страх уйти оттуда,где мне плохо

Алла Веленко психолог

25.01.2021 12:56

Доброго дня! Якщо б Ви могли доповнити свою розповідь: звідки піти? Що вирішується? Тоді відповідь була б більш конкретною....

Нина Киях психолог

25.01.2021 12:57

Доброго дня.
Справді, страхи часто заважають нам щось змінити, адже покликані оберігати нас не лише від небезпеки, але й від невідомого

цитата:

чувствую себя не на своём месте,не получаю удовольствия от этого занятия

чи готові ви продовжувати відчувати такі почуття?

цитата:

подскажите,пожалуйста,стоит ли уходить?

тут рішення лише за вами

цитата:

настолько переживать за чувства и мнение других?

нажаль, ми часто беремо відповідальність за інших, тим самим заважаючи собі.
Щиро бажаю вам все обдумати та зробити те рішення, яке буде вашим.

Підтримали: 1

Оксана Сенченко

Оксана Сенченко психолог

25.01.2021 13:03

Доброго дня, gyhu0000.

цитата:

не получаю удовольствия от этого занятия

Що трапиться, якщо Ви продовжуватимете займатися тим, що Вам не подобається?

цитата:

страх что подумают другие,разочаруются ли во мне и всё в таком духе.

Що найгіршого можуть подумати інші? Що трапиться після цього? Хто саме у Вас розчарується?

цитата:

как справляться с такими страхами и перестать настолько переживать за чувства и мнение других?

Ви не відповідальні за почуття, ставлення, бажання, поведінку інших людей, а лише за власні. Дуже співчуваю, що Вам страшно, проте, як зазначила вище колега, страх еволюційно захищає нас. Як думаєте, від чого захищає Вас Ваш страх? Чи є у Вашому оточенні люди, які могли б підтримати Вас у Вашому рішенні?

Підтримали: 1

Ніна Андріївна Кіях

Ольга Владимировна Головченко психолог

25.01.2021 13:08

Добрый день!
Ваш страх вполне оправдан, потому что Вы делали то, что Вам приносило удовольствие. Скажите, что произошло, почему Вы сейчас интерес пропал. Я думаю, что это может быть еще связано с тем, что, если Вы что-то теряете, то на это место должно прийти что-то другое, а я так понимаю, что этого нет. Расскажите про свои отношения с родителями

Алла Веленко психолог

25.01.2021 13:24

Доброго дня! Знаєте, я б не поспішала почуття відповідальності вважати тим, що заважає. Навпаки, це чудово, що Ви здатні думати не лише про себе. І загалом це нормально, коли потрібно робити важливий вибір. Якщо я не помиляюся, Ви займалися професійно спортом та в командному його виді? Якщо це так, то загалом Ваші вагання є нормальними. Інша справа, що Ви, можливо, переросли, і Вам тепер замало лише спорту.. Як Ви бачите себе після того, як підете? Чим Ви б хотіли займатися? Адже вивільниться величезна кількість часу та сил! Це так само може лякати... Невизначеність лякає загалом всіх.. Особливо дівчат та жінок, бо це є природа якість жіночої психіки... Просто одні справляються та рухаються далі, інші "застрягають". Ви себе до якої групи віднесли б?

Ответ отредактирован автором 25-01-2021 13:29:06

Алла Веленко психолог

25.01.2021 13:39

Дякую за відвертість! Мені здається, що природа Ваших страхів лежить у сфері спілкування, адже тоді коли дівчатка вчилися комунікації, Ви свій час віддавали спорту. І тепер Ви просто не вмієте правильно висловлювати свої почуття. Звідси і страх, що вас якось не так зрозуміють... Виправте мене, якщо я не так Вас зрозуміла. Погодьтесь, не дуже легко спілкуватися тільки переписуючись.. І ще, як на мене, присутнє бажання бути "гарною дівчинкою", відповідати якійсь внутрішній умовній планці...

Ответ отредактирован автором 25-01-2021 13:44:18

Алла Веленко психолог

25.01.2021 13:53

Дякую! Шкода не можу звертатися до Вас по імені. А чия була ініціатива щодо занять спортом? Чи не батьків? Батьки для Вас, швидше за все, дуже значимі особистості, і це - нормально! Але... Чи не боїтеся Ви, підсвідомо, не відповідати саме їх оцінці? (Це може стосуватися не теперішнього часу. Справа в тому, що зараз нами керують ті установки, які були закладені раніше. А в майбутньому - ті, що ми закладаємо зараз)...

Оксана Сенченко психолог

25.01.2021 13:56

цитата:

Я все це усвідомлюю,але переживати не перестаю.
я чомусь дуже боюсь комусь казати правду,висловлювати саме свої почуття(не враховуючи ровесників,тобто старшим людям)

На скільки я пам'ятаю, Ви вже здається писали цю тему і психологи давали Вам рекомендації, проте Ваш страх нікуди не йде і Вам страшно наважитися на перший крок. Дуже Вам співчуваю.
Я б Вам рекомендувала наступне:
- побудьте зі своїм страхом (візміть м'яку подушку, уявіть що ця подушка - маленька Ви, що боїться; обійміть її і заспокоюйте її впродовж 17 хвилин; якщо Вам не стає краще і страх нікуди не йде, то це означає, що страх є рекетною емоцією, яка покриває якусь іншу Вашу емоцію + цей страх дає Вам несвідомо якусь вигоду);
- намалюйте свій страх на папері, після цього зробіть так (щось домалюйте), щоб він став не таким страшним;
- складіть список + та - того, що я покину цю секцію;
- спочатку спробуйте написати своє звернення до тренера на листку паперу, перечитайте його. Візміть стілець і уявіть, що на ньому сидить тренер та зачетайте цей лист. Після цього попросіть у своїх друзів, щоб вони стали тим тренером і зачитайте їм лист;
- залучіться підтримкою рідних та друзів.

Якщо всі вищезазначені рекомендації Вам не допомагають - зверніться індивідуально до психолога (можна у Вашому навчальному закладі).

Сподіваюся, що хоча б трохи змогла Вам допомогти.

Ответ отредактирован автором 25-01-2021 13:57:41

Алла Веленко психолог

25.01.2021 14:08

Удачі Вам! Раджу перш, ніж сказати своє рішення тренерам, прописати свої почуття на папері: "Мене турбує", "Я боюсь..", "Мене хвилює..., а потім свої слова-звернення "Я іду, бо...". "Я вам вдячна, але..." іт.д. І подумки проживіть найстрашніші для Вас слова з їх боку та їх думки... І візьміть обов'язково якийсь подарунок, бодай невеличкий, але щоб від душі...