Доброго вечора. Хочу звернутись за психологічною порадою і думкою щодо моєї ситуації.

Не можу сказати,що мені чогось особливо бракувало у житті,я була у гармонії із собою і могла навіть назвати себе щасливою.

Він - найкраща людина у моєму житті насправді я дуже жалію,що втратила його. Не знаю як далі жити і не бачу у цьому сенсу.

Але після нашого спілкування я відчула залежність від нього. Було так,що він контролював кожен мій крок і завжди знав де я,з ким, і що роблю. Спочатку мене це дуже сковувало і напрягало,але потім я ніби звикла до цього і відчула потребу у звітуванні. Я почала почувати себе особливою і дуже потрібною.

Мені здається,я була абьюзером у цих стосунках та місцями маніпулятором

Я не хотіла цих відносин,як писала вище,він чекав і добивався пів року цього.

Він - найкраща людина у моєму житті насправді я дуже жалію,що втратила його.

Весь цей час я живу в аду,я не їм, майже не сплю і постійно плачу.

Не знаю як далі жити і не бачу у цьому сенсу.

Я хотіла б розібратись в актуальній ситуації. Чому,як і що привело до цього.

Через тижні два після знайомства онлайн він зізнався в почуттях. Я не бачила нашого майбутнього,та й почуттів не мала. Він чекав доки я погоджусь на такі відносини пів року. Все таки добився цього. Обіцяв,що у нас все вийде,ми зустрінемось і зїдемось. Обіцянок було дуже багато і вони були максимально солодкими. Це у мене перші відносини,я вірила в казку. Я була готова і чекати і приїхати кудись ближче до нього,адже думала,що все серйозно судячи з його слів. Дуже припав до душі. Та коли ми розійшлись він назвав мені кілька причин розриву і інколи вони якось не співпадали. Одна із них - відстань і зміна його пріоритетів,сказав,що такого майбутнього не хоче і йому легше знайти когось поруч. Хоча почуття є. А до того казав,що їх немає.

Він сказав,що розлюбив через мою поведінку та негатив і якби я змінилась цього б не сталось.

Але ж він не був поганим ... коли йшло щось не так і ставав агресивним мені здається я просто його доводила до цього,адже у всіх є своя межа...

Наприклад,коли ми розійшлись, він надсилав мені відео типу ,помилки жінок у стосунках,які призводять до розриву, кидав переписку з новою дівчиною та фото речей,які вона йому подарувала. Та й ставитись почав жахливо,ніби я була йому обузою і він зовсім не хотів спілкуватись,казав що більше не потрібна і якщо я піду з його життя то для нього нічого не зміниться. Але ж зовсім недавно боготворив. Хіба може людина так зненавидіти ні за що?

Але ж, якщо все ж підпали під цей руйнуючий вплив, то що це говорить про Вас? Про Вашу особистість? Про риси характеру?

потім я без цього не могла жити,та й не можу зараз нормально. Як наркоман. Я зробила це свідомо і не звинувачую його у цьому,адже це був мій вибір. Та я розумію,що це була моя зона комфорту,з якої мене потім просто вигнали і я попала в реальний світ,в якому не знаю,що робити.

Що дізналась? Ну, напевно,те що мною можна маніпулювати,можна прив'язати до себе,залізти в душу і наплювати там,а я все рівно прийму назад. У мене немає ні любові до себе ні самоповаги.

Я чомусь сама собі говорю,що таке ставлення після розриву - норма,адже він залишив мене,тому я для нього більше ніхто та й він не зобов'язаний якось добре ставитись. Тим паче він ж сказав,що почуття зникли...