Ревность к бывшим отношениям молодого человека

Добрый вечер. Для чего вам парень рассказывает о своей бывшей? Вы говорите парню о своей злости?
Как вы представляете свою другую реакцию на эту ситуацию?

Здравствуйте.
Злость вполне осознанная, если не равнодушен к человеку. Зачем просто вообще об этом говорить. Если парень недопонимает что ранит ваше самолюбие, то почему ему не сказать об этом.

Добрый вечер!

я уже полтора года нахожусь в счастливых отношениях с молодым человеком, живем вместе. До него у меня было несколько молодых людей, к моему прошлому парень относится спокойно.

Вы говорите, что у Вас были до него отношения и он спокойно к этому относится, но Вы ревнуете к его прошлому.

Парень никогда нас не сравнивал, не говорил что она в чем-то лучше меня. Наоборот молодой человек говорит, что я самая замечательная и у нас серьезные планы на будущее.

Скажите, какие у Вас отношения с родителями?

Здравствуйте.
Для чего вы делитесь друг с другом о том, что было в прошлом с другими партнерами?

Доброе утро! О чем думаете перед тем, как начинаете злиться?

Доброго дня Анечка! Спираючись на те, що Ви написали, на поверхні я бачу декілька аспектів ситуації, що склалася.. Все, що відбувається з нами, особливо в стосунках з близькими людьми, відзеркалює насамперед нас самих. Спробуйте задатися питаннями: а як Ви ставитеся до себе? Як сприймаєте себе, свої сильні сторони та недоліки?... Можливо глибоко всередині є невдоволення собою, критика, невпевненість... По-друге, оточуючий світ реагує не стільки на наші зовнішні дії, скільки на наші внутрішні установки. Ревнивість, це фактично та ж сама агресія і з'являється вона тоді, коли ми починаємо внутрішньо "прикіпати" до близької людини, починаємо вважати її своєю власністю. Кохання та пристрасть - дві дуже великі різниці. Спробуйте не "тікати" від свого почуття, дозвольте собі "зазирнути" в нього, на мить уявіть, що Ваша близька людина не з Вами... Чи будете Ви його і після цього так само любити? Тому, що пристрасть породжує ненависть та агресію, а справжнє кохання живе навіть, якщо людини поруч немає... І загалом, людська природа дуже егоїстична! Ми хочемо змінити близьких людей, бо так легше... Хоча потрібно починати із власних змін... І хоча це важкий та болісний процес, тільки він приносить реальні зміни! Удачі Вам в роботі над собою! Перші кроки Ви вже зробили!

І ще, перепрошую, невеличке доповнення. Загалом, у стосунках потрібно виявляти неабияку тактовність! Тому, що кохання робить людей надзвичайно ранимими. На скільки я зрозуміла, Анечка, Ваш коханий знає про всіх Ваших "минулих" хлопців? І те, що він не говорить напряму, що згадки про них його дуже ображають, ще не означає, що це дійсно так! У такий спосіб він може просто "повертати" Вам той біль, який Ви завдаєте або вже завдали йому їх існуванням у Вашому, нехай і минулому, але житті! Чоловіки - великі власники! Їм надзвичайно потрібна впевненість, що жінка вірна йому і ніколи не зрадить не тільки фізично, а навіть подумки! Бо саме жіноча вірність та гідність ( не плутати із хворобливою залежністю) закладає підвалини щасливої сімейної родини! І змушує чоловіка ставати відповідальним та серйозним! Удачі Вам у побудові щасливих сімейних стосунків

Доброго времени суток, Анна. Все, что я напишу это гипотеза. Так бывает, что иногда мы можем присоединяться к чувствам другого человека. Например, когда в разговоре заходит речь о каком-то человеке, то мы можем начать переживать состояния этого человека, они могут буквально захватывать. Возможно в вашем случае именно это и происходит. Если у вашего парня к ней спокойные чувства, то та бывшая его девушка, возможно испытывала то, что вы сейчас "ловите". Если это так, то вам надо просто понять, что это не ваше состояние и не прилеплять его к себе, отделиться (отсепарироваться). Но, если именно вы "споймали" это чувство, то это и про вас тоже, т. е., внутри вас было место для этого чувства (замок и ключик). Где-то это есть в вашем личном опыте или рода. Возможно это не буквально про то, что вы ревнивая. Хорошо бы поработать с психологом, что это про вас.