Доброго дня. Ревную свого чоловіка до усіх осіб жіночого полу. Головою розумію,що так не можна,це не нормальні стосунки,але серце відчуває інше. Питання полягає в тому,як це змінити,як відпустити ці відчуття? Стараюсь їх не показувати,бо розумію,що це не нормально.
Я знаю,які мають бути стосунки,щоб вони були міцні,але коли наприклад в компанії нашій нові дівчата ,то я відчуваю ревність, невпевненість в собі, і одразу не веду себе як зазвичай, закриваюсь в собі. Чоловік не робить ніяких дій для моєї ревності, стандартні розмови можуть бути з його сторони до дівчат з компанії,але мене це напрягає. Одразу порівнюю себе з тою дівчиною і не хочу щоб вони спілкувалися.
Питання: як відпустити ці відчуття,як їх змінити? Стосунки з батьками нормальні. Можливо трохи більше б хотіла уваги від тата,але він працював. З старшим братом теж добрі стосунки.
Дякую за відповіді.
Что означают эти оценки?
Оценки вопросов
Пользователи могут голосовать за понравившиеся вопросы. Лучшие вопросы мы размещаем в специальной секции сайта.
Вы можете проголосовать за вопрос, если он чем-то вам понравился. Может быть, интересная тема, или хорошо описана проблема, или вы считаете, что ответы психологов на поставленный вопрос полезно было бы почитать многим другим людям.
Если вы голосуете за какой-то вопрос, то ссылка на него позже может быть отображена на вашей личной страничке, в секции "Понравились вопросы". Ваши негативные оценки нигде отображены не будут.
У психологов на личных страничках понравившиеся им вопросы отображены не будут.
Работать над своей самооценкой.
Как у вас обстоят дела с ней?
Знаете ли вы свои сильные стороны, достоинства?
Какая вы женщина?
Какая вы жена?
Что ценного вы даете в отношениях?
Что у тех девушек есть лучше, чем у вас?
Что случится, если вы с мужем разойдетесь? Какой будет ваша жизнь?
Доброго дня Маша! Як на мене, Ви виявляєте не аби яку мудрість, коли намагаєтеся не показувати свої ревнощі... Але біда в тому, що наші реакції та наші емоції керуються не нашою свідомістю, а нашою підсвідомістю. Яка, у свою чергу, формується саме в дитинстві. Ревнощі - це загалом ставлення до людини як до своєї власності. По факту, іде надзвичайно потужне "злипання" з близькою людиною, що дуже небезпечно і Ви це відчуваєте... Причин такої реакції може бути декілька. Одна з них - це батьківська недолюбленість "Стосунки з батьками нормальні. Можливо трохи більше б хотіла уваги від тата,але він працював." У такому випадку іде несвідомий "перенос" з батька на чоловіка... Друга. Дитина завжди ідеалізує своїх батьків, тому їй важко побачити те, що насправді відбувалося між близькими людьми. Коли у батьків надміру близькі стосунки, у дітей вони вже можуть перетворитися на проблемне "залипання"... Але над цими всіма причинами може стояти ще одна - абсолютно неправильно сформований внутрішній світогляд, який дає викривлену картинку стосунків з чоловіком, а отже - ревнощі... Тобто, неправильно виставлений основний сенс життя..
Дополнение от автора вопроса·
Работать над своей самооценкой. Как у вас обстоят дела с ней? Знаете ли вы свои сильные стороны, достоинства? Какая вы женщина? Какая вы жена? Что ценного вы даете в отношениях? Что у тех девушек есть лучше, чем у вас? Что случится, если вы с мужем разойдетесь? Какой будет ваша жизнь?
Напевно серед усіх цих запитань я бачу проблему у 3х останніх. У тих дівчат може бути навіть якась дрібниця краща ніж у мене (наприклад волосся, робота, будь що) .чоловік для мене усе, і друг ( але подруг я маю) і чоловік ,і підтримка. Якщо раптом розвелись би,то моє життя змінилося би кардинально і все треба було б починати з початку. Але таке життя мені частково подобається (що є я і він у мене ,а я у нього),хоча теж знаю,що так не можна,що я повинна мати ще своє життя(наприклад хобі якого я не маю,хоча не впевнена що хобі допоможе мені перестати ревнувати) і не залежати (морально) аж так від чоловіка.
Дополнение от автора вопроса·
Відносини з чоловіком хороші, знає,що ревнива,але не догадується на скільки.
Дополнение от автора вопроса·
Дитина завжди ідеалізує своїх батьків, тому їй важко побачити те, що насправді відбувалося між близькими людьми. Коли у батьків надміру близькі стосунки, у дітей вони вже можуть перетворитися на проблемне "залипання"... Але над цими всіма причинами може стояти ще одна - абсолютно неправильно сформований внутрішній світогляд, який дає викривлену картинку стосунків з чоловіком, а отже - ревнощі... Тобто, неправильно виставлений основний сенс життя..
По перше,мої батьки не мали і не мають ідеального життя. Це я знала з дитинства.
По друге, а який взагалі має бути правильний сенс життя? І на вашу думку, який у мене сенс життя?
Питання полягає в тому,як це змінити,як відпустити ці відчуття?
Ревность производная эмоция. Как правило она базируется на страхе или стыде - вот над поиском первопричин либо там либо там и надо поработать с психологом в индивидуальной терапии. Самостоятельно не разберётесь и формат сайта этот вопрос не решит.
цитата:
серце відчуває інше.
Что именно Вы ощущаете сердцем? Что с Вами происходит, когда ревнуете?
А чего вы боитесь, когда муж общается с другими девушками?
Ну лучше у нее волосы, и?
Какой вы себя чувствуете?
Дополнение от автора вопроса·
Ревность производная эмоция. Как правило она базируется на страхе или стыде - вот над поиском первопричин либо там либо там
---
Я знаю,що ідеальних людей немає, але у мене є страх його втратити,або що йому буде з кимсь цікавіше ніж зі мною.
Коли ревную,то відчуваю тривогу і закриваюсь в собі (веду себе тихіше,закритіше)
Дополнение от автора вопроса·
А чего вы боитесь, когда муж общается с другими девушками? Ну лучше у нее волосы, и? Какой вы себя чувствуете?
---
Просто відчуваю тртвогу,що хтось стане цікавіший для нього,що він з кимсь іншим буде хотіти більше проводити часу ніж зі мною,що хтось зможе замінити мене
Дополнение от автора вопроса·
І хочу подякувати усім,хто відгукнувся і залишив коментар.
То есть Вы считаете, что Вас он выбрал лишь потому, что Вы были интереснее чем все другие девушки которых он знал? Это единственное Ваше достоинство и причина по которой он Вас выбрал и женился на Вас?
Дополнение от автора вопроса·
quote]у мене є страх його втратити[/quote] А кого Вы уже потеряли из тех, кого любили?
цитата:
йому буде з кимсь цікавіше ніж зі мною
То есть Вы считаете, что Вас он выбрал лишь потому, что Вы были интереснее чем все другие девушки которых он знал? Это единственное Ваше достоинство и причина по которой он Вас выбрал и женился на Вас?
---
Тільки бабушка і дєдушка померли. А так нікого не втрачала.
Ні,не через це він зі мною. І це не єдиний мій плюс і причина.
Добрий день.
На що змінити? Як зміниця ваше особисте життя у звязку з цими змінами?
Можливо, у ваший парі недостатньо довіри і за цим варто йти до сімейного психолога, щоб не руйнувати цим стосунки..)
Дополнение от автора вопроса·
Тогда что страшного в том, что какая-то другая женщина будет интереснее Вас?
---
Нічого ніби страшного,якщо думати головою. А серцем,то У цей момент починаю ревнувати, починається страх ,що хтось може замінити йому мене навіть на трохи, навіть у розмовах, хочу мабуть теж бути для ним усім. Розумію,що це не можливо у здорових стосунках. Я багато чого розумію,як треба робити,як правильно, але відчуваю зовсім інше. І хочу це змінити. Знаю як має бути по нормальному, але як зробити так,щоб емоціїї теж такі мала, а не тільки змушувала себе вести нормально
Дополнение от автора вопроса·
Добрий день. На що змінити? Як зміниця ваше особисте життя у звязку з цими змінами? Можливо, у ваший парі недостатньо довіри і за цим варто йти до сімейного психолога, щоб не руйнувати цим стосунки..)
---
Моє особисте життя можливо з цим і не зміниться,але змінюсь я. Я себе буду відчувати інакше. Не буду стресувати і ревнувати і переживати кожного разу коли в компанії буде нова дівчина.
З довірою ніби все добре. Я знаю,що він мені не зрадить,та і не про зраду річч,а просто про елементарне спілкування
Дополнение от автора вопроса·
Знаете ли вы свои сильные стороны, достоинства? Какая вы женщина? Какая вы жена? Что ценного вы даете в отношениях?
---
Можливо і я знаю, свої сильні плюси,але ніколи над ними так не задумувалася. А про себе можу сказати,що я завжди любила затишок і комфорт.завжди стараюсь це вносити в нашу сім'ю, не для того що треба, а просто мені це подобається. Я більше люблю сидіти в дома ніж іти на "гулянки" ( не маю на увазі активний відпочинок). І чоловіка увагу привернула до себе мабуть своєю милістю , ніжністю , а з другої сторони,що у романтичні моменти можу бути іншою.
Що цінного даю в стосунки..мабуть затишок в сім'ї, підтримку, це перше ,що прийшло до голови
Если даже в разговоре нельзя никому быть интереснее для вашего мужа, то как будто переживания ребёнка, а не взрослой женщины
А что будет, если другая интереснее? Что стоит за этим не хочу, чтобы так было?
Если вы не знаете кто вы, какая и ваши достоинства, то как ощутить свою ценность?
Дополнение от автора вопроса·
Какие отношения с мужем? Что вам нравится? Чего не хватает?
---
Подобається,що маємо близькі стосунки. А чого не хватає,довго думала, але якось конкретно не можу сказати,ніби старається він для мене усім.
Дополнение от автора вопроса·
Тогда что страшного в том, что какая-то другая женщина будет интереснее Вас?
---
Можливо ще то, що деколи бачу у його очах іскру, більшу зацікавленість під час розмови з іншою дівчиною,(бо все таки нова особа, усі в принципі ж стараються показати себе з кращої сторони новим знайомим і показати ,що уважно їх слухають в тд) але та зацікавленість зараз менша коли слухає мене при звичайних розмовах.
То есть хотите полностью его поработить и контролировать?
цитата:
але та зацікавленість зараз менша коли слухає мене при звичайних розмовах.
Может имеет смысл тогда поработать с собой и над собой, чтобы быть ему более интересной?
цитата:
Знаю як має бути по нормальному, але як зробити так,щоб емоціїї теж такі мала, а не тільки змушувала себе вести нормально
Это вопрос воспитания эмоционального интеллекта. Вас нельзя просто ВКЛ или ВЫКЛ. То, что Вы знаете - это только первый шаг. Дальше должно прийти осознание. Оно приходит, когда Вы начнёте что-то делать в соответствии со своими знаниями. И лишь со временем изменятся эмоциональные реакции - Вы научитесь реагировать осознанно.
Доброго дня Маша! Ви пишете "По перше,мої батьки не мали і не мають ідеального життя. Це я знала з дитинства.
По друге, а який взагалі має бути правильний сенс життя? І на вашу думку, який у мене сенс життя?". Ваші слова ще більше ствердили мене на думці, що причину Вашої ревнивості потрібно "шукати" в дитинстві - швидше за все, ревнива або Ваша мама, або Ваш батько. І, як на мене, сенс Вашого життя - це Ваш чоловік. Іде так звана ідеалізація. Яка, у свою чергу, породжує суцільні очікування: щастя, радості, задоволення, втіхи від чоловіка. І тому найменша загроза втратити це, викликає отаке хворобливе почуття. По факту, ставлення до чоловіка як до власності... Але з цим всім можна впоратися. Потрібна трансформація дитячих родових установок та формування правильного світогляду, що дасть можливість зняти очікування, а отже ревнощів...
Дополнение от автора вопроса·
Ваші слова ще більше ствердили мене на думці, що причину Вашої ревнивості потрібно "шукати" в дитинстві - швидше за все, ревнива або Ваша мама, або Ваш батько. І, як на мене, сенс Вашого життя - це Ваш чоловік. Іде так звана ідеалізація. Яка, у свою чергу, породжує суцільні очікування: щастя, радості, задоволення, втіхи від чоловіка. І тому найменша загроза втратити це, викликає отаке хворобливе почуття. По факту, ставлення до чоловіка як до власності... Але з цим всім можна впоратися. Потрібна трансформація дитячих родових установок та формування правильного світогляду, що дасть можливість зняти очікування, а отже ревнощів
---
Доброго дня, Алла Григорівна. Прочитавши ваш коментар,я згадала дитинство і зараз які мають стосунки мої батьки. Можу погодитися,що моя мама ревнива і старалася контролювати батька.. можливо і справді уся моя проблема пішла від цього.. раніше над цим не задумувалася так,як ж важливо правильно виховати спочатку себе,а потім дітей. Дякую за розгорнутий коментар.
Этот вопрос заархивирован. Новые ответы больше не принимаются.
