Зрозуміла що спільне життя з чоловіком - виявилось лише звичкою терпіти.
Доброго вечора. За 16 років спільного життя, зрозуміла що нас обєднував лише інтерес до вирішення побутових проблем. Стосунки неофіційні, але для мене неважливо. Важливо те, що втратився духовний зв\'язок і тепер я себе змушую жити з ним через страх залишити позаду 16 років. Не можу поставити крапку, не знаю чи це вірний буде шлях звільнитись від цих некомфортних стосунків і дати собі шанс. Дякую.
Что означают эти оценки?
Оценки вопросов
Пользователи могут голосовать за понравившиеся вопросы. Лучшие вопросы мы размещаем в специальной секции сайта.
Вы можете проголосовать за вопрос, если он чем-то вам понравился. Может быть, интересная тема, или хорошо описана проблема, или вы считаете, что ответы психологов на поставленный вопрос полезно было бы почитать многим другим людям.
Если вы голосуете за какой-то вопрос, то ссылка на него позже может быть отображена на вашей личной страничке, в секции "Понравились вопросы". Ваши негативные оценки нигде отображены не будут.
У психологов на личных страничках понравившиеся им вопросы отображены не будут.
Цей чоловік знецінив мене як жінку і цього навіть не розуміє. Я потребую уваги якої вже не хочу, втратила цікавісь. Поки ми маємо ціль по вдосконаленню будинку, ми розмовляємо. Більше нічого не обєднує.
Цей чоловік знецінив мене як жінку і цього навіть не розуміє.
или это?
цитата:
Я потребую уваги якої вже не хочу, втратила цікавісь
Дополнение от автора вопроса·
Я спробую пояснити. Як жінка я себе щасливою не почувала, швидше недолюбленою. Проте я знала цей чоловік фінасово завжди буде старатись, що його робить надійним але не люблячим. Я хочу розібратися чи варто за таких умов продовжувати ці стосунки, бо мені здається що дальше все буде гірше. І я опинилась в ситуації коли нічого не хочу, бо духовний зв'язок це важливо.
Дополнение от автора вопроса·
Головне те що знецінив і образа за це не дозволяє приймати увагу яку тепер він хоче запропонувати.
чи варто за таких умов продовжувати ці стосунки, бо мені здається що дальше все буде гірше
Думаю что Вы сами знаете ответ. Он уже есть в Ваших словах.
цитата:
знецінив і образа за це не дозволяє приймати увагу яку тепер він хоче запропонувати
Я не очень поняла, вопрос в обиде или в том, что Вам с ним плохо?
Дополнение от автора вопроса·
Я перестала розмовляти, що викликає у нього істерику. Він не розуміє що ствлося, а я знаю що пояснювати немає змісту. Мабуть я була просто зручною у побуті і тільки. Головне питання, чи відпустити це буде найкраще рішення.
Дополнение от автора вопроса·
Образа за те що постійно знецінює і від того мені погано. Я не заслуговую на це і навіть намагалась це пояснити.
Він не розуміє що ствлося, а я знаю що пояснювати немає змісту.
А в чем трудность с ним обсудить ситуацию и рассказать о своих чувствах?
цитата:
Я не заслуговую на це і навіть намагалась це пояснити
Людей отделяет от животных именно способность к коммуникации. Доносить свои переживания и слышать в ответ переживания партнера - это наш бонус. Вы им не хотите воспользоваться. Почему?
Дополнение от автора вопроса·
Я дала зрозуміти що хочу пожити сама, натомість отримала погрози і побажання повернутися до нормального стану.
Дополнение от автора вопроса·
Я зрозуміла що він здатний жити за стереотипом нав'язаним мамою. Жінка має готувати , прибирати...і дякувати що він з тобою.... Не знаю чи варто вести діалог коли зрозуміло що мама це головне
Конкурировать с мамой конечно тяжело. И часто в принципе нереально.
цитата:
Я відчуваю моральне виснаження у цих стосунках.
Тогда зачем они Вам?
Дополнение от автора вопроса·
Він не говорить красивих слів, він не хвалить , він цікавиться чого я хочу, про що мрію, він аб'юзер. Я просто маю бути доброю господинею. Хіба це правильно?
Дополнение от автора вопроса·
Діалог був і це швидше не діалог а сперечання, бо він мене не чує. Раніше я навіть попереджала що довго так не зможу. Я намагалась пояснити що життя це не лише побут і гроші.
Дополнение от автора вопроса·
Крім нас двох є ще спільна дочка, яка також відчуває образу за обмежання в дитинстві. За те що треба було тільки щось робити а не гуляти у парку,
Вы сейчас жалуетесь на то, что происходит в Вашей жизни. Но на вопросы, зачем Вы остаетесь в этих отношениях Вы не отвечаете. У Вас много обид на Вашего мужчину. Вам просто важно выговориться?
Дополнение от автора вопроса·
Ще є у мене запитання. Що означає коли я хочу спокою, не хочу нікого чути і є бажання пропасти?
Дополнение от автора вопроса·
Я не тримаю усе в собі, я обговорюю з довіреними особами. Важливо лише зрозуміти чи здоровими є такі стосунки. Може так у всіх а я просто капризую.
Тривога за те що мене гублять а думаю що це нормально. Це ж ненормально, це не криза?
А Вы знаете что такое кризис? Это момент переоценки ценностей. Когда Вы лично меняетесь, а обстановка, которая раньше была комфортной, начинает давить на Вас. Отсюда ощущение, что что-то идет неправильно. И так и есть. Вам с Вашими изменениями, внутренне больше неприемлемо такое отношение мужа.
Доброе утро!
Вы не должны терпеть, если Вам это неприятно и Явам обесценивают. Скажите, а почему именно сейчас возник этот вопрос? Чего Вы боитесь, если уйдёте? Жить можно начать в любом возрастёт
Дополнение от автора вопроса·
Дякую. Я спостерігала декілька років і зрозуміла що в нас різні погляди на сімейні цінності. Просто очевидно більше немає сенсу чекати коли він зробить власну переоцінку. Я молодша на 5 років і мабуть краще розумію що все набагато простіше.
А для чего Вы терпели все эти 16 лет? Что Вы получали в этих отношениях? У Вас есть представление о том, как Вы сможете жить без этого мужчины? Скажите, были ли у Вас отношения до него? Есть ли дети?
Дополнение от автора вопроса·
Крім того що я терпіла, я ще й старалась догодити і думала що совість прокинеться і нарешті оціняться мої старання. Є дочка, яка дуже переживала щоб батьки були разом, можливо я не хотіла їй зробити боляче. Без нього мабуть буде важко тільки у питанні побутовому, і трохи фінансовому. До нього був офіційний чоловік, через пияцтво якого я швидко вирішила розірвати стосунки. З теперішнім була надія, я навіть відверто говорила що не щаслива. Причини по яких я йому потрібна знаю: приготування їжі, прибирання і все по дому і біля нього. А от мені від нього, виявляється немає що хотіти, через дорікання. Я просто від цього на грані
Вас обижает то, что Вам приходится много делать по дому, но он этого не ценит и не замечает? Вы не чувствуете внимания с его стороны как к женщине к Вам?
Дополнение от автора вопроса·
Так. Все що я роблю і стараюсь виявляється недостатньо. Ми роками удосконалювали будинок і це займало багато часу, але у мене завжди було питання до нього , коли ми жити почнемо . В нього всі повинні робити, робити і робити. Десь тут мабуть і втратився той інтерес як до жінки, коли на першому місці йому хочеться довести що він найкращий господар
Дополнение от автора вопроса·
Можливо, людина яка залишилась як робот тільки на роботі, будинку і добре поїсти, нездатна розуміти що жінка це клубок емоцій? Моє розуміння сімейного життя, це коли є час на роботу і час на спільний відпочинок. У нього лише працювати, бо так треба. Поїздка на озеро, море, чи просто прогулянка нехай у магазин, це все для нього зайве. Коли я відважуюсь сказати що я нічого не хочу, чую лише запитання "Як то ти не хочеш цього робити? То навіщо ти мені потрібна?" Це хто - тиран?
З теперішнім була надія, я навіть відверто говорила що не щаслива. Причини по яких я йому потрібна знаю: приготування їжі, прибирання і все по дому і біля нього. А от мені від нього, виявляється немає що хотіти, через дорікання. Я просто від цього на грані
цитата:
Все що я роблю і стараюсь виявляється недостатньо.
цитата:
Він не говорить красивих слів, він не хвалить , він цікавиться чого я хочу, про що мрію, він аб'юзер. Я просто маю бути доброю господинею. Хіба це правильно?
Добрый день!
То что Вы описываете вызывает много сочувствия к Вам. И также возникает вопрос - сколько ещё Вы готовы терпеть такое отношение к себе? Год? Два? Больше?
цитата:
Я хочу розібратися чи варто за таких умов продовжувати ці стосунки, бо мені здається що дальше все буде гірше.
Вам кажется, что дальше будет хуже. Что должно случится чтобы Ваши сомнения оставаться или уходить развеялись?
Не совсем понятен его вопрос о том, зачем Вы ему нужны. А Вы спрашивали у него встречный вопрос? Отношения это не только быт, а общение с живым человеком
"Як то ти не хочеш цього робити? То навіщо ти мені потрібна?"
Ну тогда Ваша функция в этих отношениях достаточно ясна. Похоже Вы нужны, но больше для работы. Не удивительно, что Вы не хотите так больше. Каждый человек заслуживает счастья и принятия. Фраза, которую Вы написали выше, точно не про любовь.
Дополнение от автора вопроса·
Добрий вечір. Так, я терплю, бо мені здалося що можна спробувати лікувати ці стосунки, все ж таки 16 років. Здається я стукаю в зачинені двері. Я не знаю як пояснити ще , що я абсолютно не щаслива . Замість того щоб розібратися, на мене спричиняється психологічний тиск. Наприклад, що мене можна замінити, але ж подумати як виправити відношення до мене ідей очевидно не буде. Це характер?
Так. Я більше для роботи і тому образа все більше наростає.
Правда, що кожна людина заслуговує на щастя але ж не кожна розуміє як це щастя дати.
Наприклад, що мене можна замінити, але ж подумати як виправити відношення до мене ідей очевидно не буде
Если человек не готов менять отношение, то Вы лично ничего с этим не сделаете. Вот Вы не замечаете, но мужчину тоже можно заменить, этот вопрос касается не только Вас.
Дополнение от автора вопроса·
Я можу дати приклад відношення до мене через побутову дрібницю. Наприклад: коли я дивлюсь фільм по телебаченню, він може прийти і без запитань перемикнути на те що потрібно йому. Так у всьому: роби те що потрібно мені і все буде добре.
Вы говорите о том, что Ваши интересы его не интересуют, а его собственные на первом месте. Вас буквально не замечают, Вы удобны как "домашние тапочки", я так это слышу. Я думаю, что важно об этом говорить мужу и, если он Вас не хочет слышать, то делать выводы. Скажите, какие у Вас отношения с Вашими родителями? С кем Вы можете себя так же еще чувствовать?
Я звернулася до Вас бо самотужки не можу розібратися чи вартує боротися з його типом характеру, бо у відчаї я багато не бачу але можу написати що відчуваю
Дополнение от автора вопроса·
З батьками я мала право свободи і вибору, а тут я в одних обмежаннях
Возможно, что Вам лучше обратиться индивидуально, чтобы разобраться, что происходит и почему Вы себя так чувствуете. Какие у Вас отношения с родителями?
16 лет, это уже не только про надежду. Вы ведь упорно не замечали проблему. На это нужны немалые силы и огромное терпение. Вы как будто не хотели большего?
Дополнение от автора вопроса·
Проблему бачила і через страх отримати скандал часом пробувала пояснити що мене не влаштовує. Мені дали зрозуміти що я вигадую, і що мене постійно щось не влаштовує. Щоб уникнути скандалів я просто останнім часом закрилась у собі і мовчу. Це його дратує а я просто вже боюсь говорити відверто.
Вы сейчас проявочное пассивную агрессию по отношению к нему. Если человек не готов вас слышать, то думали ли Явы о том, чтобы жить отдельно
Дополнение от автора вопроса·
Думала, навіть пропонувала пожити окремо, щоб зрозуміти наскільки легше з ним чи без нього. На мою пропозицію я отримала звичайно що негатив і пропозицію не вертатися. Зараз я також починаю думати , чи не краще мені жити без нього, але мовчу і не знаю як наважитись про це сказати.
Вам есть куда идти? Вы сможете себя обеспечить? Скажите, а до этих отношений, вам приходилось терпеть?
Дополнение от автора вопроса·
Я можу жити повернутися у батьківський дім. Я працюю офіційно, хоч заробітня плата не особливо велика. Та останнім часом я відмовилась від його грошей. До цих стосунків я вміла розривати стосунки і не терпіти. Чи може кількість спільно прожитих років так впливати на нерішучість розірвати стосунки ?
Если у Вас есть возможность, то прежде, чем Вы сделаете резкие шаги, то лучше проконсультироваться со специалистом индивидуально, а не в формате сайта, ведь это Ваша жизнь и это серьёзно
Как измениться будущее дочки от Вашего решения жить ради нее в несчастливых отношениях?
Я сейчас не говорю, об установках, которые Вы ей передаете. Про то, что отношения должны быть только функциональными, без любви.
Дополнение от автора вопроса·
Так, Ви праві, вона бачить поганий приклад стосунків. Крім цього, він як і для мене немав часу, так і для неї. Бажає щоб все було добре, але нічого зробити для цього не бажає.
Крім цього, він як і для мене немав часу, так і для неї. Бажає щоб все було добре, але нічого зробити для цього не бажає.
Вы опять не говорите о себе и своих желаниях.
Дополнение от автора вопроса·
І тут теж Ви праві. Я знаю що я хочу, тільки не знаю як пояснити йому, що тільки щаслива жінка може зробити сім'ю щасливою. Чоловік котрий будував будинок, забув що паралельно і стосунки треба будувати. Він хоче щоб усе було добре, і я хочу, але ми по різному хочемо цього. Глухий кут.
Он глухой, потому что Вы пытаетесь сами нащупать выход, а ресурсов для этого нет. Я бы Вам посоветовала все же обратиться к психотерапевту, чтобы разобраться, что вообще можно сделать для изменений в Вашей семье. И в Вашей жизни.
Ваша дочь действительно видит пример Ваших отношений и он может быть не всегда хорошим примером, но очень важно разобраться, почему это происходит. Иногда мы можем сами не замечать, как провоцируем партнера. Что Вам делать сейчас в формате консультирования на сайте, Вам никто не скажет. Было бы лучше с этимм разобраться у специалиста
Этот вопрос заархивирован. Новые ответы больше не принимаются.
