Как себя сейчас правильно вести в ссоре

Ирина Анатольевна Зарицкая психолог

23.10.2021 20:20

Добрый день. Подскажите какой помощи в связи с этим вы ждете от психологов. Читаю про ваши последние события жизни, но не вижу вопроса или запроса. Уточните пожалуйста чего бы вам хотелось в звязи со сложившейся ситуацией.

Ирина Анатольевна Зарицкая психолог

23.10.2021 20:35

Касательно темы вашего сообщения "КАК СЕБЯ СЕЙЧАС ПРАВИЛЬНО ВЕСТИ В ССОРЕ" могу предположить, что скорее всего важно понимать чего вы хотите от этого разговора/ссоры, от этого и зависит то как можно себя вести.

Підтримали: 1

Соломія Лехіцька

Алла Веленко психолог

23.10.2021 21:26

Доброго дня! Як на мене, існує певна розбіжність у тому, як Ви бачите Ваші конфлікти "я считаю не глобальные речь шла о том чтобы просто чаще уделял внимание", і як їх бачить Ваш чоловік "сказал что в голове после этих ссор он уже сделал себе установку". Те, що для Вас несуттєве, для чоловіка виявилося дуже серйозно. Зрозуміло, що Ви перебуваєте вдома, Вам не вистачає уваги, спілкування... Але ж Ваш чоловік не гуляє тиждень, а працює, і швидше за все, втомлюється. А коли приїздить додому, дружина його зустрічає претензіями, у той час, як він би хотів відпочинку... Тому зараз, як на мене, стоїть питання, чого, власне, хочете Ви тепер? І в залежності від Вашого рішення, вже можна намагатися шукати вихід...

Ольга Владимировна Головченко психолог

23.10.2021 21:41

Добрый вечер!
Скажите, какая причина Ваших ссор?

Соломия Лехицкая психолог

23.10.2021 23:26

Здравствуйте
Как правильно себя вести нужно решать, отталкиваясь от того, что бы вам хотелось получить.

Но все же попробуйте некоторе время посмотреть на ситуацию глазами своего мужа: нравится ли вам ваша работа, хочется ли вам возвращаться домой, как вы видите свою жену, что делаете для семьи, счастливы ли вы?

Алла Веленко психолог

25.10.2021 10:59

У житті кожної родини бувають кризові періоди і виграє лише той, хто зміг ці періоди "пройти" і залишитися разом... Ви пишете "Он говорит что любит и бросать не хочет, но при этом последние два дня спали в разных спальнях, не хлчет выяснять отношения, говорит спокойно о разводе чтоб я не пережтвала что алименты платить будет, что дочку любит и меня, квартира достанется мне, я говорю так если так то зачем тянуть пошли подавать заявление(зотя этого не хочу) просто он спокоен в этой ситуации"... В тому то і справа, що у стосунках Ви втратили себе повністю і стали надміру психо-емоційно залежні від свого чоловіка, а потрібно щоб почували себе самодостатньою, або, як мінімум, щоб було навпаки"... По факту, Ви на ньому "залипли" і почали "давити" своїми вимогами уваги, а він просто Ваших емоцій не витримує, бо чоловікам всім важко витримувати жіночі претензії..."меня эта обстановка мучает, мне же хочется внимания а сейчас ни доброго утра ни спокойной ночи, отвернется и спит". Як на мене, Вам потрібно дуже серйозно замислитися, що насправді відбувається саме з Вами, адже питання вже стоїть про розлучення, тоді як Вас ще продовжує турбувати його неуважність... Складається враження, що Вам дуже важко усвідомити серйозність ситуації... Яким було Ваше дитинство? Звідки у Вас таке "залипання" емоційне на коханому?

Ответ отредактирован автором 25-10-2021 11:00:53

Соломия Лехицкая психолог

25.10.2021 14:52

Вам нужно найти психотерапевта, с которым вам будет комфортно и проработать детские травмы, а потом выстроить взрослую жизнь счастливой.

Так часто бывает, что мы не получив чего-то в детстве, ждём, что нам это даст партнёр. А он не может, не умеет и вообще это не его обязанность. То есть, грубо говоря, что-то сделали ваши родители, а отдувается муж. Вы от него ждёте, что он излечит детские травмы, а он не может - вы бессознательно начинаете злиться. Так портятся отношения.

По этому нужно эти травмы и дефицит закрыть, а тогда работать над отношениями.

Ответ отредактирован автором 25-10-2021 14:55:41

Ольга Владимировна Головченко психолог

25.10.2021 16:16

Вы говорите, что пара постоянно работал, а от мамы были запреты.

цитата:

Муж работает в другом городе, я сижу с ребёнком в декрете последний месяц заметила его безразличие, приезжает секс раз в неделю хотя нам всего по 22 были ссоры и то я считаю не глобальные речь шла о том чтобы просто чаще уделял внимание

Возможно, что Вы действительно со своим мужем переживаете что-то подобное , как с отцом, который много работал и не уделял Вам достаточно внимания. Вы говорите, что с психологом была только одна встреча, почему дальше не продолжили ? Я думаю, что Вам этого не хватило

Алла Веленко психолог

25.10.2021 17:13

Дякую за щирість! Те, що Ви вже усвідомлюєте, що психотравма сама нікуди, на превеликий жаль, не дінеться, то вже половина вирішення проблеми... А щоб її пропрацювати, потрібна робота з Вашими підсвідомими установками... Для дівчинки, тато, то перший чоловік в її житті, і саме він дає дитині почуття захищенності та впевненості у собі, а коли "папа постоянно работал", цього не відбувається... І іде такий собі підсвідомий "перенос" проблеми на чоловіка... Але ж чоловік має виконувати зовсім інші функції, тому для нього цей "тягар" стає просто заважким і він не витримує....Окрім того, ускладнюють ситуацію внутрішні блоки "а от мамы были вечные запреты то нельзя...", які "вихлюпуються" надмірними емоціями... Бо, коли довго "нельзя", то наступає момент, коли все "проривається" назовні у самий не потрібний момент... Потрібно, найперше, працювати з тим, що "засіло" всередині, що пов'язане з дитинством... Тому, що чоловік лише "відзеркалює" раніше створені проблеми і краще це робити з психологом. Бо Ви знаходитеся "в середині системи"...

Ирина Анатольевна Зарицкая психолог

27.10.2021 18:58

Добрый вечер, травмирующий опыт это опыт полученный в отношениях и исцелить его можно тоже в отношениях. Для этого и формируется терапевтический альянс. В терапии важно поисследовать фон, найти или достроить опоры, в целом пересмотреть травматичный опыт, получить новый опыт "бытия/действия по новому" и дальше с пробовать реализовывать важное за пределами терапевтического кабинета. это если вкратце про то как происходит терапия и переработка травмирующего опыта.