СПОНТАННІСТЬ (В ПСИХОЛОГІЇ)
СПОНТАННІСТЬ (В ПСИХОЛОГІЇ)
У психолого́чному значенні спонта́нність — характеризована внутрішнім імпульсом самовиникна́юча активність або поведінкова ініціатива, що не зумовлена безпосереднім зовнішнім примусом чи директивою; внутрішня самодіяльність, спрямована на початок дії чи рішення.
Простими словами
Це природна, невимушена дія або рішення, які людина робить за власним внутрішнім поштовхом, а не через наказ чи зовнішній тиск.
Приклад
Під час зустрічі хтось раптово запропонував гру — і компанія одразу почала грати, бо це була імпульсивна ініціатива, а не запланована програма.
Важливо не плутати
Не плутати зі самовільністю в сенсі необдуманих або хаотичних вчинків; спонтанність підкреслює походження дії з внутрішнього імпульсу, тоді як імпульсивність акцентує на відсутності контролю або планування.
Джерело терміну
Назва: ПСИХОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК
Автор(и)/укладач(і):
В.В.Синявський,
О.П.Сергєєнкова/ За ред.. Н.А.Побірченко
Рік випуску: 2007
