Одиноко в чужому місті
За майже 1,5 тижні я ні з ким не почала спілкуватися в групі, хоча там вже майже всі вже знайшли собі товаришів з якими вони ходять гуляти після пар. Я ж після пар біжу додому, або коли вікно між парами сиджу і чекаю на пару, бо всі кудись розійшлися і я сама.
У школі я теж не мала ні друзів, ні хороших знайомих. Я якийсь аутсайдер.
До прикладу: ідуть люди з моєї групи, голосно розмовляють, сміються, а я так не можу, мені важко підібрати тему та слова для розмови. Я не відчуваю себе комфортно з ними, мене як ніби зжимає, бо вдома я поводжуся геть інакше.
Я розмовляю на теми типу; «яка в рас пара далі?», «ти з Харкова?», «підкажіть який автобус їде туди-то», все. Через те, що не можу підтримати розмову, мені стає тяжко на душі, хочеться ридати.
Я їхала до Харкова тікаючи від мого буденного шкільного життя, а приїхала в таке ж саме життя, змінився лише навчальний заклад.
Мені дуже важко робиться на душі, коли телефонують батькі і питають чи пожружилася я з кимось, мені не хочеться їх розчаровувати, тим паче вони будуть переживати, бо знають про мої проблеми з спілкуванням, тому я завжди змінюю тему.
Я читала багато статей щодо цього і там завжди було питання «якщо у вас немає друзів, то запитайте себе: ви би дружили з самим собою?» і я завжди думаю, що так, я би дружила з тією собою, яка я вдома, але з тією, що в соціумі - ні.
Мені важко бути собою перед іншими
Оценки вопросов
Пользователи могут голосовать за понравившиеся вопросы. Лучшие вопросы мы размещаем в специальной секции сайта.
Вы можете проголосовать за вопрос, если он чем-то вам понравился. Может быть, интересная тема, или хорошо описана проблема, или вы считаете, что ответы психологов на поставленный вопрос полезно было бы почитать многим другим людям.
Если вы голосуете за какой-то вопрос, то ссылка на него позже может быть отображена на вашей личной страничке, в секции "Понравились вопросы". Ваши негативные оценки нигде отображены не будут.
У психологов на личных страничках понравившиеся им вопросы отображены не будут.