ДУШЕВНА БІЛЬ ВІД РОЗСТАВАННЯ З КОХАНОЮ І ПРОДОВЖУЮ КОХАТИ ДО НЕСТЯМИ

Доброго дня. Дуже мучить наступна проблема:рік назад, познайомився з розведеною жінкою (з дитинкою) у ФБ. Їй 29, мені 33. Ми із різних міст. 30 хвилин їзди. Спочатку була романтична переписка. Усе чудово,легко.Можна сказати прекрасно. Але після зустрічі вона не відчула до мене,як вона пояснювала, хімії, потягу. Але ми всерівно продовжили спілкуватись, бачитись,але не часто, десь 1-2 рази в тиждень, з надією, що вона щось зможе відчути з часом, полюбити мене. І маю сказати, що я покохав її безтями. На жаль, десь через місяць попрощались,бо в неї так нічого і не появилось до мене. Але через два місяці розлуки, списались і вирішили знову спробувати. Але я досить серйозно захворів (десь місяць не бачились, тільки чат), а потім вона на ковід і знову не бачились і після цього вона каже,що ХВАТИТЬ. Але я не з тих, хто здається і помалу, по крихтах, почали десь через місяць знову спілкуватись і ще десь через місяць побачились і...і в мене знову стаються проблеми. Уже з мамою. Важко хвора, а я один у сім\'ї і...знову проблеми із зустрічами,бо щодня біля мами. І в кінці кінців вона сказала, що прийняла рішення остаточне - більше не хоче зустрічатись і бачитись. Все. більше ми не бачились і не спілкувались, А Я ГИНУ ЗА НЕЮ. КОХАЮ ВСІМ СЕРЦЕМ. ЩОДНЯ ДУМАЮ ПРО НЕЇ І ПРО ДИТИНКУ. СКУЧАЮ І ПРОСТО УЖЕ СХОДЖУ З РОЗУМУ. А ОСТАННІМ ЧАСОМ ПОЧАЛО ЛІЗТИ В ГОЛОВУ, ЩО НЕ ХОЧУ ЖИТИ БЕЗ НИХ. І СТАЄ ЛЕГШЕ ВІД ДУМКИ, ЩО РАНО ЧИ ПІЗНО ЗІ МНОЮ ЩОСЬ СТАНЕТЬСЯ І Я ДУШЕВНИЙ БІЛЬ ЗАКІНЧИТЬСЯ НАЗАВЖДИ. БО ЦЯ БІЛЬ МЕНЕ УЖЕ ПРОСТО ДОЇДАЄ. НЕ ЇМ. НІЧОГО НЕ ХОЧУ, СНЯТЬСЯ МЕНІ І НОЧІ,ЯК МУКИ...І ТД. СПРАВА В ТОМУ. ЩО Я ВІДЧУВАЮ ПРОВИНУ, ЩО САМЕ ЧЕРЕЗ МЕНЕ, У НАС НЕ ПОЛУЧИЛОСЬ І НЕ ПОЛУЧАЛОСЬ. ВОНА ТРИЧІ ПРОБУВАЛА(ДАВАЛА НАМ ШАНС) А ЧЕРЕЗ МЕНЕ МИ НЕ МОГЛИ БАЧИТИСЬ ПОСТІЙНО, ПРОВОДИТИ ЧАС РАЗОМ, СПІЛКУВАТИСЬ В ЖИВУ, БУТИ ОДИН БІЛЯ ОДНОГО. ЩОБ ВОНА МОГЛА ЩОСЬЗ ЧАСОМ ВІДУТИ ДО МЕНЕ(ХОЧА Б ШАНС НА ЦЕ), ПРИВИКНУТИ...І ВОНА ЦЬОГО ХОТІЛА. І ЩОРАЗУ,КОЛИ ВОНА ПОВЕРТАЛАСЬ І ДАВАЛА НАМ НОВИЙ ШАНС - ЦЕ БУЛО ВАЖКО ДЛЯ НЕЇ. ВОНА МУЧИЛАСЬ В ДУМКАХ, АЛЕ ДАВАЛА ЙОГО, А ЧЕРЕЗ МЕНЕ ЩОРАЗУ УСЕ.... ЩО МЕНІ РОБИТИ???????? ЗАРАЗ,Я МОЖУ ПЕРЕЇХАТИ ЖИТИ У ЇЇ МІСТО. БУТИ З НЕЮ ЩОДНЯ. ПОСТІЙНО. АЛЕ ВОНА НЕ ХОЧИТЬ І ПРОСИТЬ, ЩОБ Я ЇЇ НЕ МУЧИВ І ЗАЛИШИВ У СПОКОЇ. Я ЗАЛИШИВ. І УЖЕ ТРЕТІЙ МІСЯЦЬ НЕ ПОЯВЛЯЮСЬ НА ЇЇ ШЛЯХУ, АЛЕ ЩОДНЯ СТАЄ ТІЛЬКИ ГІРШЕ ВІД РОЗЛУКИ І ЩЕ Й НАДЗВИЧАЙНО СИЛЬНО МУЧИТЬ ВІДЧУТТЯ ПРОВИНИ. РОЗЇДАЄ. І Я УЖЕ НЕ ВИТРИМУЮ ТАК ЖИТИ......
---