Question

31-01-2022 11:51:53Дополнение от автора

Съехать не решаюсь, мужа нету

31-01-2022 11:54:24Дополнение от автора

Есть цели, и я знаю, как их достичь примерно, но мама меня очень заставляет в себе сомневаться, она меня давит авторитетом, на пути к целям и я не могу ничего изменить, просто опускаются, руки

31-01-2022 11:59:16Дополнение от автора

Утром выхожу раньше на работу, чтоб проводить меньше время, вечером пытаюсь зайти в гости к знакомым... Когда нахожусь весь вечер или утро вместе, чувствую себя в депрессии, подавленной, хочется плакать... Когда провожу время с другими, мне легче

31-01-2022 12:03:54Дополнение от автора

Когда берусь помочь наносить в дом дрова, она говорит, нет, ты не знаешь, какие брать, а какие нет, стой и смотри. Пошли со мной, иди сюда, а я сама выберу какие нужно а ты отнесешь. Когда хочу помочь на огороде, говорит, нет, ты не знаешь как надо, я сама, или стоит надо мной и смотрит, так ли я дно ю, если не так, орёт...

31-01-2022 12:05:18Дополнение от автора

Я не знаю, как быть, я сама не могу себя обойти, у меня синдром выученной беспомощности и мне страшно..

31-01-2022 12:17:29Дополнение от автора

Є такі люди, але вони насправді проводять вечір зо мною, бо їм вигідно, що я прихожу в гості, бо або їм теж сумно, або я приношу суші і піцу, вино, чи пиво, і їм це нравиться, а так то вони мене не люблять і особливо їх мої проблеми не розуміють. Так вони ставляться непогано до мене, але повністю мене не розуміють. Кажуть, якщо хочеш переїжац, ні то ні, в чому проблема, в тебе класна родина...

31-01-2022 12:33:05Дополнение от автора

Так, я теж отримую вигиду, я не заперечую, і люди ці знайомі вони непогані, але ця вигода дорого мені обходиться, якщо щовечора викидати по 200-300 грн, а коли й по 500 - 600 з середньою зарплатою, кожен день і на вихідних, з середньою зарплатою, тоді я буду змушена відмовляти собі у чомусь іншому, економити на їжі чи одязі, це уходить майже половина зарплати, але ж з пустими руками у гості не будеш йти..

31-01-2022 20:05:10Дополнение от автора

Спасибо

31-01-2022 21:59:57Дополнение от автора

Спасибо, но, не могу поверить

Чтобы спросить или ответить, авторизируйтесь или пройдите регистрацию!

Вы можете предложить автору этого вопроса пообщаться

Отправить запрос на общение могут зарегистрированные пользователи

Чтобы отправить автору этого вопроса предложение пообщаться, Вам нужно быть авторизированным.

Советы посетителей

Ещё нет комментариев. Вы можете быть первым, кто предложит автору какой-либо совет.

Чтобы прокомментировать, авторизируйтесь или пройдите регистрацию!

Наши психологи

Катерина Вовк
(Київ)

Олександра Соколова
(Дніпро)

Наталия Павловна Венглинская (Киев) · Answer 1 · 2022-01-31 12:02:23

Лейлиая, доброго времени суток!
Очень грустно, когда складываются такие невыносимые отношениях между близкими. ((
В Вашей ситуации, как Вы её описали, я бы рекомендовала Вам поработать с психологом. Это вопрос выстраивания и выдерживания личных границ, которых у Вас, судя по тому, что Вы написали, увы, нет. Плюс, как я вижу не произошла с Вашей стороны сепарация и не сформированы самоценность и самооценка. Всё это можно решить на индивидуальной терапии.

цитата:

Съехать не решаюсь

Что пугает в этом?

Ответ отредактирован автором 31-01-2022 12:03:55

Оксана Сенченко (Львів) · Answer 2 · 2022-01-31 12:10:00

Добрий день, Лейлиая.

цитата:

я сама не могу себя обойти, у меня синдром выученной беспомощности и мне страшно..

На жаль, ви обезцінюєте свої можливості впдливати на ситуацію і підкріплюєте це науковими категоріями, заганяючи себе ще більше у позицію Жертви. "Обходити" себе і не потрібно, потрібно себе нарешті почути і жити для себе, а не для своєї мами.

цитата:

Съехать не решаюсь, мужа нету

Чого Вам не вистачає, щоб з'їхати, як думаєте? Чи є люди, які могли б Вас підтримати у цьому процесі?

цитата:

Когда провожу время с другими, мне легче

Із цієї цитати можу зробити висновок, що такі люди є.

Ответ отредактирован автором 31-01-2022 12:11:22

Оксана Сенченко (Львів) · Answer 3 · 2022-01-31 12:23:23

цитата:

ле вони насправді проводять вечір зо мною, бо їм вигідно, що я прихожу в гості, бо або їм теж сумно, або я приношу суші і піцу, вино, чи пиво, і їм це нравиться

Ну в принципі, Ви також отримуєте якусь вигоду у спілкуванні з ними, адже б тоді до них не ходили). Крім цього, Ви писали, що Вам стає "легше" у спілкуванні з ними, а це означає, що, все-таки воно Ваш щось-таки дає.

цитата:

а так то вони мене не люблять.

А як має виглядати, коли Вас "люблять"?

цитата:

але повністю мене не розуміють

А Ви дали їм шанс Вас "зрозуміти"? Розповіли про свою ситуацію, що саме Вас засмучує і яку підтримку Ви хотіли б від них отримати?

цитата:

она меня давит авторитетом

Тут відповідальності 50 на 50: вона на Вас "давить", а Ви їй це дозволяєте. Просторова сепарація - перший і найкращий крок у цій ситуації, адже це "перший важіль" впливу на Вас, а далі йдуть наступні важелі.

Ответ отредактирован автором 31-01-2022 12:25:06

Оксана Сенченко (Львів) · Answer 4 · 2022-01-31 13:14:50

цитата:

але ж з пустими руками у гості не будеш йти..

Чому? Що тоді трапиться? Крім цього, Ви можете купити пів кілограма печива до чаю і це точно буде коштувати менше, піти прогулятися на вулиці і т. д. Варіантів безліч, але Ви чомусь себе у цьому обмежили.

Ви так, на жаль, і не відповіли на багато питань і одне з них: чого Вам не вистачає, що з'їхати від матері?

Алла Григорівна Веленко (Київ) · Answer 5 · 2022-01-31 17:39:29

Доброго дня Лейлиая! Ваша безпомічність та розгубленість цілком зрозумілі. Адже, коли в дитинстві маленьку дитину надмірно контролюють, не дають жодного шансу робити власні дії та свій вибір, дитина виростає безвольною і психологічно дуже залежною від оточуючих... Але це все "верхівка айсбергу". Під цією залежністю криється, як правило, величезна потреба у теплі, розумінні та любові, яку дитина недоотримує... І тому несвідомо починає шукати причину, чому не дають те, чого так потрібно... Дитина ніколи не звинувачує своїх батьків, а отже, автоматично, відчуває винною себе у всьому... І ця несвідома провина також відбирає сили, які потрібні для того, щоб нарешті почати жити своїм життям... Тому спершу, потрібно пропрацювати почуття, які "закарбувалися" глибоко у підсвідомості і про які Ви можете навіть не здогадуватися: почуття провини, розчарування що не така як хотіла б бачити мама, несмілива, затиснута, невпевнена у собі тощо... Тоді, і стане можливим процес відокремлення від мами...

Ответ отредактирован автором 31-01-2022 18:02:58

Оксана Николаевна Третьякова (Сумы) · Answer 6 · 2022-01-31 20:02:14

Здравствуйте! Коллега уже спрашивала о том, что мешает Вам съехать от мамы, но Вы так и не ответили на этот вопрос. Думаю, у Вас есть на это причины. И самая главная, как мне кажется, в том, что Вы боитесь что-то менять в своей жизни. Вам некомфортно, когда мама рядом (и любому человеку на Вашем месте было бы некомфортно). Поэтому Вы нашли для себя выход - у Вас есть деньги (хорошо, что мама на них не претендует), поэтому Вы платите за то, чтобы с Вами проводили время (покупаете вино, суши, пиццу). Простите за прямоту, но получается, что Вы покупаете таким образом дружбу и внимание к себе. И получается, что Вы действительно не можете пройти в гости с чаем и печеньками, потому что в этом обществе, которое принимает Вас и даёт Вам общение, котируется вино и закуска. Чаем и печеньками ведь долго сыт не будешь. Да и разве можно вино чаем заменить?
Простите за вопрос, но сколько раз в неделю Вы выпиваете? Я ни в коем случае не хочу допускать, что у Вас могут быть проблемы с алкоголем. .Я просто обращаю Ваше внимание: именно так и формируется зависимость. И у женщин, кстати, это происходит намного быстрее, чем у мужчин.
Идём дальше. Вы нашли выход, как избавиться от общества мамы. Но это ничего не меняет в Вашей жизненной ситуации. И не изменит. Также, как Вы позволяете маме нарушать Ваши границы, так само Вы позволяете другим людям пользоваться Вами (вернее, Вашей зарплатой). Зачем Вам это?
Первое, что сейчас нужно Вам сделать, это уехать от мамы как можно дальше. Иначе сепарироваться Вы не сможете никогда. И ни мужа, ни собственной семьи у Вас так и не будет. Ведь Вы не способны даже дрова в дом принести (по мнению мамы).
Согласна, подобные решения принимать очень непросто. Вам нужна поддержка. И если рядом с Вами нет людей, которые могут Вас поддерживать, найдите эту поддержку в лице психолога. Так Вы, кстати, будете вкладывать свои деньги в себя, в свою личную терапию, в свое развитие.

Ответ отредактирован автором 31-01-2022 20:09:52

Оксана Николаевна Третьякова (Сумы) · Answer 7 · 2022-01-31 20:11:42

Оксана Николаевна Третьякова (Сумы) 31-01-2022 20:11:42

Пожалуйста, поверьте в себя, в свою самоценность.

👍 рекоммендовать:

Оксана Николаевна Третьякова (Сумы) · Answer 8 · 2022-01-31 22:59:40

Почему не можете? Что не даёт? Вы у мамы единственный ребенок? Братьев, сестер нет? Где Ваш отец? Какие отношения у матери с Вашим отцом? Где Вы работаете? Есть ли у Вас интересы, хобби?

Алла Григорівна Веленко (Київ) · Answer 9 · 2022-02-01 13:56:16

Ви пишете "Спасибо, но, не могу поверить...". Людина починає вірити у себе лише тоді, коли вона внутрішньо стає наповненою, а отже самодостатньою... У Вашому випадку можна і далі продовжувати жаліти себе, продовжувати накопичувати роздратування до мами і залишатися безмірно самотньою... І для цього взагалі нічого не потрібно робити, просто продовжувати проживати день у день, відчуваючи свою безпомічність як маленька дитина і далі ходити до знайомих, які не цінують і просто використовують... А можна спробувати зробити лише один крок до змін сьогодні, потім завтра... Ви намагаєтеся проблему вирішувати зовнішніми діями, тоді як потрібно починати із змін внутрішніх. По іншому у цьому світі не працює. Але ж легше сподіватися, що хтось почне змінюватися, наприклад мама і тоді сердитися на неї, що вона не така як Ви б хотіли... Правда ж? Та нам дають лише тих батьків, які створюють необхідні умови для того, щоб саме ми почали змінюватися... І якщо у Вас саме така мама, значить у Вас є внутрішній ресурс, щоб почати "дорослішати", просто потрібен перший поштовх зі сторони... На справді існують певні підсвідомі програми, які закладаються в дитинстві і можуть потім заважати нам стати господарями свого життя. І щоб життя змінити, насамперед потрібно змінити разом із психологом от ті самі деструктивні програми...

Не могу находится с мамой в одном пространстве

Советы посетителей