Доброго вечора, Niki.
Дуже співчуваю Вам, хочеться Вас підтримати. Скажіть, будь ласка, Ви казали мамі про свої самопошкодження? Вона їх бачила?
цитата:
У меня небольшие проблемы со здоровьем, а ей на них плевать. Хочу, чтобы она хоть немного была заинтересована в лечении.
Як мама аргументвала відмову у лікуванні?
цитата:
Устала уже от одиночества и всего, что окружает. Общение с мамой для меня как отдушина, но когда она так поступает все теряет смысл
Таке відчуття, що Ви самі закрилися від людей і боїтеся пускати їх у своє життя, щоб уникнути можливого болю (можливо на основі травматичного досвіду минулого (батько), або несвідомих засвоєних батьківських установок "Всі люди погані, лише мама тебе
любить, не довіряй нікому"), а мама зараз є для Вас "центром Всесвіту" тому, що Ви задовільняєте через неї всі свої потреби у спілкуванні. Що у Вашому житті є окрім мами?
Скажіть, будь ласка, Ви зараз фінансово залежна від мами? Чи є у Вас можливість звернутися індивідуально до психолога (якщо немає, то Ви можете звернутися у психологічну службу при Вашому навчальному закладі)?
Ваш селфхарм - це крик про відчай і допомогу, однак, при цьому, Ви заганяєте себе у ще більше коло самоненависті. Важливо вивільнити свої почуття конструктивно, пережити їх і найкраще це зробити під керівництвом спеціаліста.
Ответ отредактирован автором 07-10-2020 22:22:38