Відчуття провини, за жахливу ситуацію,по відношенню до іншої жінки
Доброго дня. Коли мені було 19, я зробила жахливу річ. Я закохалася в одруженого чоловіка, хоть і знала що в нього двоє маленьких діток. Тоді мені здвалося що мені начхати на це. Мудрості і розуму напевно тоді ще не було і на чужому нещасті свого не побудуєш, я також про це не задумувалася... в голові було тільки одне... він мій і я буду з ним. Ми проводили багато часу разом, і так було 1,5 року. потім я сказала ти повинен зробити вибір. Він зробив, носив заяву на розлучення раза два. но якось дуже бистро його мама відмовляла його це робити. Коли він був вдома постійно переписувався зі мною це побачили набрали мене і я все розказала як є. Вони розлучилися. Він залишився зі мною тілльки багато щастя мені це не принесло. В нас є синочок, але відношення з чоловіком дорівнюють 0. Я відчуваю свою провину перед тою жінкою і мені важко з цим жити,але і відпустити його не можу, не можу уявити що він з іншою. В мене на нього і на себе якась така злість.... в нас постійні сварки дитина це відчуває і страдає від цього. Підскажіть на Вашу думку, в наших відносинах немає майбутнього? Бо те все вже не виправиш. Ми одружені,но я не щаслива зовсім. Таке відчуття що моє життя перетворилося в ад. Іноді таке відчуття,що більше причина в мені,я все родблю для того щоб він віддалявся і навіть не розумію чому. Були ситуації які мені запомнилися дуже, і я йому не можу їх пробасити і собі не можу, тому що розказала все жінці .
Що означають ці оцінки?
Оцінки питань
Користувачі можуть голосувати за запитання, що сподобалися. Найкращі питання ми розміщуємо у спеціальній секції сайту.
Ви можете проголосувати за питання, якщо воно чимось вам сподобалося. Можливо, цікава тема, чи добре описана проблема, чи ви вважаєте, що відповіді психологів на поставлене питання корисно було б почитати багатьом іншим людям.
Якщо ви голосуєте за якесь питання, то посилання на нього пізніше може бути відображене на вашій особистій сторінці, у секції "Сподобалися питання". Ваші негативні оцінки ніде не відображаються.
У психологів на особистих сторінках запитання, що їм сподобалися, відображені не будуть.
Первое, что нужно убрать это вашу установку про то, что если вы с мужчиной женатым связались, то все, вам теперь счастья не видать. Полно людей счастливы в отношениях, где кто-то из партнеров уже был женат/замужем и ушел из семьи.
Второй момент, не понятно, в чем проблема в отношениях с мужем? Что вас не устраивает в них? Почему вы не чувствуете себя счастливой?
Майбутнє ваших відносин залежить ТІЛЬКИ від того, що ви двоє хочете від цих відносин і як будете діяти.
НЕ від минулого.
А від теперішнього.
З минулим важливо розібратися, з вашим відчуттям провини, з тим що саме Ви хотіли отримати , коли хотіли цього чоловіка.
Можливо ваше відчуття провини дійсно заважає, ніби Ви караєте себе за те, що тепер разом.
Але НЕ від цього залежить ваше майбутнє.
Багато спорів-це часто про те, що люди не навчились слухати один одного, не навчились домовлятися.
Можна припустити, що ваша родина поки не дуже сильно заглиблювалась в саму суть, для чого вам обом ця сім'я, що ви хочете один від одного, за якими спільними правилами хочете жити, як саме хочете виховувати дитину.
Ви можете звернутись до спеціаліста сама, щоб розібратись в своїх власних почуттях стосовно минулого, а можете разом з чоловіком, щоб знайти глибинні причини ваших конфліктів та знайти шляхи їх подолання.
Родина існує, поки обидва хочуть цього. Ніякі минулі помилки не вплинуть, якщо двоє людей хочуть бути разом.
Що саме , з того, що зараз є у вашій родині, не подобається Вам більше за все інше?
Що б хотілося змінити в стосунках?
Доповнення від автора питання·
↩ Реакція на відповідь № 343525 для Наталия Горская
Багато спорів-це часто про те, що люди не навчились слухати один одного, не навчились домовлятися.
---
Напевно це одне з багатьох причин... Багато що почало не влаштовувати його в мені, наприклад постійно мені каже що тобі пора худнути, після народження дитини набрала лишні кілограми але не багато. і він постійно мене цим задіває. Потім такий впертий став до ужаса. Виховує дитину тільки по своєму і до мене взагалі не прислухається. Каже я з тобою живу із-за дитини,коли ми сильно сваримося, тому що сильно його любить. потім чим далі стає агресивним може мене обізвати і т.д
Доповнення від автора питання·
↩ Реакція на відповідь № 343524 для Валентина Михайловна
Напевно тому що вже не відчуваю з його сторони якогось кохання. Заботи не бачу,постійні спори, які закінчуються скандалом.
Доповнення від автора питання·
↩ Реакція на відповідь № 343525 для Наталия Горская
І ще одне з головних причин це те що я його перестаю цікавити як жінка,а він мене як чоловік. кудися все бистро дівається. повага і все) +в нього зявилася тяга до алкоголю.. і це мене зовсім не влаштовує,а змінювати щось в собі він не збирається,зате від мене постійно вимагає,то схудни то ти не так зробила,не так поставила і.т.д. Скандал може бути на рівному місці
Если у мужа проблема с алкоголем, он вас обзывает, требует похудения и в целом, ведет себя неуважительно, и при этом не видит проблемы, и не хочется ничего менять, то тут выход один - развод.
Это уже про нездоровые отношения. И ребенку такое видеть вовсе ни к чему.
Може він дійсно з Вами тільки заради дитини.
Нажаль, він не сприймає Вас, як особистість, (а бачить тільки тіло, яке його не влаштовує), не хоче прислухатися до вашої думки (стосовно виховання, наприклад), дозволяє собі образливі слова та не дає підтримки.
Можливо він і сам не розумів, чого хотів від цього шлюбу, Ви - хотіли "отримати його", а він то маму слухав, то Вас, а себе не знає як слухати.
Головне тут - а чого хочете Ви?
Чи хочете Ви продовжувати ці стосунки, або ж розчарувались в чоловікові?
Вам взагалі важливо було б опрацювати зі спеціалістом ваші почуття та внутрішні установки, які керують Вами. Це важливо не тільки для нинішніх стосунків, але й на майбутнє.
Чи розуміли Ви який він, ваш чоловік, коли створювали з ним родину?
Що найважливіше було для Вас в цих стосунках?
Чим керувались, коли хотіли його відбити?
↩ Реакція на відповідь № 343532 для Наталия Горская
До одруження знала який, но не повністю. Одружилися чисто тому,що дитина і скільки можна. Ну і напевно реально любив він моє тіло. а зараз... не понятно що відбувається
Вам хорошо бы обратиться к психологу, чтобы разобраться в себе и принять решение. А кроме того, научиться больше ценить себя, избавиться от чувства вины и жить дальше так, как вам самой комфортно
Доповнення від автора питання·
Виходила заміж, тому що кохала, але було багато ситуацій і зараз я розумію що десь все поділося, напевно оці його обіди затаїлися і для кохання місця немає. Но і не можу сказати що готова з ним розлучитися, напевно просто боюсь перемін чи щось таке( чи може просто заплуталася. Гірше все, це то що дитинка це все бачить і чує. Ці крики, скандали, і сам стає нервовим😭і що робити я заплуталася. Війна напевно мала б об’єднати але цього не сталося і живемо як собаки
Чем муж привлек, когда стали встречаться с ним?
Какие у вас отношения с родителями?
Какие отношения между ними?
Доповнення від автора питання·
↩ Реакція на відповідь № 343537 для Валентина Михайловна
Розумний, мені було дуже комфортно і легко з ним спілкуватися. Дуже гарний, уважний, ми разом їздили всюди, і Нам було разом добре, весело, спільні друзі навіть мої його. І все здавалося було добре, крім одного но… він був одружений, і десь там чекала на нього жінка….
Когда изменились отношения?
И про родителей вы не ответили
Доповнення від автора питання·
↩ Реакція на відповідь № 343539 для Валентина Михайловна
Відносини змінилися, напевно, коли ми з батьками проживали деякий час, йому не хотілось додому і то все почалося. Потім війна ми виїзжали з малим на західну Україну він був тут в теробороні. Зараз в резерві
Вітаю! По-перше мені хочеться вас трішки заспокоїти. Ви були підлітком, по-перше. По-друге, чому ви думаєте, що ви винні у тому, що доросла людина зробила якийсь вибір. Чи він був вірним, чи помилкою - це були їх стосунки, якщо вони були такі, що він з легкістю пішов - то це його відповідальність. Не ваша. Чому ви берете всю провину і з нею тягар відповідальності вашого чоловіка за його рішення - на себе? Я прочитала ваші відповіді колегам, з вашого дозволу.. Ви кажете він став вас критикувати, і зловживати спиртним.. Як давно ви так себе почуваєте взагалі? Чи не виникає у вас почуття провини іноді ще до чогось, яке переживається як надмірне? Ви пишете, що вас турбує що дитина побачить... провина? Сказати, що саме робити вам зі стосунками так онлайн - не буде правильно. В першу чергу зараз вам треба поторбуватися про себе, це справді важливо. Я дуже б радила вам звернутися до психотерапевта, у будь якому разі. Ви молодець що помітили такі зміни і зрозуміли що це вам заважає, і з вашого боку дуже вірний крок - шукати допомогу. Скажіть, чи є у вас є близькі люди, які можуть вас підтримати і розуміють? Сил вам і мудрості
Добрий вечір) почуваю я себе так, коли народився маленький і ми одружилися, він змінився дуже сильно. Напевно йому треба було відпочити ві тих відносин, і мені здається що він зловживає алкоголем, тому що не може собі пробачити, що причинив стільки болі всім, но це лиш мої догадки. Йти від нас він не хоче, тому що сильно любить маленького, він його душа. Він постійно проводить з ним час, вчить всьому, забирає з садочка, говорить з вихователями, готує їду, тільки це не обходиться без спиртного, і я його перестала цікавити як і він мене. Ми живемо як роботи, виконуємо свої обов’язки і все. Ніякої ніжності, нічого. По відношенню до дитини він ідеальний тато, як і всі кажуть, по відношенню до мене, поваги 0, і всього остального. Мені не вистачає його уваги, тому що йому не хочеться її приділяти. Коли я йогу телефоную то по справі, коли просто взнати що і як його це бісить і багато роботи. Пробувала з ним сюсюканя його це також бісить. Якось так. А зараз і мене він перестав цікавити як чоловік. Після всього
Доповнення від автора питання·
От кожний вечір йому потрібно пиво… і це сильно б’є по сімейному бюджеті, і мені це зовсім не подобається. П’є звичайно він його не при дитині, но іноді мені здається що цим він якось заглушує чи як це назвати, свою душевну травму. Напевно він жаліє що так тоді поступив з тою жінкою… може він її любив а до мене просто тягнуло, я не можу зрозуміти що коїться в його душі, хоть не мало його і знаю
Ваш муж алкоголик, а вы созависимы.
Выйти из созависимых отношений непросто.
Про родителей вы не хотите отвечать?
Доповнення від автора питання·
↩ Реакція на відповідь № 343554 для Валентина Михайловна
Про моїх батьків відповідати, звичайно хочу. Нормальна адекватна сім’я, без алкоголя і без скандалів) і так вже багато років. Сказати що мій чоловік алкоголік я не можу. Тому що про алкоголіків я знаю і це зовсім не та ситуація
Доповнення від автора питання·
Прочитайте, що я відповідала Вашим колегам. Алкоголіки себе так не ведуть!!!! Вони просто бухають днями і ночами і їм пофіг на дитину і т.д!!! А в мене чоловік в дитині душі не чаїть і робить все для маленького!!!
Доповнення від автора питання·
І звернулася я, не тому що мене тільки тривожило його вечірнє пиво!!!
Доповнення від автора питання·
Мені іноді здається що дитинка любить його більше чим мене) от іменно алкоголіка дитинка б так сильно любила!!! Алкоголік це тоді коли горілку п’є безбожно, приходить валиться і хропе на всю квартиру. А чоловік приходить їстки дитинці варить, я прибираю наприклад… купає його вкладає спати. От знаєте іменно про алкоголіка
Доповнення від автора питання·
Це не та ситуація про яку б Вам хотілось поговорити, читаючи Ваші відповіді!!!
А яким був ваш чоловік з ексдружиною?
І які в нього стосунки з його батьками?
Чи взагалі він виявляє до когось повагу, що розповідає про інших людей?
Наприклад, критикує, або хвалить когось з колег, чи друзів?
А друга сторона питань стосується Вас.
Чи та Ви, з якою чоловік познайомився, і теперішня Ви- одна й та сама людина?
Чи зацікавили б Ви його зараз, якщо б зустрілись вперше?
Можливо ваше відчуття провини "притисло " Вас вже до такої межі, що Ви втратили і впевненість в собі і повагу до себе?
А людина, яка не поважає себе, не вважає, що гідна уваги, може достатньо принижено себе вести, викликаючи роздратування своїми спробами отримати увагу.
І ще питання щодо ваших висновків про нього.
Як Ви вважаєте, людина, яка дозволяє собі зневажливе ставлення до жінки, потрібна Вам в житті?
Чи зможете Ви на нього покластися в складному моменті, наприклад, якщо раптом виникнуть проблеми зі здоров'ям?
Для чого Вам були потрібні ці стосунки тоді, і для чого взагалі Вам родина, якщо подивитись загалом, що це для Вас?
Доповнення від автора питання·
↩ Реакція на відповідь № 343560 для Наталия Горская
1)З Ексдружиною, до неї він відносився з повагою, тому що вона його не так контролювала, дозволяла йому багато чого, вірила йому. Закривала очі на все. Я не така. Контролюю кожний його крок, і т.д. Напевно, думаю що і зі мною він може поступити так. Як з нею колись, для мене чомусь це… краще я якось так з ним поступлю не правильно чим він зі мною, у нас різниця в віці 8 років. 2) з батьками відносини, ну як сказати, телефонує раз в неділю питає як здоров’я, но дуже такі, не рідні якісь стосунки, вони досі не прийняли його вибір, хоть і дитинку нашу люблять і беруть іноді до себе.3) часто критикує друзів і моїх батьків, тому що вони його повчають постійно, і не сильно ним задоволені по відношенню до мене, но як тата малюка сильно поважають, тому що це дійсно так. Він гарний тато
Это миф, что алкоголики это те, кто пьет до белой горячки и спит под забором.
Точнее даже есть разделение алкоголик и пьяница. Так вот вы описываете пьяниц, а алкоголик может отлично работать, быть успешным, но зависимым от алкоголя.
Про ваших родителей. Что вы подразумеваете под нормальная семья? Понятие нормы у всех разное.
Какие отношения с мамой,
Какие с отцом?
Какие у них отношения между собой?
З приводу мене. Я зовсім не та. Час і поступки дуже сильно змінили мене. 100% впевнена що не зацікавила б. Він та людина, яка любить гарно, цікаво, весело проводити час, зараз в мене інша сторона, для мене головне дитинка, собі не куплю, все дитинці, йому не вистачає, вільного проведення часу, наприклад іноді дуже хоче поїхати сам на дачу до друзів, но я.. говорю поїдеш можеш більше не вертатися, для мене це дико, напевно є не довіра. Знаючи хто там буде і шо то за люди яким я також не довіряю. Тому що ту дружину вони також знали, і спілкувалися і зі мною. Такі люди з часом стали для мене двухлічними якимись. І я не хочу до них його відпускати
А з дітьми від попереднього шлюбу він спілкується?
Щодо "контролю" з вашого боку.
Важливо розуміти, що це тільки ваша ілюзія, а не "справжній контроль ".
Взагалі, будь-який контроль - це ілюзія, яка тільки заспокоює, але ні в чому не допомагає.
Те, що Ви контролюєте "кожен його крок"- тільки викликає роздратування і неповагу. І НІКОЛИ не допомагає уникнути зради, якої Ви боїтеся. Навпаки, від такого контролю хочеться втікти.
А пиво він і раніше пив кожного вечора?
Доповнення від автора питання·
↩ Реакція на відповідь № 343560 для Наталия Горская
Покластися, якщо б захворіла, можна. Перевірено на реальних ситуаціях.Стосунки потрібні були, тому що кохала чи досі кохаю но на час щось не то відбувається, не можу пояснити навіть собі. На перше питання, звичайно Ні. Но чомусь не хочеться мені його відпускати, но і жити так далі розумію що це мука для всіх
Доповнення від автора питання·
↩ Реакція на відповідь № 343564 для Валентина Михайловна
У них відносини нормальні, я давно з ними не проживаю. До цього були нормальні. З мамою відносини ну так, що їй потрібно то і знає. Що ні то тільки між нами. З татом, ну не можу сказати що дуже прям хороші. Так собі побачилися поспілкувалися і все. Вони ніколи не підтримували мій вибір. Зараз напевно розумію чого. Мама завжди говорила там діти це гріх так не можна. Ну тоді я думала зовсім не про це, нажаль
Доповнення від автора питання·
↩ Реакція на відповідь № 343530 для Валентина Михайловна
Тут я з Вами згодна. Но по відношенню до дитини в нього все ідеально
Доповнення від автора питання·
↩ Реакція на відповідь № 343566 для Наталия Горская
З дітьми не спілкується. Там інший чоловік і для дітей тато. І знати вони його не хочуть. Тому що жінка не може пробачити що він див на дві сім’ї облурюючи всіх навколо. Раніше пив но не кожний день.
Доповнення від автора питання·
↩ Реакція на відповідь № 343566 для Наталия Горская
із-за цього контролю постійного, його відношення стало таким?
Як один з факторів- може, але на мою думку, не тільки це.
Тетяна Артеменко
психолог
Черкаси·
Психолог більше не активний на сайті
"алкоголіка дитинка б так сильно любила!!! Алкоголік це тоді коли горілку п’є безбожно, приходить валиться і хропе на всю квартиру". - Я тут посміялася)). Це вже Ви не про алкоголізм пишете, а про кінцевий розпад особистості. Вашому чоловікові до цього ще далеко, але на цей шлях він вже став. "Вечірнє пиво", "не обходиться без чарки", роздратований - це все ознаки регулярного вживання.
А ще - "іноді дуже хоче поїхати сам на дачу до друзів, но я.. говорю поїдеш можеш більше не вертатися". - Ну, це Ви жостко, жостко.......... Не довіряєте, не поважаєте..... Це Ви зря. Він же сидить вдома як у темниці. Звідси і скандали. Все в ваших руках
Доповнення від автора питання·
↩ Реакція на відповідь № 343579 для Наталия Горская
Мені здається, що все-таки тих дітей йому не вистачає, но жінка на ніякий контакт йти не хоче. Він пробував багато разів, сказала щоб бачити дітей, вирішуй питання через суд. В принципі понятна її позиція. Може також відчуває провину до все так сталося, не гарно по відношенню до неї. Но там також була не зовсім здорова ситуація, це проживання з батьками і залишати вона їх не хотіла. В принципі напевно він так і поступив із-за цього
Доповнення від автора питання·
↩ Реакція на відповідь № 343583 для Тетяна Артеменко
От чарок так точно немає 🙈ми з роботи приїздаємо разом, а робота в нього часто приходиться бути за рульом, а за рульом він не п’є)
Тетяна Артеменко
психолог
Черкаси·
Психолог більше не активний на сайті
Чарок немає, кажете? То він келихами п"є? )) Це ж Ви писали вище - "готує їду, тільки це не обходиться без спиртного". НЕ ОБХОДИТЬСЯ БЕЗ СПИРТНОГО. Ви чуєте себе? так обходиться чи не обходиться? Це ж Ви нам написали. І написали те, що написали.
А тепер про ваші скандали і про долю вашої сім"ї. В мене поганий прогноз - якщо Ви не перестане його жорстко контролювати, то сім"я розпадеться.
Доповнення від автора питання·
↩ Реакція на відповідь № 343590 для Тетяна Артеменко
Якщо він так прив'язаний до вашої дитини, то можливо дуже переживає щодо тих дітей.
Можливо він і звинувачує Вас в своїх невдалих вчинках , але ж він доросла людина, сам приймав рішення.
Якщо він хоче зберегти вашу сім,ю , то йому варто розібратися в собі і шукати способи налагодження стосунків з Вами.
Але тільки він може знати, чи хоче він цього.
Можливо, він дійсно одружився тільки через дитину.
А в моменти, коли немає конфлікту, він що каже про ваші стосунки?
Чи вони йому потрібні?
В чи існують між вами хороші моменти?
Доповнення від автора питання·
Коли немає конфлікту, і так як він говорить я його вивожу з себе, то все нормально, ми проводимо вільний час разом, сміємося, їздимо на рибалку разом, спінінга мені нещодавно подарував. Все норм. Но коли починається конфлікт, за якогось пустяка, ми як два барани. Хочеться чимось стукнути один одного
Чи каже він, що йому ваші стосунки важливі і потрібні?
Доповнення від автора питання·
↩ Реакція на відповідь № 343592 для Наталия Горская
Мені здається що він просто любить свого синочка, якого завжди хотів. А не із-за того що хвилюється. Ні він хвилюється, но в душі, напевно. Тому що ніколи ні в чому такому мене не упрікнув, що стосується тієї сім’ї
Тетяна Артеменко
психолог
Черкаси·
Психолог більше не активний на сайті
"Я писала про пиво!". Та слава Богу, як кажуть - не вмер Данило, так болячка задавила. Яка різниця, яким спиртним упиватись? Пивний алкоголізм - такий же самий алкоголізм, як і будь-який інший. Але ми відхилились! Питання ж не про пиво зараз. Питання про те, що гіперконтроль породжує скандали і тягу до алкоголю, щоб хоч якось розслабитись. В мене були такі пари на консультації - де один дуже жорстко контролював іншого. Це завжди кандидати на розлучення. Або "контролер" відмовляється від контролю, і тоді стосунки налагоджуються, або ж пара розпадається. Дайте відповідь мені на останню мою репліку, про те, чи готові Ви щось робити зі своїм контролем? (про пиво більше не пишіть, воно тут ніякої ролі не грає, про пиво давайте взагалі забудемо)
Доповнення від автора питання·
↩ Реакція на відповідь № 343596 для Наталия Горская
Каже що любить синочка, і якщо я його вижену то піде тільки з ним🙈з нами йому добре, но каже що мій контроль і не довіра добиває його. А я наче його випробую. І в мене на нього обіда. Навіть не можу пояснити за що, напевно за то що реально так тоді див обдурюючи всіх і не відпускаючи мене, і я сама не могла піти. Була молода дурна як говорять
А хіба ви не разом всіх обдурювали?
Ви ж знали про дружину ?
Доповнення від автора питання·
↩ Реакція на відповідь № 343598 для Тетяна Артеменко
Щоб не було контролю, потрібна довіра. А як може бути довіра, якщо людина ловилася на брехні. Не постійно но часто. Це навіть брехня мізерна но брехня
Доповнення від автора питання·
↩ Реакція на відповідь № 343602 для Наталия Горская
Ну, себе я за це також виню. Може не так написала, но тоді дуже багато чого залежало від нього. Все в житті відбувається не просто так. І раз так сталося, значить повинно було так бути, але від цього в відносинах мені з ним не легше. Інакше б сюди не написала і т.д
Тетяна Артеменко
психолог
Черкаси·
Психолог більше не активний на сайті
"Щоб не було контролю, потрібна довіра". Ясно. Я Вас вітаю - Ви в ловушці. Ви придумали залізний спосіб, щоб переслідувати чоловіка. Ви ж розумієте, що можна не довіряти, і при цьому НЕ ПЕРЕСЛІДУВАТИ, НЕ КОНТРОЛЮВАТИ? Одне не передбачає іншого. Але Ви вибрали переслідувати. Мені жаль, але Ви вбиваєте свою сім"ю. Мені більше нічого сказати.
Доповнення від автора питання·
↩ Реакція на відповідь № 343606 для Тетяна Артеменко
Можливо так і є, але повністю вільного життя я дати йому не можу. Тому що завжди на першому місці повинна бути сім’я і я його не переслідую а говорю як правильно повинні бути розставлені пріоритети
Вам нужно разобраться с вашим контролем. То, что вы описываете это уже какой-то терроризм - вы требуете, манипулируете ребенком, никуда не пускаете. Ваши установки явно мешают вам и мужу, чтобы договориться и быть в хороших отношениях.
По поводу муж ловился на лжи.
В чем конкретно была ложь?
Откуда узнали?
У очень контролирующих людей окружающие порой просто вынуждены врать, иначе жизни не будет.
И вы как раз описываете созависимые отношения. С одной стороны контроль тотальный, с другой стороны, непризнание, что муж алкоголик.
Я бы вам рекомендовала обратиться индивидуально к психологу и разобраться с собой.
Может отношения наладите. Либо хотя бы в следующих не наступите на те же грабли.
Плюс подобные установки и поведение и на ребенке отражаются. Думаю вы такая же мама - контролирующая, тревожная. И чем старше будет ребёнок, тем больше это будет проявляться.
Доповнення від автора питання·
↩ Реакція на відповідь № 343613 для Валентина Михайловна
Доброго дня) а скажіть, будь ласка, з чого мені почати? Тому, що я згодна, що зовсім не правильно себе веду, по відношенню до нього. Дуже дякую)
Лучше бы эту работу проделывать с психотерапевтом.
Вам нужно понять, откуда у вас такая потребность в контроле, что вообще с вами происходит, разобрать ваши установки, например, про то, что семья на первом месте, а значит никуда без нее нельзя ходить, посмотреть, как в целом вы строите отношения. Думаю всплывет еще тема самооценки, страха одиночества.
Доповнення від автора питання·
↩ Реакція на відповідь № 343622 для Валентина Михайловна
Дуже дякую Вам, обов’язково скористаюсь Вашими порадами)
Ви багато пишите про провину. Як на мене це одна із речей, яка впливає на ваше самопочуття і щастя. Цікаво, а є відповідальність вашого чоловіка у цій ситуації? Скільки йому років?
Яке у вас питання до психологів сайту?
Євгеній Мишенко
психолог
Черкаси·
Психолог більше не активний на сайті
цитата:
Я відчуваю свою провину перед тою жінкою і мені важко з цим жити,але і відпустити його не можу, не можу уявити що він з іншою
є вправи, які допоможуть зменшити провину. можу дати
цитата:
на Вашу думку, в наших відносинах немає майбутнього?
незнаю, це не мені вирішувати
цитата:
Ми одружені,но я не щаслива зовсім. Таке відчуття що моє життя перетворилося в ад. Іноді таке відчуття,що більше причина в мені,я все родблю для того щоб він віддалявся і навіть не розумію чому.
у випадку провини, радості і задоволення бути не може. відчеження виникає тому, что чоловік вам нагадує про його дружину і про те, як ви вважаєте, ви вчинили по відношенню до його колишньої дружини.
якщо знати провину, все ще може налагодитися або ні... хто знає чи ви перейшли Рубікон (незворотній ефект)
Доповнення від автора питання·
↩ Реакція на відповідь № 343642 для Євгеній Мишенко
є вправи, які допоможуть зменшити провину. можу дати
