Upsihologa Logo
У психолога Українські психологи
Наживо:
Марта Калина
Марта Калина 5 годин тому: «Добрий день! Вам хочеться тепла і близькості але самі процеси знайомства та розмов стомлюють вас? Відсутність бажання спілкуватися, а що за цим стоїть? Причин може бути багато: емо»
Людмила Петровна Колесник
Людмила Петровна Колесник 5 годин тому: «Вітаю ! Ви зараз переживаєте не просто сварку через давню зраду. Для Вас ніби раптово зруйнувалася версія власного життя, у якій чоловік був єдиною людиною, якій Ви беззастережно »
Віталій Вікторович Бондарчук
Віталій Вікторович Бондарчук 5 годин тому: «На самом деле - это не только и не столько про отношения с людьми, будь то мужчины или женщины. Это про Вас. Ведь страх одиночества часто является глубоким страхом остаться наедине»
Питання від: Anastasiia Вік: 24

Страдаю от безответности

Добрый день!
У меня такая проблема:
Я постоянно цепляюсь за парней, даже на самых ранних этапах общения.
Когда мне кто-то нравится, это всегда невзаимно.
Мои сообщения игнорируют, я неинтересно.
Это меня ранит.
Я устала от этого.
Всё всегда по одному и тому же сценарию.
Что делать?
...
Що означають ці оцінки?

Оцінки питань

Користувачі можуть голосувати за запитання, що сподобалися. Найкращі питання ми розміщуємо у спеціальній секції сайту.

Ви можете проголосувати за питання, якщо воно чимось вам сподобалося. Можливо, цікава тема, чи добре описана проблема, чи ви вважаєте, що відповіді психологів на поставлене питання корисно було б почитати багатьом іншим людям.

Якщо ви голосуєте за якесь питання, то посилання на нього пізніше може бути відображене на вашій особистій сторінці, у секції "Сподобалися питання". Ваші негативні оцінки ніде не відображаються.

У психологів на особистих сторінках запитання, що їм сподобалися, відображені не будуть.

Відповіді психологів

Обычно цепляние за отношения идет от низкой самооценки, потребности через внимание другого ощутить свою ценность, важность, нужность. Это, как правило, формируется в детстве, из-за недостаточно теплых отношений с родителями, отсутствие принятия, ощущения того, что вас любят любой и вы достойны любви. Из-за этого в каждом мужчине ищется тот, кто даст это принятие, любовь и заботу, компенсирует все то, что не дополучено в детстве.
Что с этим делать? Идти в психотерапию и работать с этой темой - прожить все переживания, которые есть, разобрать отношения с родителями, повышать самооценку и учиться опираться на себя, не ища в каждом мужчине "родителя", который наконец-то компенсирует все то, что не додали мама с папой.

Какие у вас отношения с родителями?
...
Доброго дня Anastasiia! Ви пишете "Я постоянно цепляюсь за парней, даже на самых ранних этапах общения.... Всё всегда по одному и тому же сценарию..." Щоб спробувати допомогти Вам потрібно дати відповіді на декілька запитань. Які саме почуття "штовхають" Вас чіплятися за чоловіків? Чого Ви так боїтеся чи остерігаєтеся? Чого прагнете? Зачасти, коли маленька дитина в дитинстві недоотримує достатньо тепла, любові, почуття захищеності, вона подорослішавши намагається ці почуття "добрати" від чоловіків, плутаючи їх з батьками... При чому робить це несвідомо, під впливом внутрішніх установок, сформованих в дитинстві... Які у Вас стосунки з батьками? Особливо, з батьком?
...
цитата:
Я постоянно цепляюсь за парней, даже на самых ранних этапах общения.
Когда мне кто-то нравится, это всегда невзаимно.
Мои сообщения игнорируют, я неинтересно.
Это меня ранит.
Я устала от этого.
Всё всегда по одному и тому же сценарию.
Что делать?

Здравствуйте, Очень хорошо что вы уже начали отслеживать что все идет по одному сценарию. Это уже первый и самый большой шаг, к тому чтобы начать менять ситуацию. Для начала, важно понять, какая причина того, что вы цепляетесь за парней? Что боитесь потерять? Или что дает вам общение с парнями? Возможно чувство значимости, нужности? Возможно, страх остаться одной? Может быть еще что-то?
цитата:
Мои сообщения игнорируют, я неинтересно.
Это меня ранит.

Можете вспомнить когда в первые вы столкнулись с этими неприятными чувствами? Было ли такое в вашей жизни (возможно еще в детстве) что вас кто-то игнорировал, отвергал, а вы всеми силами "цеплялись" за этого человека?
...
Доповнення від автора питання ·
Добрый вечер всем!
Благодарю за ответы!
У меня на фоне этого всего большие проблемы с самооценкой.
Я думаю, что я "какая-то не такая", деффектная что-ли.
По поводу отношений с родителями я мало могу что сказать, я не знаю что привело к этому. Я плохо помню своё детство.
Сейчас отношения с родителями никакие, ну, нормальные.
Я нормально к ним отношусь, они ко мне вроде бы тоже.
Насчёт первой ситуации - мало могу сказать.
Но могу сказать, что эта ситуация происходит практически всю жизнь, начиная лет с 15-ти, когда впервые кто-то понравился.
цитата:
У меня на фоне этого всего большие проблемы с самооценкой.
Я думаю, что я "какая-то не такая", деффектная что-ли.

Милая Анастасия, хочу вам сразу сказать низкая самооценка, не как не говорит о вашей дефектности. Очень важно разделить эти два понятия! Самооценка - это то, как вы относитесь к самой себе, на сколько вы относитесь к себе с уважением, на сколько цените себя, на сколько любите себя, на сколько уверенны в себе. Самооценка формируется с самого раннего детства. Сначала, ее формируют родители, далее воспитатели, учителя, ровесники.....далее уже во взрослом возрасте "пожинаются плоды" самоценности.
Это не значит, если у вас низкая самооценка, значит она такой и останется. Работая над своей самоценностью и значимостью можно поднять и свою самооценку.
Но чтобы ее поднять важно найти истинную причину, которая негативно отразилась на вашей самоценности.
цитата:
По поводу отношений с родителями я мало могу что сказать, я не знаю что привело к этому. Я плохо помню своё детство.

можете поделится тем, что помните? Как часто вас хвалили? Как вас наказывали? На сколько требовательны были к вам родители или наоборот мало уделяли внимания и все разрешали?
цитата:
Сейчас отношения с родителями никакие, ну, нормальные.

Тут чувствуется некая амбивалентность. Какие это отношения нормальные? Или их вообще нет? То есть вы совсем не общаетесь? Или очень редко общаетесь?
цитата:
Я нормально к ним отношусь, они ко мне вроде бы тоже.

Нормально это как? Опишите ваши отношения? Ваши чувства к родителям? Какие эмоции у вас они вызывают чаще всего?
цитата:
Но могу сказать, что эта ситуация происходит практически всю жизнь, начиная лет с 15-ти, когда впервые кто-то понравился.

Что случилось в 15 лет?
...
Дякую за доповнення. Ви пишете "По поводу отношений с родителями я мало могу что сказать, я не знаю что привело к этому. Я плохо помню своё детство..." Ваші слова про батьків та дитинство ще більше впевнили мене, що проблему потрібно шукати саме там... Адже "не хочемо пам'ятати" ми те, що могло нам спричинити якийсь біль, або просто не дало справжнього тепла... Нам здається, що ми самі керуємо свідомо своїм життям, тоді, як насправді, нашим життям керує ота сама наша підсвідомість, яка закладається здебільшого у у дитинстві під впливом батьків та їх стосунків між собою... Які стосунки між батьками?
...
Доповнення від автора питання ·
Добрый день!
Отношения между родителями плохие.
Всю жизнь я помню ругань и скандалы.
Отец выпивал.
Сейчас живу с родителями.
Мы практически не общаемся.
Очень хочу съехать, потому что очень некомфортно, нет своего личного пространства.
По поводу эмоций - чаще всего вызывают лёгкое раздражение.
По поводу того, что случилось в 15 лет - безответно влюбилась в парня.
Сильно страдала по этому поводу, потом в другого и так по кругу.
Те, що з Вами відбулося у 15 років і продовжується зараз - цілком закономірно і передбачувано, зважаючи на те, що Ви написали про себе та свою сім'ю... У таких випадках "розірвати" сімейний сценарій можна лише "перезаписавши" підсвідомі установки та моделі поведінки, власне, як я Вам вже писала. Це так звана родова програма, яка Вами керує. І це та маленька дівчинка, що не знала ні любові, ні справжнього тепла від батька, намагається наївно його шукати в чоловіках... Адже батько - це перший чоловік в житті дівчинки... І біда в тому, що чоловіки не можуть замінити батька... Але на рівні свідомості такі речі не сприймаються і не змінюються... Тільки на рівні підсвідомості і саме для цього потрібен психолог....
цитата:
Отношения между родителями плохие.
Всю жизнь я помню ругань и скандалы.
Отец выпивал.

очень сожалею, что вам с раннего детства пришлось столкнуться с таким ситуациям. Вероятно у кого-то из одного родителей вы переняли модель поведения в отношениях между мужниной и женщиной, это происходит на бессознательном уровне.
цитата:
По поводу того, что случилось в 15 лет - безответно влюбилась в парня.
Сильно страдала по этому поводу, потом в другого и так по кругу.

Понимаю, больно принимать что твоя любовь безответна. Очень часто бывает безответная любовь в таком раннем возрасте. И если нет внутренней опоры и уверенности в себе или она очень слабая, в таком случае с этим справится еще сложнее. И если ситуация повторяется, вероятно боль еще осталась, а ваша психика пытается как бы снова "переиграть" эту ситуацию чтобы справится с болью, но не хватает внутренней опоры, для этого нужно взращивать свою самоценность и значимость.
С этим лучше всего работать в индивидуальной терапии, сначала проработать все обиды на родителей, далее работать над своей самоценностью и значимостью и выработать новую модель поведения в отношениях с мужчинами.

Ответ отредактирован автором 09-01-2022 16:43:23

...
Я бы Вам рекомендовала обратиться индивидуально за терапией, чтобы с этим разобраться. Психика не меняется в процессе консультирования, а требует работы со специалистом
...
Це питання архівовано. Нові відповіді більше не приймаються.
Увійдіть або зареєструйтеся, щоб відповісти.
Хочете зараз безкоштовно поставити питання психологу онлайн?