Доброго дня Ірена! Найважчим буває налагодити саме своє особисте сімейне життя, адже це стосується не тільки теперішніх відносин, як нам здається. Найчастіше, проблема набагато глибша... Ви пишете "мені дуже самотньо.. І я дуже боюсь його втратити", і додаєте "щоб я взяла себе в руки, і не була як мала дитина... щоб перестала ображатись через дрібниці.. Бо він вже не знає чи це я з ним мучусь, чи він зі мною.. щоб я вирішила що мені взагалі потрібно.. І знову я просила пробробачення, хоча пояснила чому я така ці дні, але у відповідь почула, "І що ти тепер будеш цим жити, бо я щось сказав". Як на мене, Ви підсвідомо відчуваєте, що проблема дійсно саме у Вашому сприйнятті. Як на мене, Ви аж занадто залежите від кохання близької людини, власне "залипли" на стосунках і почали втрачати себе... А так буває здебільшого тоді, коли жінка недоотримує почуття любові, захисту та підтримки в дитинстві... Окрім того, психо-емоційно залежна людина стає зовні негарною, виглядає приниженою і як правило, починає дратувати... Нам тільки здається, що чоловіки реагують на нашу зовнішність або наші дії, насправді вони реагують на наш внутрішній стан. І те, що Ви мовчите та намагаєтеся приховати свої почуття насправді мало чого додає корисного в стосунки, так само як і питання, під якими несвідомо звучать претензії та образи, які у Вас дуже з часом накопичилися... І саме на них реагує ваш чоловік! Які у Вас стосунки з батьками? Що відбувалося в дитинстві?
Ответ отредактирован автором 22-12-2021 15:17:16