САМОПОЧУТТЯ

САМОПОЧУТТЯ

Суб’єктивний комплекс відчуттів, що відображає ступінь фізіологічної та психологічної комфортності поточного внутрішнього стану людини. Самопочуття може проявлятися як узагальнена оцінка (наприклад, «гарне/погане», бадьорість, нездужання) або як локалізовані переживання, що стосуються окремих систем і функцій (дискомфорт у тілах, утруднення рухів чи когнітивних операцій). Зміни самопочуття чітко виявляються в різних функціональних станах (втома, стрес, напруга) і тому є однією з основних груп ознак у методиках суб’єктивної оцінки стану.

Простими словами

Почуття власного фізичного та психологічного комфорту в кожен конкретний момент. Це те, як людині «зручно» або «не зручно» всередині — від загальної бадьорості до локального болю чи розсіяності.

Приклад

Після тривалого нічного чергування лікар відчуває важкість у м’язах, головний біль і знижену здатність концентруватися — це зміни самопочуття, які сигналізують про перевтому.

Образно

Самопочуття — як внутрішній індикатор: показує рівень «комфорту» тіла й психіки в даний момент.

Важливо не плутати

Не тотожне до настрою: настрій — це стійкіша афективна тональність (піднесення або пригніченість), тоді як самопочуття включає також фізіологічні відчуття і може змінюватися швидко під впливом втоми, голоду, болю або стресу.

Джерела терміну

Назва: ПСИХОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК

Автор(и)/укладач(і): В.В.Синявський,
О.П.Сергєєнкова/ За ред.. Н.А.Побірченко

Рік випуску: 2007

Назва: Сучасний тлумачний психологічний словник

Автор(и)/укладач(і): В.Б. Шапар

Рік випуску: 2007

Авторизація

Пошук психолога або психотерапевта

Статті, огляди, словник та теми з психології

Тести для самопізнання та психологічні вікторини