Не можу розібратись в почуттях

Привіт, є хлопець якому я сильно подобаюсь, так говорить наша спільна подруга, і я це сама бачу.Він стабільний, хороший, все для мене робить шоб я почувалась комфортно, його дуже багато насправді, інколи занадто багато.Мене турбує шо мені не хочеться для нього нічого робити, його дії я приймаю але не роблю ніяких кроків, немає бажання, грубо говорячи просто дозволяю любити себе.Він не подобався мені з самого початку, я сама дизайнер одягу і мені надзвичайно важливо шоб хлопець мав свій смак в одязі і гарно виглядав.Мені не подобвється як він одягається, його інтереси мені не по душі, і пристрасті в мене до нього немає ніякої.Я довго мучила себе питаннями, чого я така сучка і не ціную нормального хлопця, якого мабуть послали з неба мені у важкий час, бо він тоді ,признаюсь ,врятував мене психологічно.Злюсь на себе шо не можу полюбити його, бо знаю шо мало таких мудрих і хороших хлопців ,які будуть носити на руках і віддадуть останнє.Але я знаю те шо заставляє мене хотіти людину, зовсім другорядні речі, яких у нас з ним на мою думку немає.Він і з батьками мене познайомив, спонтанно вийшло, і про майбутнє спільне говорить, а я лиш відчуваю шо моментами хочу від нього втекти.Я думаю це не нормально. Не можу розібратись,кинути його чи почекати придивитись може якраз з‘являться якісь емоції, працюю над собою, нагадую собі постійно його плюси шоб відчути хоча б якесь тепло, але це діє не надовго.Як поступити, невже я просто не хочу втрачати зручну для себе людину, чи просто мої емоції до нього ше не проснулись, я вже сумніваюсь шо проснуться ми разом 2 місяці