забути відносини

Доброго дня. Ваша розповідь свідчить про те що ви застрягли в розставанні.
Вам необхідно відпустити ситуацію, минуле не змінити, нажаль, а ось майбутне можливо. Зверніться до психолога/психотерапевта, допоможе вам пережити втрату стосунків.
З того що ви можете зробити самі, техніка "лист", написати листа своєму колишньому, і не відправляти його, можете лист знищити, або зберегти, вирішувати вам. Листів може бути багато.
Ще одна техніка "порожній стілець", ставите перед собою стілець, уявляєте свого колишнього, і кажете йому все що не змогли сказати.
Краще все ж таки повноцінна робота зі спеціалістом.
Коли рухатись далі, стосунки, вирішувати вам, а не вашим друзям.
Спробуйте наповнити своє життя, хоббі, творчість, втілення мрій....

Доброго дня!

мені здається, що життя проходить, а в мене нічого не змінюється. Кожен день, тиждень майже однакові, робота і купа домашніх справ.

З вашого допису помітно, що ви застрягли в переживаннях. У прокручуванні в голові різноманітних думок і сценарів типу - от якби я була більш розумною та діяла інакше, то все б склалось краще...

І тому відповідь на ваші питання

Що робити, щоб забути і прийняти ту ситуацію? Як продовжити нормально життя,

буде однозначною - розібратись із власним способом побудови близькості(!) А також почуттям самоцінності, здатністю себе підтримувати тощо. Це я зараз про взаємодію з психологом.

Пройшло вже майже 7 років після розставання.

7 років - вельми тривалий час. Втрата відносин зазвичай відбувається швидше, але в кожного з нас свої властивості справлятись з душевним болем і тому строки різняться від людини до людини.

Воно пройшло дуже боляче для мене, на той час я вже відчувала, що це може статись, але не очікувала, що саме так. Ми не поговорили, він просто написав повідомлення

Зрозуміло, що багато ваших почуттів залишилось не відреагованими. Спрацювала своєрідна реакція СТОП почуття, тобто їх блокування. Саме вони не дають змоги прийняти ситуацію і рухатись вперед.

Іноді знайомі кажуть, що мені вже пора когось знайти (спираючись на мій вік), але я не хочу і боюсь, знову пережите те саме.

Не відреаговані почуття спричинили появу страху в майбутньому зустрітись з чимось подібним. Кільце замкнулося. І от тепер його треба розірвати.
Повірте, це можливо.
Ви маєте право на кохання і на щастя з коханим.

Відредаговано автором 03-08-2023 13:02:39

Доброго дня!

"Що робити, щоб забути і прийняти ту ситуацію? Як продовжити нормально життя, мені здається, що життя проходить, а в мене нічого не змінюється"

Працювати над собою. Відреагувати всі приховані почуття та емоції, зараз вони забирають дуже багато ваших сил та енергії, тому нормальне життя може не статися. Знайдіть собі психолога на сайті на починайте індивідуальну терапію.

Здравствуйте!
Це були мої перші стосунки, я не знала як себе правильно поводити, часто соромилась і напевно саме це і відштовхнуло його." Вы себя вели так как понимали на тот момент и это естественно, додумывать что было не так и как правильно-бессмысленно, т.к каждому свое, и винить себя не в чем. Отношения могут прекращаться и это тоже нормально, не всегда и во всем есть стабильность, но переживать расставание сложно и неприятно, это период страдания, горевания и наконец принятия для того чтоб двигаться дальше!
Что делать: психика стремится к завершению, и ей необходимо объяснить, почему так, дать ответы, которые в одиночку Вы себе найти и прожить не можете, потому рекомендую обратится к психологу и проработать этот момент, я работаю с таким запросом.
7 лет это период Вашей жизни на стопе, пора двигаться дальше, но все же с помощью специалиста.

Добрый день!

Пройшло вже майже 7 років після розставання. Воно пройшло дуже боляче для мене, на той час я вже відчувала, що це може статись, але не очікувала, що саме так. Ми не поговорили, він просто написав повідомлення, а на мої повідомлення відповідав через декілька днів. Це були мої перші стосунки, я не знала як себе правильно поводити, часто соромилась і напевно саме це і відштовхнуло його. Розумію, що вже нічого не змінити, але іноді з'являються думки, що от якби я тоді шось зробила інакше, зараз теж могло б бути все по-іншому. Іноді він мені навіть сниться. Після цього мені знову стає погано.

Вы могли бы немного больше рассказать про эти отношения? Как долго они длились? Что Вы знали про этого человека? Конечно, то что Вы 7 лет находитесь в ожидании, то это только тормозит Вашу дальнейшую жизнь. Вы говорите, что это были Ваши первые отношения и не совсем удачные, Вы из них не вышли, а до сих пор пребываете в них, обдумывая, что Вы сделали правильно, а что нет. Я бы Вам рекомендовала обратиться к специалисту, чтобы с этим разобраться и Вы не теряли свое время. Вы пребываете в какой-то своей иллюзии сейчас, чтобы Вы могли сделать по другому. Эти отношения закончились и Вам нужно строить свою жизнь дальне в реальном мире.

Проживание утраты проходит в несколько этапов (про них подробнее можно почитать в интернете). Важно пройти их и тогда получится отпустить отношения, живя дальше и строя новые отношения. Но вы застряли в одной из стадий (судя по всему торг - а вот если бы я сделала так, то тогда бы, а вот если бы не случилось вот того, то могло бы быть).
Исходя из того, что срок уже достаточно немаленький и личную жизнь вы не можете наладить, то рекомендую обратиться индивидуально к психотерапевту, чтобы разобраться в переживаниях, прожить их и отпустить

Добрий день. Я вам співчуваю. І в той же час розумію, що якщо за сім років ви не змогли завершити стосунки, то переписка тут на вряд чи допоможе. Зверніться, будь ласка, в індивідуальну роботу з психотерапевтом.

мені здається, що життя проходить, а в мене нічого не змінюється. Кожен день, тиждень майже однакові, робота і купа домашніх справ.

Так синдром "Сплячої Красуні", яка заморозила власні почуття через СТРАХ БОЛЮ, продовжується у Вас вже 7!!! років. А час життя все спливає...

Що робити, щоб забути і прийняти ту ситуацію?Як продовжити нормально життя

Звернутися до обраного психолога на особисту психотерапію та пропрацювати заморожені почуття: образи, страхи, зайві очікування та фантазії. Хоча через це -

часто соромилась

можете і не наважитись на терапію. Але тоді Вам потрібно зрозуміти власну відповідальність перед собою, що цьому випадку

продовжити нормально життя

не вийде.

Добрый день!
Если вы хотите

забути і прийняти ту ситуацію

то вам необходимо будет сделать следующее:

1. Определить, на каком этапе проживания потери отношений (шок, гнев, торг, депрессия и принятие) произошло ваше застревание.
Если делать выводы из вашего сообщения, то это может быть один из первых этапов, потому что вы чувствуете сожаление и у вас есть чувство вины -

з'являються думки, що от якби я тоді шось зробила інакше, зараз теж могло б бути все по-іншому

2. Прожить потерю - то есть "пройти" по всем этапам этого проживания и принять ее.

3. Вычислить то, чего вы боитесь и проработать страхи.
В частности, страх новых отношений, потому что вы боитесь

знову пережите те саме

4. Когда страхи уйдут, у вас появится уверенность и вера в свои силы.

5. После этого вы сможете определить свои истинные желания.
И вероятнее среди них будет то, о чем вам говорят ваши знакомые -

що мені вже пора когось знайти

Но даже если вы и не будете хотеть этого -

але я не хочу

то у вас точно начнется

нормальне життя

потому что вы перестанете жить прошлым...

И если вы захотите изменить свою жизнь, то вам потребуются индивидуальные консультации.
Поэтому вы можете обращаться ко мне.
Я работаю с такими проблемами и могу вам помочь.

Доброго дня!
Вы живете сильной эмоциональной привязанностью... живете прошлым...
Много чувств, много эмоций... сомнений... "а так или не так поступила..." - и все это съедает ваши силы и энергию...
И нет интереса в настоящем... А надо переключаться на настоящее - Здесь и сейчас!
Нужно честно себе признать - " да не получилось с ним построить отношения. Да такой больной опыт получила... но это же не значит, что теперь и дальше так же будет?"
Возможно вам нужно, не ждать сильных ожиданий от мужчины, когда с ним вступаете в отношения - не думать себе, что вот все семья с ним. С мужчинами же, могут быть просто романы красивые.
Не будет сильных ожиданий изначально - не будет потом сильных разочарований. Если все закончится.
Сейчас вы в одиночестве уже долгое время... и отказываетесь сами от возможностей ... увидеть, что есть другие мужчины.
Что мужчины тоже разные как и женщины.
И отношения могут быть разными.
Вам семейный мужчина нужен. Который настроен уже изначально на семью! (А не на просто красивый роман и секс).
Нужен такой, который изначально нечего не скрывая от вас честно и справедливо - будет показывать вам свои намерения - построить долгие крепкие отношения.
Который уже буквально через месяц, может скажет вам - хочу семью или настроен на семью.
Который умеет заботиться и красиво ухаживать за женщиной. ( с которым вы сможете расскрытся и уже не комплексовать или не стеснятся ... как было в прошлых отношениях)
С которым изначально будет легко и понятно. ( без каких либо мутностей и сложностей).
Который тоже будет ценить вас и ваши отношения. И будет в них сам по своему желанию вкладываться.
Вот с таким мужчиной можно построить именно семью.