Доброго вечора Олександре! повністю підтримую своїх колег. Єдине хочу додати, що судячи з того, що Ви написали "Во время отношений я впервые в жизни почувствовал что-то то ли вроде нервного срыва, то ли чего-то подобного - я чувствовал, что меня внутри трясет, я весь горю и могу потерять связь с обычным мировосприятием. Также у меня развилась паранойя - мне казалось, что она за мной следит, а также
изменяет". У Вас надзвичайно потужне "залипання" на близьких людях. Тобто, на рівні підсвідомості, Ви кохану людину схильні робити основним сенсом життя, основною метою існування, що є показником абсолютно неправильно сформованого світогляду... Саме через це, з'являється така параноїдальна ревність та
страх за своє життя... Окрім цього, таке сприйняття себе буває як правило тоді, коли абсолютно відсутня внутрішня опора, немає розуміння куди рухатися, що головне... А ще є деяка елементарна недорозвинутість суто чоловічих якостей (На превеликий жаль, у нашому сьогоденні надзвичайно розповсюджена проблема як у чоловіків, так і у жінок - нерозуміння своєї природи та загалом, як її можна ефективно розвинути) І щоб Вам допомогти, потрібно глибоко розібратися, коли саме з'явилося таке "залипання" і чому поки важко досягнути
максимуму в розвитку своєї природи... Які стосунки у Ваших батьків? Хто, здебільшого, займався Вашим вихованням в дитинстві?