Upsihologa Logo
У психолога Українські психологи
Наживо:
Світлана Володимирівна Матюха
Світлана Володимирівна Матюха 2 години тому: «Вітаю. Добре, що поруч є ваші рідні. Навіть якщо вони не можуть вирішити проблему за вас, важливо, щоб вони знали, що відбувається і ви могли звернутися до них у будь-який момент. »
Валентина Михайловна Жемчужникова
Валентина Михайловна Жемчужникова 2 години тому: «Просто по описанию вашей одной истории и весьма кратко невозможно понять ничего. И если за 33 года происходит один и тот же сценарий в отношениях с мужчинами, то тут уже запрос на »
Валентина Михайловна Жемчужникова
Валентина Михайловна Жемчужникова 2 години тому: «Вы уже видите мужчину не с лучшей стороны и да, от такого точно лучше не рожать. Вы-то имея ребенка знаете, как это дается физически и психологически. Вы станете зависимой на время»
Питання від: Masha Вік: 24

Быстрая привязываемость к людям

В последнее время стала замечать за собой, что я слишком быстро привязываюсь к людям, не только к мужчинам, а вообще ко всем. И это явно нездоровая привязанность, когда даже толком не имеешь отношений с этим человеком, просто пообщавшись пару раз, возникают какие-то непонятные чувства внутри. Зачастую повторяется один и тот же сценарий: начинаются отношения, все нормально, но я настолько погружаюсь в человека, что когда он отходит на дистанцию (а на самом деле просто живет свою обычную жизнь, как и все), у меня возникает ужасная тревога и злость на себя. Понимаю, что так не должно быть, нельзя привязываться и так относиться к людям, но не знаю, что с этим делать и почему вообще это происходит. Умом понимаю, что существуют личные границы, все люди разные, я сама не люблю, когда кто-то слишком сильно от меня зависит, но на каком-то душевном уровне по отношению к другим людям происходит всё иначе
...
Що означають ці оцінки?

Оцінки питань

Користувачі можуть голосувати за запитання, що сподобалися. Найкращі питання ми розміщуємо у спеціальній секції сайту.

Ви можете проголосувати за питання, якщо воно чимось вам сподобалося. Можливо, цікава тема, чи добре описана проблема, чи ви вважаєте, що відповіді психологів на поставлене питання корисно було б почитати багатьом іншим людям.

Якщо ви голосуєте за якесь питання, то посилання на нього пізніше може бути відображене на вашій особистій сторінці, у секції "Сподобалися питання". Ваші негативні оцінки ніде не відображаються.

У психологів на особистих сторінках запитання, що їм сподобалися, відображені не будуть.

Відповіді психологів

Доброе утро, Маша!
Сформулируйте свой вопрос пожалуйста. Какую помощь Вы хотите получить? Привязанность формируется еще в нашем раннем детстве во взаимоотношениях с родителями. Какие у Вас с ними отношения? Судя из того, что Вы описали у Вас может быть нехватка близости и Вы ее таким образом пытаетесь компенсировать во взаимоотношениях с другими
...
Доповнення від автора питання ·
Мой вопрос в том, что я не знаю, как справляться с таким состоянием?

С родителями отношения нормальные, мы общаемся, но особого доверия нет. Я выросла в большой семье, с довольно раннего детства была предоставлена сама себе.
цитата:
мы общаемся, но особого доверия нет. Я выросла в большой семье, с довольно раннего детства была предоставлена сама себе.

Вы могли бы немного больше рассказать об этом. У Вас есть еще братья и сестры? Вы пишите, что были предоставлены сами себе. Достаточно ли было внимания со стороны родителей?
...
Доповнення від автора питання ·
Да, есть старшая сестра и младшие братья. Больше внимания было им, так как младшие, а я в принципе не чувствовала особого внимания от родителей и всегда пыталась его привлечь. Практически все важные и сложные периоды в детстве и подростковом возрасте я переживала сама, не рассказывая родителям, потому что чувствовала, что им не до меня
Доброго дня, Masha.
цитата:
нельзя привязываться

Якраз прив'язаність до інших - це ОК, це критерій близьких стосунків. Інший момент, що
цитата:
возникает ужасная тревога и злость на себя.

коли людина віддаляється, Вам це дуже дискомфортно. Як вже зазначила вище колега, прив'язаність йде з дитинства, а у Вас, на жаль, не було здорової прив'язаності.

цитата:
Практически все важные и сложные периоды в детстве и подростковом возрасте я переживала сама

Дуже сумно це читати. А що ж змінилося у Вашому житті, що Ви дозволили собі бути і переживати разом з іншими? Що зараз відбувається у Вашому житті?
Доповнення від автора питання ·
Мені здається, через те, що я не мала цього в дитинстві, я навпаки завжди приділяю увагу іншим, стаю підтримкою для когось, щоб отримати це у відповідь, пригорнути увагу. Але роблю це занадто, прив’язуюсь так сильно, як не варто би.
Зараз я намагаюсь будувати здорові стосунки з людьми, довіряти, але частіше за все виходить саме так, що надто прив’язуюсь до когось і це навпаки людину відштовхує. Якесь замкнуте коло(
цитата:
Мені здається, через те, що я не мала цього в дитинстві, я навпаки завжди приділяю увагу іншим, стаю підтримкою для когось, щоб отримати це у відповідь, пригорнути увагу. Але роблю це занадто

Підтримую Вас у цій думці. А які саме поведінкові прояви відображають, що Ви приділяєте "занадто" уваги? Яка Ваша поведінка відштовхує?
...
Masha, доброго времени суток!
В Вашей ситуации, на мой взгляд, есть пара основных момента.
1 - Осознано-неосознанное чувство одиночества и потребность в близости:
цитата:
В последнее время стала замечать за собой, что я слишком быстро привязываюсь к людям... Зачастую повторяется один и тот же сценарий: начинаются отношения, все нормально, но я настолько погружаюсь в человека... почему вообще это происходит.

Когда началось это "последнее время"? Возможно этому предшествовало какое-то\какие-то события?

2 - Непонимание себя и своих эмоций
цитата:
возникают какие-то непонятные чувства внутри... у меня возникает ужасная тревога и злость на себя... почему вообще это происходит.

Чаще всего это происходит от того, что человек себя, свои эмоции и свои мотивы не слышит, не понимает и\или не принимает. Это, как правило, из-за не сформированной самоценности. У меня есть подозрение, что Вы весьма критичны к себе , своим желаниям, решениям и действия. Не даёте себе право на ошибку. Возможно живёте не по своим желаниям и ценностям, а по "так надо" и с оглядкой на "не разочаровать родителей\родственников".

цитата:
что с этим делать

Выбрать специалиста и поработать с психологом.
Настраивайтесь на глубокую, а значит не быструю работу. Скорее всего придётся разбираться с детскими установками. А они весьма устойчивые и имеют свойства восстанавливаться. Нужно будет разобраться в природе поведения, которое Вы описали, найти Ваши аутентичные мотивы, ценности и смыслы в построении отношений с другими людьми и закрепить их. Это, как правило, длительная, скрупулёзная работа.
...
Доповнення від автора питання ·
Оксана, приділяю занадто уваги в тому сенсі, що навіть звичайне спілкування з людиною для мене вже означає, що будуть побудовані якісь стосунки (не обов’язково романтичні, навіть дружба, робочі відносини). Я починаю постійно думати про цю людину, хотіти з нею бачитись, спілкуватись, знаючи якісь її проблеми - допомогти. Але я не розумію цієї межі, тому коли починаю таке відчувати до когось, віддаляюсь, бо мені здається, що інша людина цього не хоче, їй це не потрібно, а я просто буду нав’язуватись.
Доброго дня ! Ви пишете "через те, що я не мала цього в дитинстві, я навпаки завжди приділяю увагу іншим, стаю підтримкою для когось, щоб отримати це у відповідь, пригорнути увагу". Коли дитина маленька, вона дуже потребує любові та підтримки своїх батьків. І якщо недооторимує любові, їй несвідомо починає здаватися, що це вона щось не так робить... І, якщо почне старатися, турбуватися посилено про інших, батьки почнуть приділяти їй більше уваги... Таким чином починає формуватися певна внутрішня установка, яка починає керувати людиною несвідомо, навіть, коли вона дорослішає... Тобто, насправді, те що з Вами керує потребує певної внутрішньої глибинної трансформації, щоб змінити поведінкові моделі, які Вам вже почали заважати... І коли Ви станете самодостатньою людиною, у Вас вже не буде такої болісної "прив'язки" до оточуючих...
...
цитата:
Я починаю постійно думати про цю людину, хотіти з нею бачитись, спілкуватись, знаючи якісь її проблеми - допомогти. Але я не розумію цієї межі, тому коли починаю таке відчувати до когось, віддаляюсь, бо мені здається, що інша людина цього не хоче, їй це не потрібно, а я просто буду нав’язуватись.

Важливий момент: Вам не говорять, що Ви занадто "нав'язуєтеся" і інша людина цього не хоче, Ви віддаляєтеся самостійно. Припускаю, що, несвідомо, Ви боїтеся близькості і проектуєте цей страх на інших людей.
...
Доповнення від автора питання ·
Наталия, спасибо за ваш ответ. Именно так и происходит, я хочу близких доверительных отношений с людьми, но в то же боюсь этого и выбираю оставаться одна. Возможно это противоречие и вызывает тревогу.

Последнее время - примерно полтора года, когда я уже стала особенно замечать такие ситуации и своё состояние. Возможно, повлияли какие-то неудавшиеся попытки строить отношения ранее.

И вы правы, отчасти я живу не по своим желаниям и ценностям, а потому что так надо и, чтобы не разочаровать родителей и других людей.
Так, Ви правы "Возможно, повлияли какие-то неудавшиеся попытки строить отношения ранее". Попередній досвід має вплив на те, що відбувається з нами зараз... Та щоб все кардинально змінити на краще, потрібно починати з "коріння", а "коріння" - це Ваше дитинство...
...
Доповнення від автора питання ·
Алла, дякую за відповідь!

Оксана, так, можливо я віддаляюсь самостійно та перекладаю це на іншу людину, бо боюсь зблизитись насправді
Доповнення від автора питання ·
Дякую за відповіді всім психологам!
Насправді, треба починати роботу з дитинством, бо причини ідуть звідти.
цитата:
Мені здається, через те, що я не мала цього в дитинстві, я навпаки завжди приділяю увагу іншим, стаю підтримкою для когось, щоб отримати це у відповідь, пригорнути увагу. Але роблю це занадто, прив’язуюсь так сильно, як не варто би.

Вы сами ответили на свой вопрос. Вы росли в семье, где были еще другие дети и Вам не хватало внимания родителей. Когда Вы выросли, то Ваша психика пытается компенсировать этот дефицит в отношениях с другими людьми, поэтому Вы так сильно привязываетесь. Лучше с такими вопросами обратиться за терапией, чтобы Вы могли с этим разобраться, иначе это будет продолжаться и дальше
...
Доповнення від автора питання ·
Здравствуйте, Людмила. Есть буквально 2-3 человека, кого могу назвать друзьями сейчас.
С братьями и сёстрами в нормальных отношениях, но не могу назвать их близкими и доверительными
Если друзья есть, даже если их немного, значит в принципе у вас тогда получается строить длительные близкие отношения. А обращение к психотерапевту поможет разобраться в остальных случаях и наладить экологичный контакте другими людьми.
...
Це питання архівовано. Нові відповіді більше не приймаються.
Увійдіть або зареєструйтеся, щоб відповісти.
Хочете зараз безкоштовно поставити питання психологу онлайн?