Кардіофобія

в спорт зал якось почав ходить починаючи з малої ваги і через 4 неділі вроді дійшов вже до робочої ваги з якою я працював раньше і ставало погано тільки один раз, 24 лютого почалася війна і я поїхав в своє рідне село на київщині де був до червня, цей період був самим жахливим в моєму житті, розумієте, я настільки був зациклений на своєю здоров'ї, на серці, що мені чесно кажучи на війну і взриви було пофіг, я навіть новини не читав томв що бачив загрозу в здоров'ї, там в мене почалися вже і головні болі напряженія, стукання в ушах, потемніння в очах, постійно ніби п'яний стан, дуже сильна дереалізація, відчуття ніби п'яний постійно, головокружіння не великі і так далі, я лежав та постійно зациклювався на серці і коли я не відчував як воно б'ється я дуже сильно лякався і також боявся давати фізичну нагрузку більшу ніж просто ходьба, в мене була можна сказати вже депресія, думки про смисл життя, про те як же в людей це серце вообще б'ється, чому воно не зупиняється, начитався про всякі зміни водія ритму, мітральні клапани, екстасістоли (на рахунок них, 14 лютого лежав на дивані та тривожився і в один момент в мене була дуже сильна екстрасістола, відчуття ніби мені на груди, на серце впав кирпич і сразу збило дихання) інфаркти і так далі і сутками просто сутками шукав в себе болячки приміряючи кожну на собі, потім мені це все дуже сильно надоїло, я відчував себе кожен день дуже дуже погано і я вирішив спробувати забити на це та почав виходити нп вулицю та говорити з друзьями, можливо сильних приступів вже не було але я всеодно себе накручував і напевно із за істощенія нервової системи в мене вже почалися приступообразні удари током, якщо описати то найбільш схоже на те ніби ти йшов і різко тебе хтось злякав і пішло по тілу, але це було ще не приємніше і не залежало від переляку а було саме по собі, помимо серця я пройшов ще кт головного мозку, узі сосудів шиї, загальний аналіз крові, рентген спини, шиї, легень, узі щитовидки та її гормони, аналіз на феритин і всі обстеження показували що все гаразд але я всеодно в це не вірив тому що відчував постійно всі ці симптоми, якось починаючи з квітня і по серпень і більш меньш вибрався з цього стану і були навіть пару днів коли я зовсім про все це не думав окрім того що постійно відучвав серцебиття , можливо з цього всього ще допомогла мені колективно поведінкова терапія яку я придумав в Павла Федоренка, людини яка сама цим 2 роки страждала але всеодно можливо допомогло не на 100%, впринципі літом я вже гуляв з друзьями, їздив на ставок хоча і боявся плавать і і нирять бо думав що серце зупиниться, але всеодно заставляв себе плавать, також звісно ж боявся випити хоча б трохи алкоголя чи закурити якусь електронну сигарету, вообщим до кінця літа я на відсотків 80 вилікував цей стан завдяки методикам і тим що почав забивати на цей стан, антидепресанти не пив хоча і прописували тому що знав що це не допоможе, зараз я працюю на другій роботі, панічні атаки давно не беспокоять так як я їх просто напросто не боюсь, робив експозиції і ходив в ті місця де паніка починалась, ще до війни, після спортзалу їхав додому, в маршрутці ставало погано, хотів визивати швидку але не робив цього , пропрацьовував страх, але зі сьогоднішіх жалоб все ж ще остається кардіофобія, хоча і не така як раніше, до цього я її пропрацьовував тим що спеціально давав фіз нагрузку, забігав а не йшов на 3-ій поверх ну і другими схожими методами.
На сьогоднішній день як я вже сказав є кардіофобія, ще дуже часто відчуваю своє серцебиття навіть в стані спокою, і ні, в мене немає хронічної тривоги вже місяців 5, моментами буває але рідко, но всеодно я дуже добре відчуваю як при пульсі 65 воно б'ється, потім періодами дуже сильно морочять голову думки про сенс життя, який в цьому сенс якщо всеодно колись помру, чому світ такий, чому люди такі, вообщим дуже дуже багато таких дурних думок, також же думки про те чи може здорове молоде серце зупинитися, і хоча я диспутую це але сильного ефекту це не дає і тому я вирішив написати сюди та попросити допомоги, дуже хочу від цього вилікуватись, не відчувати серцебиття, не боятися нічого як раніше, не бути іпохондриком, не шукати сенс життя та отримувати задоволення від нього а не страждати, допоможіть будь ласка, загалом це ще я не дуже детально все описав але думаю проблему ви мою зрозуміти

Вибачте за помилки, орфограму за суржикові слова, хотів правильно все написати тому за цим не сильно слідував

↩ Реакція на відповідь № 329808 для Ольга Владимировна Головченко

Брату з народження в лікарні занесли гепатит, далі не знаю по якій причині але як я зрозумів в нього почалися внутрішні кровотечі, і його на початку літа забрали в лікарню, там не знаю що робили але з неї він вийшов та напевно в лікарні підцепив корону, переніс її, було 5-ти % ураження легень, наскільки я знаю він 2 рази хворів короною, я погано пам'ятаю але напевно в середині літа він знову потрапив в лікарню і тоді сказали що потрібно робити операцію, в вересні йому її зробили, зажимали саму велику вєну в організмі якимись кільцями, пам'ятаю пройшло 2 дні після операції і він вже ходив по місту, начебто все було добре але 29 вересня він сказав що йому знову погано і в нього знову почалися сильні внутрішні кровотечі, його забрала швидка і як сказала мати йому вкололи якийсь новий препарат та в нього зупинилося сердце.
з батьками відношення як у всіх постСССР-овських сім'ях, начебто норм але бувають конфлікти, за це говорив але про кардіофобію нічого не казав, в мене мама сама по собі людина трошки мнітєльна і як я думаю якщо я їй буду розповідати про ці проблеми то вона можливо почне більше переживать чи й сама почне цим страдать, я говорив загалом про цю проблему, не в деталях, але вони напевно серйозною її не рахують, був з ними пару разів в невролога, там сказали що ще трохи і це вже відділення неврозів, прописали антидепресанти і сказали що зі здоров'ям все добре, тому коли після цього я говорив про цю проблему то мати говорила щоб я пив таблетки бо ще трохи понакручую себе і попаду в відділення

↩ Реакція на відповідь № 329806 для Владимир Анатольевич Тарасенко

Зрозумів, дякую за відповідь

↩ Реакція на відповідь № 329834 для Светлана Владимировна Киселевская

Справа в тому що антидепресанти не лікують страхи і фобії, тому сенсу їх пити їх не бачив та й боявся побіяних реакцій, тим паче я був в невролога, це не той спеціаліст який може вирішити це питання, я звертався до неї з сильною головною болью і стуком в ушах

↩ Реакція на відповідь № 329834 для Светлана Владимировна Киселевская

Ой, я не колективно а когнетивно поведінкова терапія

↩ Реакція на відповідь № 329834 для Светлана Владимировна Киселевская

Також хотів добавити що коли я був в невролога, це перший раз було в квітні, тоді був самий важкий стан і вона побачивши це назначила його щоб вивести мене з нього, але я за 5 місяців сам вийшов, в мене немає хронічної тривоги і ПА, тому почуваю я себе набагато краще, думаю зараз мені тим паче вони потрібні , діагноз був "Синдром Вегетативної Дисфункції"

↩ Реакція на відповідь № 329844 для Светлана Владимировна Киселевская

Справа в тому що це більше псує мені життя тим що я постійно прогнозую що це може статися, але коли я про це думаю то самої емоції тривоги немає, я чітко відчуваю серцебиття але не накручую себе тим що воно наприклад сильно б'ється чи зараз зупиниться, є думки але вони не підкрипляються емоцією тривоги чи паніки, таке було раніше, тобто зараз проблему в тому що якщо раніше я ніколи при любих ситуаціях, наприклад при занятті в спортзалі чи при пробіжці не відчував серцебиття то зараз навіть ненавмисно не концентруючись на ньому я дуже часто його відчуваю, окрім цього як я зрозумів до цієї проблеми в мене була 100% впевненість в тому що з моїм здоров'ям все добре і тому при любих відчуттях в тілі я не коли не міг навіть і подумати що в мене може бути якась там проблема наприклад в органі, а зараз ось наприклад з недавніх прикладів в позаминулий четвер я перший раз в своєму житті проснувся і піднімаючи тільки голову з кроваті відчув дійсно головокружіння в прямому сенсі цього слова і було це ще хвилин 20 після моменту як я встав, я не міг навіть ходити прямо і в першу чергу я звісно подумав про це що можливо щось із серцем не так, положив руку на пульс та хотів йти міряти тиск але не зробив цього, тобто при любих відхиленнях в самопочутті в першу чергу я думаю про сердце тому як я зрозумів в мене ще й досі є страх за нього але не такий як раніше

Другий приклад, пару неділь назад випив не дуже багато алкоголю в друга на день народженні і сразу починають думки в голову лізти "а що якщо алкоголь це велика нагрузка на сердце і воно може зупинитися" і замість того аби радіти життю я постійно прокручую всі ці думки в голові хоч і не панікую і напевно із за цього вже виникає пригнічений настрій і думки про сенс життя тому що я не можу радіти і жити як раніше.
Також наведу третій приклад,
Місяця два назад лежав на кроваті і відчував сильну слабкість, якось положив ліву руку на бильце дивану і відчув також моментальну різку слабкість в руці і злакався цього та подумав про сердце, потрогав пульс, не зміг його нащупати і тут вже сам себе накрутий до міні ПА але дуже бистро заспокоївся тому що паніки і тривоги не боюсь, а боюсь за саме серце

І тепер я не розумію як можна вилікувати цей стан, цю чутливість ,тому що блін про сердце та проблеми з ним я знаю більше ніж деякі кардіологи, хоча до цієї проблеми можливо я не відчував його із за того що я навіть не знав що воно в мене є, точніше я знав що є там якесь серце але ніколи його не відчував

Якщо в мене запитати чому мені так неприємне серцебиття, то я б сказав би що неприємно коли ти постійно відчуваєш поштовхи в грудині, які можуть трохи збивати дихання, ну тобто відчуваю себе не комфортно, а також напевно після першої ПА так чк я сильно злякався за нього то в мене є якесь переконання в голові того що серце є слабкий орган, і воно може зупинитися навіть будучи здоровим

Якщо раніше я чітко пам'ятаю що в мене раз виникла думка що всі ми колись помрем то я собі відповів що це 100% буде не зараз якщо там наприклад не зіб'є машина то зараз в моїй голові є чітке розуміння того що загроза може бути не тільки в машині а й в тілі, є патологічне розуміння того що раз в мене в середні щось б'ється значить рано чи пізно воно перестане це робити і ось це 100% розуміння цього і викликає також погіршений настрій і думки різні про сенс

↩ Реакція на відповідь № 329850 для Светлана Владимировна Киселевская

Згоден з вами, хотів би почати терапію але через декілька днів так як зараз ще немає фінансової можливості

Ви могли б дійсно допомогти мені?

↩ Реакція на відповідь № 329854 для Светлана Владимировна Киселевская

Добре, я звернусь до вас як тільки з'являться фінанси, орієнтовно в середу