Муж ужасно ко мне относиться.

Добрый день.
Первое что хочу сказать- никто не имеет право проявлять по отношению к вам физическое или моральное насилие.Чем дольше вы находитесь в таких деспотичных отношениях тем ниже опускается ваша самооценка, падает уверенность в себе и к тому же формируется ненормальная модель отношений в семье для вашего ребёнка .
Для него это тоже колоссальный стресс- он становится невольным участником тирании, токсичного микроклимата. В даный момент и его психика формируется- и если вы хотите что бы она была здоровой, ваша задача как мамы создать для этого необходимые условия.
Насколько я понимаю в от но отношениях держит вас только материальный фактор?
Но это решаемо.
Никогда не поздно пойти работать освоить, новую профессию, получить необходимые навыки, стать финансово независимой.
Практически в каждом крупном городе есть Центры для женщин куда можно обратиться.
Вам дадут временный приют, вы сможете с ребёнком быть в безопасности. Помогут с поиском работы, жилья.
Но для этого нужно решиться Вам.
Вся ответственность за вашу жизнь в ваших руках!

Грустно это читать...но почему то именно его выбрали себе в мужья и в отцы своему ребенку...
Что повлияло на выбор? Обычно сказочных изменений в лучшую или худшую сторону не происходит и если что-то в характере человека проявляется сейчас, то и ранее оно тоже было, хоть может и тщательно пряталось...а может и не пряталось.

И чего ожидаете от психологов?
Просто сочувствия?
Или решения ситуации?

Можна лише уявити через що вам зараз доводиться проходити. Молода жінка, мама в декреті, яка потребує підтримки чоловіка, а отримує - емоційне і фізичне насилля. Ситуація ускладнюється відчуттям безвиході, адже наразі нема доходу і нема альтернативного місця для життя. При цьому є маленька дитина, яка напевно що дуже потребує і вимагає уваги, тепла, любові і турботи. Це схоже на пастку, бо вам зараз треба дуже багато віддавати, при цьому наче немає де брати...

Ви пишете, що чоловік не чує, не рахується з вашими бажаннями та інтересами, що з ним неможливо домовитися. Що останнім часом доходить до рукоприкладства.

Тому, найперший і найважливіший мій посил: там, де починається фізичне насилля, будь-які подальші переговори неможливі.

Тому підтримую ваш імпульс пошуку можливостей виходу зі залежної від чоловіка позиції. На щастя, зараз є чимало соціальних служб та організацій, які допомагають вийти з ситуації насилля. Однією з них є "Розірви коло" (https://rozirvykolo.org/).

Дозволю собі припустити, що серйозною складністю для вас зараз є те, що ви намагаєтеся шукати любові, розуміння, співчуття там, де є приниження, зневага і фізичне насилля.

Тому, спробуйте перевести ваш погляд з чоловіка на зовнішній світ - де ще, крім чоловіка, ви можете вже зараз отримати хоч якийсь ресурс? Чи є друзі / родичі / знайомі / групи підтримки /організації, які можуть зараз вас якось підтримати? Не тільки емоційно, а й допомогти знайти способи відновлення або створення об'єктивної та суб'єктивної спроможності та незалежності?

Пишу саме про це, бо будь-які переговори можливі лише з позиції спроможності незалежності. Із залежної позиції можливі лише прохання.

Все, про що написано вище - не про те, що вам робити з чоловіком, а про найближчий шлях, як допомогти собі відновити спроможність та самостійність. І з тієї нової більш спроможної позиції ви зможете по-іншому дивитися на ці стосунки з чоловіком та приймати рішення, що далі робити у них або з ними.

Також, думається, що вам може стати в нагоді книжка Робін Норвуд "Жінки, які кохають до нестями".Ответ отредактирован автором 23-08-2022 16:01:39

Ответ отредактирован автором 23-08-2022 16:03:42

Вряд ли что-то можно посоветовать из того, что вы не знаете - ищите работу либо начинайте как-то зарабатывать из дому (что-то готовить например на заказ или что вы умеете делать) и уходите. Ничего здорового в такой семье нет и ребенку это огромная травма.
Есть приюты, где женщинам помогают - дают жилье, еду, помогают с работой. Ищите такие варианты.
Какие отношения с родителями? Почему нельзя к ним уехать?
Как вышло, что мужчина с таким отношением стал вашим мужем и вы решились родить от него ребенка?

я уже не знаю как себя вести. Уйти не куда не где жить.

Если Вы не хотите уходить и/или хотите сохранить семью, то это возможно сделать.
Только вести себя с мужем Вам придется по-другому.
Ведь "если Вы хотите иметь то, что никогда не имели, Вам придётся делать то, что никогда не делали".
План действий Вы сможете получить на индивидуальной консультации.