працюю, хочу як колись Бути незалежною фінансово, є фріланс але це не багато Чому я обрала його, мабуть не вистачало щось надійного, опори, він на початку це дуже показував, хотілось бувати "слабкою" жінкою) чи якось так) Думаю схожі моделі з дитинства я бачила. І гадаю так діти бачать коли мама пригнічена. Доросла дитина ще є, і діти так бувають стурбовані через агресію тата, але в момент нашої кризи він різко стає з ним.и близький і починає приділяти їм увагу. |
| Валентина Михайловна Жемчужникова психолог Київ 31-03-2025 18:19:50 |
Причиной создания созависимых отношений является то, что человек плохо относиться к себе, считает, что должен заслужить любовь и хорошее отношение, что всегда он виновен в том, что к нему плохо относятся, и если постараться и правильно себя вести, то будет по другому. Ставит другого - его потребности, желания, настроения на первое место. Берет на себя ответственность за настроение и поведение другого человека, за его состояние.
Все это идет с детства, когда нужно было доказать, заслужить любовь родителей, когда ребенок в силу обстоятельств вынужден был брать на себя роль взрослого и становиться родителем своему родителю, когда нужно было подстраиваться под настроение, стараться не попасть под горячую руку, чтобы не получить наказание. Это могут быть как семья, где кто-то пил, так и абсолютно трезвые люди, но перечисленное выше все равно было. И это запрос на достаточно длительную терапию, чтобы научиться думать о себе, заботиться о себе, перестать взваливать ответственность за выборы других на себя, чтобы не считать, что настроение партнера это только ваша вина - что-то не так делаю, не то говорю.
|
| 31-03-2025 18:22:36Доповнення від автора |
|
цитата:
И это запрос на достаточно длительную терапию, чтобы научиться думать о себе, заботиться о себе, перестать взваливать ответственность за выборы других на себя, чтобы не считать, что настроение партнера это только ваша вина - что-то не так делаю, не то говорю И да, я думаю я уже пришла к тому что хочу терапию, визобновить работу, чтобы была возможность на терапию, взгляд со стороны и возможность говорить и быть услышаной |
| Дарія Андріївна Рудь психолог Івано-Франківськ 31-03-2025 18:35:10 |
Ваші слова про те, що колись хотілося побути «слабкою жінкою» поруч із тим, хто дає опору, дуже зрозумілі. Багатьом із нас близьке це бажання — не бути завжди «опорною» для всіх, а відчути підтримку, розслаблення.
І водночас мені хочеться обережно спитати: а як ви відчуваєте себе зараз? Це досі «слабкість» — чи, можливо, щось інше? Ваше спостереження про те, як діти реагують на батькову поведінку, дуже точне. Такі перепади — від агресії до різкої «близькості» — справді можуть залишати глибокий слід, бо вчать дитину бути напоготові, не довіряти стабільності, постійно сканувати настрій дорослого. Ви згадали, що бачили схожі моделі в дитинстві. Іноді запит «де я повернула не туди» має сенс шукати саме там — не як причину, а як історію, яка вплинула на сприйняття любові, меж, близькості. Це може стати початком дуже бережної роботи з собою. Те, що ви прагнете фінансової незалежності, уже говорить про ваш намір вибудовувати опору в собі. Навіть маленькі кроки — це рух. Ви не стоїте на місці.
|
| 31-03-2025 18:41:21Доповнення від автора |
|
І водночас мені хочеться обережно спитати: а як ви відчуваєте себе зараз? Це досі «слабкість» — чи, можливо, щось інше? Я больше спантеличена, і слово слабка починає набувати прямого сенсу. Бажання рівноваги є велике. Да якесь розслаблення було б дуже доречним) |
| Дарія Андріївна Рудь психолог Івано-Франківськ 31-03-2025 18:50:25 |
Те, що ви назвали себе спантеличеною — дуже чесно. А ще мені відгукнулась ваша фраза, що слово «слабка» починає набувати прямого сенсу.
Це може бути знаком того, що та «слабкість», яка колись виглядала як бажане розслаблення у безпеці — тепер починає проявлятись як виснаження, розгубленість, втрата опори. Часом образ «сильного чоловіка», якого ми шукаємо, може бути викривлений — ми плутаємо силу з домінуванням, контроль з опорою, а мовчання з емоційною стабільністю. І тоді справді можемо опинитися «слабкими» — але вже не в тому сенсі, щоб довіритись і розслабитись, а в сенсі втрати себе. У стосунках дуже важливо не втрачати свою внутрішню опору. Ідеально — коли "штурвал" життя тримається разом, по черзі, з відчуттям, що вдвох мають сили, щоб підтримати одне одного. Це не завжди про рівність у всьому, але точно про взаємність і повагу. І ще — ви пишете про сильне бажання рівноваги. Це дуже здорове бажання. Можливо, зараз воно саме й веде вас — крізь цей хаос, крізь розгубленість — до себе справжньої.
|
| 31-03-2025 18:53:06Доповнення від автора |
|
І ще — ви пишете про сильне бажання рівноваги. Це дуже здорове бажання. Можливо, зараз воно саме й веде вас — крізь цей хаос, крізь розгубленість — до себе справжньої. Ви дуже гарно описуєте. Так гадаю я крокую туди хоч і невпевнено, концентруватися на собі, як киснева маска спершу мамі. |
| 31-03-2025 18:58:03Доповнення від автора |
|
Кларісси Пінкола Естес «Жінки, що біжать з вовками» Так дуже хотіла, я роздивлялась цю книжку і вона зацікавила назвою Дякую |
| Дарія Андріївна Рудь психолог Івано-Франківськ 31-03-2025 19:00:07 |
Ви дуже точно сказали — як киснева маска спершу мамі. Це про турботу, яка починається з себе, і тільки тоді може бути живою для інших.
Я щиро вірю, що у вас є , та будуть, сили й внутрішні ресурси для того, щоб вибудувати життя, у якому вам буде добре, безпечно, спокійно. Ви вже крокуєте туди, навіть якщо іноді здається, що повільно чи невпевнено. Це і є справжній шлях.
|
| 31-03-2025 19:01:38Доповнення від автора |
|
Ви вже крокуєте туди, навіть якщо іноді здається, що повільно чи невпевнено. Це і є справжній шлях Дякую, мені після розмови на форумі, стало трішки спокійніше |
| Алла Григорівна Веленко психолог Київ 31-03-2025 20:12:29 |
Доброго вечора.
На мою думку, Ви з самого початку стосунків перебуваєте у співзалежних відносинах. Просто, коли чоловік та жінка починають жити спільним життям, ще є багато закоханості і воно якось і не дуже помітно. А з часом, закоханість тане, накопичуються проблеми, претензії, образи... І все тільки ускладнюється. Що робити? Думаю, Ви абсолютно праві, що не поспішаєте розлучатися. Адже, якщо вже є схильність до співзалежнлсті, вона нікуди не зникне навіть якщо підете від чоловіка. А от змінити стосунки на краще - цілком можливо. Просто потрібно розуміти, за якими законами, загалом, створюються та існують стосунки. Судячи з того, що Ви пишете, Ваш чоловік відіграє роль латентного аб'юзера. А отже, Ви періодично перебуваєте в ролі "жертви". Хоча і намагаєтеся на рівні розмов та конфліктів якось цій самій ролі опиратися... Але, на превеликий жаль, безуспішно... Бо існує поняття "поведінкових моделей" та установок, які закладаються, як правило, ще з дитинства. І потім, знову ж таки, несвідомо, керують нами. Які стосунки були між Вашими батьками? Чи було між ними та Вами тепло та порозуміння?
|
| 31-03-2025 20:32:33Доповнення від автора |
|
Які стосунки були між Вашими батьками? Чи було між ними та Вами тепло та порозуміння? Загалом теплі, стосунки не без сварок між мною та батьками, зараз вони живуть окремо від мене. Стосунки батьків були також довірливі, спільний бьюджет, переживали один за одного, це було начеб то середньостатистично. Мені не подобається, що він намагається вколоти чим дужче, це досить віддалило до дистанції і унеможливлює діалог адекватний поки, що. |
| 31-03-2025 20:37:37Доповнення від автора |
|
цитата:
Просто потрібно розуміти, за якими законами, загалом, створюються та існують стосунки. Бо існує поняття "поведінкових моделей" та установок, які закладаються, як правило, ще з дитинства. І потім, знову ж таки, несвідомо, керують нами. Як змінюють ці моделі поведінки? На практиці |
| Алла Григорівна Веленко психолог Київ 31-03-2025 20:54:01 |
Це рівень підсвідомості. Тобто, рівень рефлексів. Якщо, наприклад, Ви звикли спершу довго стримувати своє роздратування та образи, а потім коли накипіло, зриватися, потрібно спершу зрозуміти, звідки установка довго мовчати і терпіти... І тільки після цього, на рівні все тієї ж підсвідомості, ці поведінкові моделі, міняти на більш конструктивні. А до цього, ніякі практичні дії не допоможуть. Чому? Бо поки Ви у стані спокою, Ви ще будете пам'ятати як себе потрібно правильно поводити. Але як тільки Вас щось трошки виб'є " з колії", Ви зірветеся знову і знову, бо все почнете говорити і робити автоматично.
Якщо Ви пишете, що у Ваших батьків були гарні стосунки, тоді, швидше за все, у Вас з дитинства могло бути сформоване ідеалізоване сприйняття сім'ї та чоловіка. Все, що ми ідеалізуємо - повинне бути зруйнованим. Бо що таке ідеалізація? Це надання якихось рис та якостей людині, яких у неї ніколи не було і бути не може. А отже, страшні розчарування і , як наслідок - купа образ та претензій... Це все я написала приблизно. Бо ніякі відповіді на питання не дадуть повного бачення того, що є насправді. Але у чому я впевнена на 99 %, так це в тому, до Вашу сім'ю і ваші стосунки можна врятувати.
|
| 31-03-2025 20:58:02Доповнення від автора |
|
цитата:
Це все я написала приблизно. Бо ніякі відповіді на питання не дадуть повного бачення того, що є насправді. Так все однобоко, бо я одна зі своєї сторони можу розповісти. Але якщо я пропрацюю це, а з іншої сторони не буде роботи, чоловік категорично проти психологів і не дуже сприймає, те що я хочу звернутися. Як буде складатися ситуація, якщо тільки один буде щось робити, з іншої сторони пасивність, наприклад? |
| Валентина Михайловна Жемчужникова психолог Київ 31-03-2025 21:05:08 |
Отношения и семья это правда механизм, если один из партнеров меняется, то второй тоже может измениться. Но не всегда. И если муж-алкоголик, то пока он не признает проблему и не начнет ее решать, вы можете измениться хоть как угодно, то он алкоголиком и останется. Также, как и если человек позволяет себе оскорблять своего партнера, угрожать забрать ребенка, то ваши изменения не повлияют на мужа и его модель поведения. Не стОит цепляться за соломинку и думать, что все можно исправить. Не все и не всегда.
Это не призыв развестись, но и быть в розовых очках, что вот я пойду в терапию, начну меняться и муж перестанет пить и начнет меня уважать - это самообман и будет разочарование. Идти стоит ради себя, чтобы научиться лучше относиться к себе и понять, как вы оказались в созависимых отношениях. Без запроса изменить отношения Відредаговано автором 31-03-2025 21:06:28
|
| 31-03-2025 21:16:29Доповнення від автора |
|
цитата:
Также, как и если человек позволяет себе оскорблять своего партнера, угрожать забрать ребенка, то ваши изменения не повлияют на мужа и его модель поведения. Не стОит цепляться за соломинку и думать, что все можно исправить. Не все и не всегда А как понять к примеру его слова "меня все устраивает, это у тебя проблемы"? Это патологическое поведение у меня, когда я пытаюсь разобраться, факты выложить просить говорить? Это какая-то неуверенность, низкая самооценка, может излишний контроль с моей стороны? Я часто ловлю себя на этом, но мне сложно отпускать ситуацию по течению. |
| 31-03-2025 21:20:46Доповнення від автора |
|
цитата:
Идти стоит ради себя, чтобы научиться лучше относиться к себе и понять, как вы оказались в созависимых отношениях. Без запроса изменить отношения |
| Валентина Михайловна Жемчужникова психолог Київ 31-03-2025 21:33:44 |
Я писала выше о чем это - уверенность и привычка заслуживать любовь, невозможность принять, что не все от вас зависит. Плюс низкая самооценка.
Я не сомневаюсь нисколько, что усилий вы приложили немало. Это и сейчас видно - вы стараетесь разобраться, отвечаете, включаетесь в процесс. Но есть категория людей - алкоголиков, с деструктивным и абьюзивным поведением, с кем нужно сделать только одно - выйти из отношений пока не разрушили окончательно психику свою и ребёнка. И обязательно проанализировать и сделать выводы.
|
| 31-03-2025 21:36:31Доповнення від автора |
|
цитата:
Но есть категория людей - алкоголиков, с деструктивным и абьюзивным поведением, с кем нужно сделать только одно - выйти из отношений пока не разрушили окончательно психику свою и ребёнка. И обязательно проанализировать и сделать выводы Спасибо большое вам за разговор. Тревожность немного спала. |
| Алла Григорівна Веленко психолог Київ 31-03-2025 22:05:27 |
|
| Алла Григорівна Веленко психолог Київ 01-04-2025 12:33:03 |
"...не один год, вела разговоры, инициативу я брала всегда в 100 процентах случаев. Что говорит, о том, что я прилагала усилия..."
Так, Ви дійсно доклали багато зусиль. Але питання в тому, чи ці зусилля принесли Вам, бодай, якісь результати? Якщо не принесли, отже, щось Ви робили абсолютно неправильно. І перше, що могло бути не так, як на мене - це те, що "..инициативу я брала всегда в 100 процентах случаев...". Тобто, завжди " Я сама". А коли "Я сама", в таких випадках чоловік ніколи нічого сам робити не стане. І, до речі, те що він займається маніпуляціями, це також може бути як результат віддзеркалення "я сама". До речі, а хто з Ваших батьків більш ініціативний і зазвичай, бере "більше на себе"?
|
| 01-04-2025 13:04:19Доповнення від автора |
|
цитата:
Але питання в тому, чи ці зусилля принесли Вам, бодай, якісь результати? Але коли я перестала спілкуватися на ці теми, приговор вати - це викликало агресію. Наприклад, останні декілька місяців, я займалася більше своїм здоров'ям, і ментальним, були постійно можливо провокативні поведінки, чекалась моя реакція у негативному клбчі та включенності. Тоб то коли я вихожу з комунікації це має негативні відтінки у другої сторони. Я можу судити, про себе, і да можу не правильно діяти. Дзеркало це як варіант, погоджуюсь. Мама бере ініціативу, по стану здоров'я більше, раніше в молодості батько брав на себе всі обов'язки, тобі то був баланс більш менш. Це зі свого боку, в дорослому віці я жила більше сама. |
| Валентина Михайловна Жемчужникова психолог Київ 01-04-2025 13:21:00 |
|
| 01-04-2025 13:25:11Доповнення від автора |
|
цитата:
А что вы имеете в виду под правильным или не правильным поведением? И что, как вам кажется, будет результатом правильного поведения? Как муж начнет вести себя? К периметру способ которым я выражаю, что не нравиться или беспокоит меня тем способом, который ему не приятен. Но этот способ именно в тот момент для меня правильный, допустим. С его стороны это "надоело, вынос мозга, опять волынку завела", что понятно что ему этот не правильно, для меня же наоборот. |
| Валентина Михайловна Жемчужникова психолог Київ 01-04-2025 13:29:16 |
Уточню, о чем я.
Какое поведение мужа будет с вашей точки зрения, в ваших фантазиях, если вы будете правильно себя вести с его точки зрения? Что вы считаете правильным или неправильным поведением, то если честно, не совсем поняла о чем вы. Правильное поведение для меня - это .... (и продолжите пожалуйста) Неправильное поведение для меня - это ....
|
| 01-04-2025 13:41:16Доповнення від автора |
|
цитата:
Что вы считаете правильным или неправильным поведением, то если честно, не совсем поняла о чем вы. Правильность для меня это такое понятие, оно у всех свое. Это как представить малиновый цвет, и каждый у себя в голове увидит форму малинового цвета свою и оттенок. Это к примеру. Для меня правильно говорить о том, что не нравиться, это в спокойном тоне, могу переписываться и написать пункты, где мне не нравится. Вот пример приблизительно "я не хочу в доме слышать в свой адрес матерные слова и хамство, я хочу чтобы ты следил за счетами и вовремя оплачивал, так как долги это не нормально, или я хочу чтобы посреди разговора от меня не уходили". Неправильно это в грубой форме, общение допустим. В сообщении уместить сложно и структурировать. Как то кусочками все. |
| Алла Григорівна Веленко психолог Київ 01-04-2025 13:46:37 |
Я не дуже добре зрозуміла це речення
"Але коли я перестала спілкуватися на ці теми, приговор вати..." Що означає "приговор вати"? Дякую. Ви пишете "...останні декілька місяців, я займалася більше своїм здоров'ям, і ментальним, були постійно можливо провокативні поведінки, чекалась моя реакція у негативному клбчі та включенності. Тоб то коли я вихожу з комунікації це має негативні відтінки у другої сторони..." Як на мене, реакція чоловіка на Ваше певне відсторонення, цілком закономірна. Чому? Так працюють наші звички, рефлекси. Чоловік звик до Вашої.певної поведінки. Тому, коли поведінка трохи змінилася, це могло викликати у нього роздратування. Адже, почали ламатися його стереотипи спілкування з Вами. А як Ви реагували у випадках його очікувань? І щодо "провокативні поведінки" Ви маєте на увазі свою нестандартну поведінку, чи поведінку Вашого чоловіка? Дякую. І ще. Все ж стосовно Ваших батьків. Я все ж схиляюся до думки, що присутня внутрішня тенденція до сильної прив'язливості один до одного, яка передалася і Вам у "спадок". І яку побачити зовні просто неможливо. Але яка дуже впливає на нашу поведінку. Що і провокує таку поведінку Вашого чоловіка Відредаговано автором 01-04-2025 13:53:20
|
| 01-04-2025 13:52:48Доповнення від автора |
|
А як Ви реагували у випадках його очікувань? І щодо "провокативні поведінки" Ви маєте на увазі свою нестандартну поведінку, чи поведінку Вашого чоловіка? Дякую Здебільшого ніяк, тобто без забарвлення емоційного, спокійно "так" або "ні", і теж виходила з діалогу, коли я чула образи чи зачіпки, не хотілося втягуватися. А в тому сенсі, що я вже нічого не прояснюю чи не виражаю свої думки, бажання вже зникло. Я від діалогів не отримувала конструктиву для себе, питання залишались не закритими. Це викликає певне перенавантаження для мене і я більше фокусуюсь на собі зараз. |
| Валентина Михайловна Жемчужникова психолог Київ 01-04-2025 13:53:00 |
цитата:
в моих фантазиях нет шаблона, но есть понятие качественного диалога, конструктивного, это я в голове у себя вижу. В связи с этим вопросы: 1) Знаете ли вы, как вы должны себя вести с точки зрения мужа? 2) Если знаете, то вам подходит этот вариант? 3) Получается, что вы настолько всемогущи, что от вас зависит умеет муж говорить вежливо и обсуждать проблему или нет? 4) Как думаете, если человек всю жизнь прожил с определенным представлением о том, что такое нормальные отношения (например, для вашего мужа, я так поняла, норма говорить гадости и хамить), то сможет ли он, не видя проблемы в своем поведении и не прикладывая усилия, это изменить? Просто потому, что второй ему что-то говорит?
|
| 01-04-2025 13:59:29Доповнення від автора |
|
цитата:
В связи с этим вопросы: 2. Нет конечно, я же человек со своим миром и видением, поэтому со своей стороны вношу свое в отношения. 3. Думаю наоборот. Там в голове и эмоциях у другого человека я не контролирую ничего. И четко понимаю где должна быть граница, но ее нарушают, думаю это и вызвало у меня желание дистанцироваться |
| 01-04-2025 14:02:01Доповнення від автора |
| Моё поведение и слова влияют на него, но я не хочу нести ответственность за его реакции, слова и поступки. Это то, что я не контролирую. |
| Валентина Михайловна Жемчужникова психолог Київ 01-04-2025 14:03:38 |
У меня ощущение, что из головы вы согласны с тем, что муж сам ответственен за себя и свое поведение, не хотите жить так, как муж от вас требует, но из переживаний вы все же ищете способы, как изменить его и остаться в отношениях.
Важно только заметить, что вы хотите не с мужем остаться, а со своей фантазией, как должно быть и как бы вам хотелось. Реальный человек, ваш муж, вот такой - вас не устраивает. А ведь он вот такой. И проблем не видит
|
| 01-04-2025 14:04:34Доповнення від автора |
|
и не прикладывая усилия, это изменить? Просто потому, что второй ему что-то говорит? Думаю да, человек должен осознавать сам. Я говорила и думаю что надо было раньше границу провести, все что происходит мне говорили "я позволила" |
| 01-04-2025 14:10:16Доповнення від автора |
|
цитата:
У меня ощущение, что из головы вы согласны с тем, что муж сам ответственен за себя и свое поведение, не хотите жить так, как муж от вас требует, но из переживаний вы все же ищете способы, как изменить его и остаться в отношениях. Не знаю, как дистанция поможет, но для меня она сейчас необходима. |
| Алла Григорівна Веленко психолог Київ 01-04-2025 15:18:00 |
Те, що Ви зараз намагаєтеся максимально фокусуватися на собі, як на мене, цілком правильно. Це краще, аніж постійно перебувати у стані конфліктів. Але...
Ви пишете " в тому сенсі, що я вже нічого не прояснюю чи не виражаю свої думки, бажання вже зникло. Я від діалогів не отримувала конструктиву для себе, питання залишались не закритими..." На мою думку, більша частина питань так і залишаються до цих пір не закритими, навіть, якщо Ви про них ніби перестали думати. Адже, знову ж такі, є підсвідомість, куди іде все, з чим ми не змогли впоратися одразу. А незакриті питання завжди провокують почуття образи, знецінення, відторгнення тощо. Що у свою чергу, можуть формувати величезну кількість неозвучених претензій... До чого це я все пишу? Справа в тому, що нам лише здається, що все відбувається лише зовні, на рівні якихось ситуацій, подій, конфліктів, емоційних проявів, коли ми прямо взаємодіємо один з одним... Тоді, як насправді, всі наступні дії та реакції викликаються внутрішнім станом одне одного. Тобто, от тими самими підсвідомими непрожитими моментами, які потребують повного перезавантаження. А якщо простіше... Вашу сім'ю можна не лише врятувати, але і зробити щасливою. І щоб так сталося, потрібно глибоко пропрацювати от ті самі непрожиті образи, страхи, гнів, ідеалізації, очікування, претензії, які накопичувалися за роки не лише вашого спільного життя, але і з моменту проживання разом з батьками. Справа в тому, що є багато поведінкових батьківських програм, на які ми не звертаємо своєї уваги. Бо батьків дуже любимо, і знову ж таки, певним чином, ідеалізуємо. Якщо було б все так гармонічно як ми думаємо, то і стосунки в дорослому житті не були б проблемними. Це аксіома сімейного життя. Тому є два варіанти. Перший. Заганяти непрожите ще глибше на рівень підсвідомості, провокуючи нові неприємні ситуації або ж і психо соматичні прояви. Другий. Іти в психо терапію на пропрацювання непрожитих емоцій і почуттів та деструктивних установок і поведінкових моделей.
|
| 01-04-2025 15:36:57Доповнення від автора |
|
цитата:
Тому є два варіанти. Перший. Заганяти непрожите ще глибше на рівень підсвідомості, провокуючи нові неприємні ситуації або ж і психо соматичні прояви. Другий. Іти в психо терапію на пропрацювання непрожитих емоцій і почуттів та деструктивних установок і поведінкових моделей. Але є деструктивні програми у іншої сторони конфлікту як приклад. Від мене не залежить все на 100 відсотків |
| Алла Григорівна Веленко психолог Київ 01-04-2025 20:59:18 |
Я Вам скажу навіть більше: у цьому світі ідеальних людей не існує, від слова "зовсім". А пари формуються за принципом схожості проблем. Просто у одного ці прояви дуже помітні зовні. А у іншого - це все може бути в латентній, прихованій формі. Якщо б хтось з Вас був ідеальним, тоді і інший мав бути ідеальним.
"Але є деструктивні програми у іншої сторони конфлікту як приклад. Від мене не залежить все на 100 відсотків" На сто відсотків ні від кого нічого залежати не може, бо ми не Боги ще поки. А от те, що чоловік та дружина - це певна взаємозв'язана система, на кшталт, поєднаних між собою ємностей - це однозначно. Коли в одну таку ємність доливати води, вода прибуде і в іншу. В ідеалі - повинні над собою та стосунками працювати обоє, але... Так практично ніколи не буває. Зазвичай, починає над собою працювати хтось один, кому більше болить. І після того, як відбулися глибинні зміни в одному, починаються зміни і в іншому навіть, якщо змінюватися він спеціально і не хотів. У кожного в сім'ї свій об'єм відповідальності. І з кожного життя обов'язково своє спитає рано чи пізно. Але чим сильніше ми будемо хотіти змінити одне одного, а не себе, тим глибшими будуть непорозуміння та проблеми і менше шансів на щастя. Бо це дорога в нікуди. Певне, так хочеться, щоб змінився хтось інший. І так важко почати змінювати себе і своє ставлення до всього. Кому більше болить, Вам чи йому? Відредаговано автором 01-04-2025 21:01:11
|
| 01-04-2025 21:06:53Доповнення від автора |
|
цитата:
Кому більше болить, Вам чи йому? Змінюватись хочу я, я більше втратила в (фінансовий і фізичний стан), в дистанції мені стає легше і сил більше . Я хочу переналаштувати себе і є певні плани |
| Алла Григорівна Веленко психолог Київ 02-04-2025 07:24:37 |
|
Щоб запитати або відповісти, авторизируйтесь або пройдіть реєстрацію!
Ви можете запропонувати автору цього питання поспілкуватися
Надіслати запит на спілкування можуть зареєстровані користувачіЩоб відправити автору цього питання пропозицію поспілкуватися, Вам потрібно бути авторизованим.
 |
|
Наші психологи
