СХИЛЬНІСТЬ

СХИЛЬНІСТЬ

Схильність — відносно стійка спрямованість особистості на певний вид діяльності або сферу зацікавлень, що проявляється як внутрішнє прагнення займатися цією діяльністю, удосконалювати пов’язані вміння й витрачати на неї час; зазвичай вважається передумовою розвитку відповідних здібностей, хоча може не співпадати з фактичною майстерністю.

Простими словами

Це тривале тягнення людини до певної справи: вона відчуває потребу займатися нею і самостійно розвивати навички, навіть якщо поки що ще не дуже вміє.

Приклад

Школяр, який годинами малює й постійно вправляється в техніці, має схильність до образотворчого мистецтва — це підштовхує його вчитися, але не гарантує миттєвої високої майстерності.

Образно

Схильність — як внутрішній компас, що показує напрямок, у який людина природно спрямовує свої зусилля й інтереси.

Важливо не плутати

Не плутати зі здібністю і просто інтересом: здібність описує фактичний потенціал або рівень виконання в діяльності, тоді як схильність — мотиваційно‑потребнісна, стійка орієнтація на цю діяльність; інтерес може бути тимчасовим або ситуативним, а схильність — більш постійною внутрішньою потребою.

Джерела терміну

Назва: ПСИХОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК

Автор(и)/укладач(і): В.В.Синявський,
О.П.Сергєєнкова/ За ред.. Н.А.Побірченко

Рік випуску: 2007

Назва: Сучасний тлумачний психологічний словник

Автор(и)/укладач(і): В.Б. Шапар

Рік випуску: 2007

Авторизація

Пошук психолога або психотерапевта

Статті, огляди, словник та теми з психології

Тести для самопізнання та психологічні вікторини