Upsihologa Logo
У психолога Украинские психологи
Прямой эфир:
question author 2 часа тому: «він і є така людина яка завжди обрубує все,як з ним правильно поговорити щоб йому було легше і трішки вразуміти його?»
Виктория Владимировна Носенко
Виктория Владимировна Носенко 3 часа тому: «Добрый день. Сочувствую Вам, это очень сложные переживания, с которыми Вы сталкиваетесь каждый день в своей жизни. Подростковый возраст и так сложный, а если добавляются вопросы по»
Виктория Владимировна Носенко
Виктория Владимировна Носенко 3 часа тому: «Добрий день. Дуже цікаво, з одного боку ви пишете, що не мали стосунків з хлопцями, а з іншого - недовіру до них. Паралельно, у вашій родині, Ви бачили приклад гарних подружніх сто»
Вопрос от: Микита Возраст: 25

Відчуття провини через хронічну хворобу

Добрий день. Вже понад два місяці хворію (проблеми з ШКТ і лікар може поставити серйозний, хронічний діагноз) і через це відчуваю сильне відчуття провини і жалю. Оскільки підозрюю, що саме мої дії (неуважність) могли призвести до таких проблем. Дуже хочеться повернути час назад і все змінити. Як заспокоїтись у цій ситуації? Бо переслідує відчуття, що я сам, своїми руками хруйнував собі життя.
...
Что означают эти оценки?

Оценки вопросов

Пользователи могут голосовать за понравившиеся вопросы. Лучшие вопросы мы размещаем в специальной секции сайта.

Вы можете проголосовать за вопрос, если он чем-то вам понравился. Может быть, интересная тема, или хорошо описана проблема, или вы считаете, что ответы психологов на поставленный вопрос полезно было бы почитать многим другим людям.

Если вы голосуете за какой-то вопрос, то ссылка на него позже может быть отображена на вашей личной страничке, в секции "Понравились вопросы". Ваши негативные оценки нигде отображены не будут.

У психологов на личных страничках понравившиеся им вопросы отображены не будут.

Ответы психологов

У сьогоденній ситуації важно зрозуміти ,що минуле не відкрутиш назад і треба діяти сьогодні у неохідному напрямку. Лікуватися, емоційний фон змінити, але саме він оказує вплив на нашу травневу систему, наскільки сьогодні ми можемо, як би, перестравити ситуацію з найменьшим впливом для здоровья. А провина це не тільки пагане відчуття, ай відчуття яке в нас забирає енергію, ми як би стискаємося і не даємо розвернутися нашим діям. Подумайте над цим. Якщо тяжко самому справитися з провиною, працю з психологом ніхто не відміняв.
Добрий день!
Нажаль, час не повернути і це треба прийняти, взяти на себе відповідальність за свої дії й наслідки, якщо це так. Але об’єктивно, чи могли ви знати в минулому до чого ваші дії можуть призвести? Ми всі люди, не машини, тому робимо помилки і вчимося на них, ми не можемо постійно все робити правильно, це утопія. Перед ким ви відчуваєте провину?
цитата:
Як заспокоїтись у цій ситуації? Бо переслідує відчуття, що я сам, своїми руками хруйнував собі життя.

Микита, Вас можна зрозуміти, а також підтримати!
Погано, що взадяки неуважності Ви, можливо, спричинили собі проблеми зі здоров'ям, хоча це ще на факт. Однак добре, що усвідомлюєте власну відповідальність. Власне, саме відповідальність, серед іншого, включається у поняття БУТИ СОБОЮ!
Отже на деякі речі слід подивитись більш уважно. От чому Ви вирішили, буцімто зруйнували собі життя?
По-перше, хвороби лікуються, а життя продовжується.
По-друге, з отриманого досвіду, нехай і негативного, людина робить висновки, вносить зміни у свій спосіб життя і, головне, у ставлення до самого себе. То які висновки можете зробити Ви?

Ответ отредактирован автором 07-10-2022 14:51:27

Микита, доброго часу доби!
Бажаю скрішого зцілення!

цитата:
підозрюю, що саме мої дії (неуважність) могли призвести до таких проблем. Дуже хочеться повернути час назад і все змінити. Як заспокоїтись у цій ситуації?

Це природньо, шукати видповідального, коли стається щось неприємне, проблематичне, травмуюче, страшне.. те, що змінює життя не на краще... Такі події шокують, викликають почуття гніву і безсилля одночастно. А ще - палке бажання когось за це покарати. А для цього треа знайти відповідального, винного. І найлегше завжди звинуватити себе. І от ваше "підозрюю" - це саме про це - брати на себе відповідальність за абсолютно все. Звичано, що доля Вашої участі в хворобі може бути. Але.. Ви впевнені, абсолютно впевнені, що якби Ви все робили правильно, то з Вами нічого поганого не трапилось би? Ви можете гарантувати, що якщо все робити правильно - то абсолютно точно все будет добре?
Щоб заспокоїтися в цій та подібних ситуаціях важливо декілька моментів:
1 - задати собі питання - який сенс переживати за минулі рішення? Мої страждання за минуле змінять ситуацію сьогодні на краще?
2 - Чи можу я контролювати абсолоютно все? Чи можливо, якщо робити все правильно, то нічого поганого не станеться?
3 - Якщо вже є так як є - що я можу зробити для себе в новій реальності? Як я можу подбати про себе в цих нових обставинах?

Розібравшись с першими двома питаннями Ви зможете відокремити зони Вашого контролю та впливу від того, що не під Вашою владою. Тож це дасть підстави для "амністії" на минуле та свободи на сьогодення та майбутнє..
А третє питання зосередить Вас саме на тому, що під Вашим впливом прямо зараз.

А ще краще - вибрати спеціаліста та попрацювати з фахівцем хочаб у короткостроковій терапії. Отримаєте глибокий та постійний навик самоадвокування та турботи про себе.

Ответ отредактирован автором 07-10-2022 16:29:46

Добрий день. Так буває, що люди хворіють. Об'єктивно, в чому ви винні? Що ви зробили спеціально для вашої хвороби?
Коли ви хворіли в дитинстві, то як реагували на це ваші батьки?
...
Дополнение от автора вопроса ·

↩ Реакція на відповідь № 326834 для Ольга Владимировна Паничева

Дякую за Ваші поради!
Дополнение от автора вопроса ·

↩ Реакція на відповідь № 326845 для Аліна Юріївна Ярова

Так, Ви праві - знати наперед до чого, що може призвести, - це неможливо. Загалом, мені по життю досить важко приймати якісь рішення, бо хочеться все зробити якомога більш правильно. Більше провину відчуваю, напевно, перед батьками і собою
Дополнение от автора вопроса ·

↩ Реакція на відповідь № 326848 для Владимир Анатольевич Тарасенко

Дякую за Вашу підтримку!
Так, я, насправді, ще точно не знаю, що саме призвело до проблеми і яка моя роль у цьому.
Стосовно можливого руйнування життя: я звик, що у мене все розплановано і передбачувано. Крім того, я намагаюсь не ризикувати і бути досить обережним по життю. Тому те, що зараз відбувається, - це для мене сильна невизначеність, невпевненість у майбутньому.
Стосовно висновків: мені здається, що потрібно починати простіше до всього ставитися та менше думати
Дополнение от автора вопроса ·

↩ Реакція на відповідь № 326858 для Наталия Павловна Венглинская

Дякую за ваші слова!
Так, у мене завжди було враження, що якщо все робити правильно і обережно, то все у житті буде нормально. Але десь останній рік я вже не розумію, що значить оце "правильно" і що саме потрібно робити.
Я внутрішньо розумію, що до минулого не повернешся і думати про це немає жодного сенсу. Але все рівно йдуть навʼязливі думки.
Але Ви праві - мені краще більш глибоко попрацювати із фахівцем, бо прочитавши Ваші поради та поради інших психологів, я розумію, що проблема досить глибока і є речі та ставлення, з якими я живу роками і які потрібно змінювати.
Дополнение от автора вопроса ·

↩ Реакція на відповідь № 326870 для Виталия Юрьевна Мельник

Так, я знаю, що неможливо захистити себе від хвороб на 100 %. Але раніше усі хвороби протікали досить швидко і все ставало добре. А зараз усе тягнеться вже понад два місяці. Для мене це дуже незвично.
Спеціально для своєї хвороби я нічого не робив і не хотів її настання. Навпаки - я дуже обережно намагаюсь до всього ставитися. Якось обʼєктивно вказати на свою вину я не можу - бо навіть не знаю точних причин і діагнозу. Можу лише здогадуватись.
Коли хворів у дитинстві, то батьки ззовні реагували абсолютно нормально, але я розумію, що вони втомились від моїх хвороб (бо це було досить часто)
цитата:
Спеціально для своєї хвороби я нічого не робив і не хотів її настання

Тоді звідки береться почуття провини?
цитата:
але я розумію, що вони втомились від моїх хвороб (бо це було досить часто)

Можливо цей досвід впливає на вас!?
...
Павел Леонидович Басанский (Київ) — психолог
Павел Леонидович Басанский (Київ) психолог

Психолог больше не активен на сайте

Доброго, Микита!
Чомусь та колись Ви звикли брати провину на себе. Мабуть іноді навіть коли для цього не було ніяких причин з Вашого боку. Думаю, це через особливості Вашого виховання - така у батьків була позиція. Через це виникло і Ваше намагання все робити "правильно". Але ж правильно для кого? Точно для Вас? Чи більше для батьків? Чи тому що ТАК заведено? Або "що люди казатимуть"?
Іноді, а насправді й досить часто оце "правильно для когось" ззовні і "правильно для нас" дуже сильно різняться. І тут виникає проблема вибору: що обрати? "Правильно для себе" чи "правильно для інших"? Якщо зазвичай Ви вибираєте "правильно для інших", то Ви не живете СВОЇМ життям. А в основному пристосовуєтеся до оточення.
цитата:
Стосовно можливого руйнування життя: я звик, що у мене все розплановано і передбачувано. Крім того, я намагаюсь не ризикувати і бути досить обережним по життю. Тому те, що зараз відбувається, - це для мене сильна невизначеність, невпевненість у майбутньому.

Отже, останні події спонукають Вас переглянути свій стиль контакту з реальністю. Виявляється, надмірний контроль та намагання буквально все передбачити суттєво ускладнють життя, відбираючи сили і енергію.

цитата:
Стосовно висновків: мені здається, що потрібно починати простіше до всього ставитися та менше думати

Вельми логічний, як на мій погляд, висновок. Проте легко сказати і набагато складніше реалізувати цей намір. Доведеться спочатку розбиратись з причинами надмірного контролю, можливо, зайвої обережності. За ними проглядається якесь опасіння зробити неправильний крок і зрештою зустрітись з деякими емоціями, не зовсім приємними для Вас. Як гадаєте, що це за емоції і відчуття?
...
цитата:
лікар може поставити серйозний, хронічний діагноз

Когда человек сталкивается с серьезным и тем более, хроническим диагнозом, то он проходит по тем же стадиям проживания потери (в данном случае, своего здоровья), что и при расставании с партнером или смерти близкого человека.

Этот процесс состоит из следующих стадий - шок, отрицание, гнев, торг, депрессия. На выходе должно наступить принятие.
В норме это длится до одного года.
А если происходит фиксация на какой-либо из стадий, тогда это все затягивается на многие года.

цитата:
Як заспокоїтись у цій ситуації?

Экологично пройти по стадиям проживания потери бывает очень сложно. Поэтому Вам будет нужна индивидуальная работа с психологом.
...
Этот вопрос заархивирован. Новые ответы больше не принимаются.
Войдите или зарегистрируйтесь, чтобы ответить.
Хотите прямо сейчас задать вопрос психологу онлайн бесплатно?