Доброго дня, nikedf.
У Вашому зверненні дуже багато болю, співчуваю Вам. Перш за все, хочеться сказати, що Ви маєте право сумувати і гніватися на маму, головне, робити це конструктивно. Зараз у Вас стоїть внутрішня заборона на гнів, адже тяжко визнати, що твої батьки не такі, якими б ти хотів їх бачити + ще з дитинства у Вас існує стратегія перенаправляти гнів на себе (адже таким чином Ви могли "вижити" у тому токсичному середовищі).
цитата:
Когда я вспоминаю о маме, я в глубине души её ненавижу, я не могу понять, за что она так со мной?
А що Вам дасть відповідь на це запитання? Ми, на жаль, не здатні змінити іншу людину, а лише себе. Скоріш за все, у вашої мами існують внутрішні конфлікти і травми, які вона пропрацьовує через Вас, проте це ніяк не виправдовує її поведінки.
цитата:
И я хочу сказать правду-я хочу, чтоб моя мать умерла. Я жду-недождусь этого, потому что смогу уйти из этой сферы, когда она умрёт.
А що тоді зміниться у Вашому житті?
цитата:
После первой смены я была в таком стрессе, что люди на меня в маршрутке оборачивались.
А що саме трапилося на роботі, що у Вас був такий стрес?
цитата:
Но я осталась одна, у меня ни мужа, ни парня, я потеряла время! Я потеряла большой отрезок времени, когда могла бы выйти замуж, готовить борщ, и сплетничать с подругами.
У Вас ще є час. Ви заслуговуєте на щастя - головне, щоб і Ви в це повірили.
цитата:
Но я выжила, и я очень хочу жить!...Я купила себе 1 комн квартиру, наконец то у меня есть своя крыша над головой!
Орієнтуйтеся на це. У Вашому житті було багато травм і неприйняття, тому найкраще для Вас - це індивідуальне звернення до психолога-психотерапевта.
Ви цінна тому, будь ласка, потурбуйтеся про себе! Вірю у Вас і бажаю Вам удачі!