Вопрос от:
Alishka9
Возраст:
22
Нотатки про мою самотність...як вийти із цього стану живою?
Добридень! Справа в тому, що я постійно відчуваю себе неначе не під'єднаною до комунікації в будь-якій сфері життя; відчуваю себе цілковито самотньою серед людей; не відчуваю себе в розмові. Може, боюсь говорити, аби не нашкодити комусь, і не сказати лишнього про себе або ж розчарувати людей собою. Але в той же час, я хочу спілкуватись відкрито!
Вже 10 років я не маю близьких друзів. Зазвичай, мої друзі - це люди, яким я корисна, що дуже помітно. Отож, чи друзі це взагалі🤷‍♀️
В той же час, мушу зазначити, під час спілкування, коли людина цікавиться мною, мене неначе перемикає: в голові пустота, і хочеться лише втікти.
З батьками стосунків як таких немає.. кожен сам по собі. Вони незнають мене, я дратую їх. Я хочу спілкуватись, але віддачі нема. Коли говорю, що мені треба віддача - отримую у відповідь, що постійно щось вимагаю (хоча ні! Я хочу лише уваги!! Я забезпечую себе з 14 років). Тому, я залишила усі спроби (це зазвичай істерики, коли мені починають давати поради, через які я розумію, що ці люди навіть не знають чим я жила всі ці роки), так як незнаю, як діяти. Телефоную лише я, але у мене часто і не запитують як мої справи. Так, можемо не спілкуватись місяцями. Авжеж, факт такого спілкування з батьками ранить мене більше за усі зазначені вище/нижче.Я невидимка і для них, і для інших людей.
З проблемою спілкування я б ще зв'язала відсутність роботи. Раніше, до 22 років, я постійно була зайнята: навчання, робота, зал. Опісля закінчення навчання, коли я повернулась в рідне місто та одружилась, роботи так і не знайшла. А тепер помічаю, що коли хоч якась вакансія з'являється, я панічно починаю боятись цієї можливості. У висновку, я втрачаю цей шанс, через що сумую ще більше. Наразі, у вільний час я займаюсь фіз вправами, дом-м, прогулююсь з чоловіком, вивчаю іноземну мову та інколи малюю.
Незнаю, з чим пов'язано, та чи стосується моєї теми те, що я стала уникати соціалок. Видалилась на фейсбук, видалила інстаграм. Чому? Тому що там обман на загал: мої батьки, друзі...стосунки на публіку. І це як наркотик! Стало гидко знаходитись там. Проте, без них було ще важче, так як інстаграм, до того, був єдиним способом вираження себе серед людей, тому туди я повернулась.
У підсумку, дійшло до думок про самогубство. Їх стає все більше. Був момент, коли я на 100% вирішила покінчити з цим, так як боляче неймовірно, але обставини не дали зробити заплановане. Терпіти це вже не в силах, але що робити - незнаю
Дякую за вашу увагу
Вже 10 років я не маю близьких друзів. Зазвичай, мої друзі - це люди, яким я корисна, що дуже помітно. Отож, чи друзі це взагалі🤷‍♀️
В той же час, мушу зазначити, під час спілкування, коли людина цікавиться мною, мене неначе перемикає: в голові пустота, і хочеться лише втікти.
З батьками стосунків як таких немає.. кожен сам по собі. Вони незнають мене, я дратую їх. Я хочу спілкуватись, але віддачі нема. Коли говорю, що мені треба віддача - отримую у відповідь, що постійно щось вимагаю (хоча ні! Я хочу лише уваги!! Я забезпечую себе з 14 років). Тому, я залишила усі спроби (це зазвичай істерики, коли мені починають давати поради, через які я розумію, що ці люди навіть не знають чим я жила всі ці роки), так як незнаю, як діяти. Телефоную лише я, але у мене часто і не запитують як мої справи. Так, можемо не спілкуватись місяцями. Авжеж, факт такого спілкування з батьками ранить мене більше за усі зазначені вище/нижче.Я невидимка і для них, і для інших людей.
З проблемою спілкування я б ще зв'язала відсутність роботи. Раніше, до 22 років, я постійно була зайнята: навчання, робота, зал. Опісля закінчення навчання, коли я повернулась в рідне місто та одружилась, роботи так і не знайшла. А тепер помічаю, що коли хоч якась вакансія з'являється, я панічно починаю боятись цієї можливості. У висновку, я втрачаю цей шанс, через що сумую ще більше. Наразі, у вільний час я займаюсь фіз вправами, дом-м, прогулююсь з чоловіком, вивчаю іноземну мову та інколи малюю.
Незнаю, з чим пов'язано, та чи стосується моєї теми те, що я стала уникати соціалок. Видалилась на фейсбук, видалила інстаграм. Чому? Тому що там обман на загал: мої батьки, друзі...стосунки на публіку. І це як наркотик! Стало гидко знаходитись там. Проте, без них було ще важче, так як інстаграм, до того, був єдиним способом вираження себе серед людей, тому туди я повернулась.
У підсумку, дійшло до думок про самогубство. Їх стає все більше. Був момент, коли я на 100% вирішила покінчити з цим, так як боляче неймовірно, але обставини не дали зробити заплановане. Терпіти це вже не в силах, але що робити - незнаю
Дякую за вашу увагу
Что означают эти оценки?
Оценки вопросов
Пользователи могут голосовать за понравившиеся вопросы. Лучшие вопросы мы размещаем в специальной секции сайта.
Вы можете проголосовать за вопрос, если он чем-то вам понравился. Может быть, интересная тема, или хорошо описана проблема, или вы считаете, что ответы психологов на поставленный вопрос полезно было бы почитать многим другим людям.
Если вы голосуете за какой-то вопрос, то ссылка на него позже может быть отображена на вашей личной страничке, в секции "Понравились вопросы". Ваши негативные оценки нигде отображены не будут.
У психологов на личных страничках понравившиеся им вопросы отображены не будут.
