Як припинити ревнувати

Ольга, добрый вечер!
Скажите, какие у Вас отношения с родителями? На сколько Вы уверенный в себе человек? Здесь вопрос больше Вашей самооценки . Другой человек не может принадлежать Вам полностью и проводить с Вами время, это может ему быстро надоесть

Доброго вечора, Ольга!

Так, я знаю що це лише робота, і так ревнувати не можна, але що мені зробити зі собою, можливо можна щось порадити то я буду дуже вдячна, а то я й сама втомилася від своїх ревнощів

Ольга, що є у Вашому житті крім цих відносин. Друзі, хобі, робота, навчання?
Чи цікаво Вам це все? Ви самі собі цікаві?
Ревнощі - це завжди питання самоцінності і Вам потрібно працювати над цим.

Ревность - это присвоение партнера как своей вещи, это обесценивание себя как женщины и неуважение к себе. В общем за гранью логики и здравого смысла. Но именно поэтому, объяснять это всё бессмысленно, ведь ревность - это сложное психическое расстройство и его надо прорабатывать с компетентным специалистом. Однако, подозревая, что никуда Вы не обратитесь, могу дать одну мысль для размышлений. Обычно ревнивец хочет измены партнера и моделирует некий сценарий, чтобы пережить острые ощущения. Также, обычно эта тяга сильнее, чем здравый смысл, самоуважение и любовь. Если Вы с этим не разберетесь, рано или поздно, Вы добьетесь того, чего так не хотите.

Доброго!
Ольга, одними порадами не обійтись. Потрібна психотерапія. Розбиратись у причинах ревнощів. А потім їх нейтралізувати. І тут, і невпевненість у собі, і бажання контролювати іншого, і копіювання поведінки когось з близких - матері, наприклад. А також якісь дитячі травми - шкільні тощо.

Добрий день, Олю!

але що мені зробити зі собою, можливо можна щось порадити то я буду дуже вдячна, а то я й сама втомилася від своїх ревнощів

Насправді чимало всього можна зробити. Можна віднайти корені ревнощів в глибині Вашої особистості, переосмислити їх вплив, відродити свою самоцінність, можливо, залікувати колишні психотравми (якщо були, звісно) і почати жити, по-новому будуючи стосунки - з любовью і повагою на взаємній основі. Зрозуміло, у цей результат доведеться вкластись - часом, зусиллями, переживаннями, грошима.

А можна намагатись тільки торкатись проблеми, багато про неї говорити, обмірковувати, але "не зайти у воду", аби "попливсти" у бік реальних змін. Ви до якого варіанту схиляєтесь?

Ответ отредактирован автором 29-12-2022 12:36:47

Здравствуйте, Ольга!

можливо можна щось порадити

За ревностью скрываются Ваши страхи (в частности - страх потери) и неуверенность в себе.
Поэтому Вам надо работать с психологом в индивидуальном порядке по устранению страхов и развитию уверенности.
Если Вы не готовы к психотерапии, могу дать Вам ссылку на бесплатный курс: "5 шагов работы со страхами".