Question

Найдите психолога в Украине: психолог Киев, психолог Харков, психолог Одесса, психолог Днепр и другие регионы Украины или онлайн.

А Вы хотите задать свой вопрос психологам прямо сейчас? Или получить приватную помощь психотерапевта онлайн (по Скайпу, Вайберу, Watsapp)?

10-10-2024 14:10:04Дополнение от автора

↩ Реакція на відповідь № 372432 для Яна Дмитрівна

Будь ласка поділіться літературою)

10-10-2024 18:16:33Дополнение от автора

↩ Реакція на відповідь № 372444 для Валентина Михайловна

1. Що я не перша при будуванні стосунків. Він завжди буде спілкуватися з нею. Вони частинки його життя. Якби вона вийшла заміж то мене б це заспокоїло. Вона б змінила прізвище. І я була впевнена що там тільки дитина і все.
2.Так, плануємо. І діток хочемо.
3. Я його кохаю і він мене.
Але інколи в мене виникають сумніви коли він телефонує їм не біля мене. Я себе накручую, що він від мене щось приховує.
4. Я щаслива з ним.
Це перше моє серйозне кохання.
Я хочу бути з ним.
Він мене підтримує, допомагає, приймає навіть з моїми недоречними запитаннями.

10-10-2024 19:13:21Дополнение от автора

Та Я так і зрозуміла, що прізвище вона на зло не змінить. Та і він їй нічого не скаже. Він же її його дав.
Поки що не робив так таку пропозицію.
Але ми про це говорили і плануємо.
Не знаю чи допомогло б бо Я то знаю, що є ще одна, яка також на його фамілії.
І всі будуть казати це його друга жінка, а перва закордоном.
Та мені то все одно нехай говорять.
Просто Я знаю, що вона є. І що вона немає на разі стосунків.
Щоб ми проходили певні етапи спільного життя разом і вперше.
А виходить, що Я в цьому човні буду одна.
Так, як дитина не розмовляє то спілкується він напряму з нею через кожні 2 неділі.
Мене бісить, що він про це змовчує.
Це якась манія.
Чому Я хворію людиною.

10-10-2024 21:01:16Дополнение от автора

↩ Реакція на відповідь № 372452 для Валентина Михайловна

Я мала на увазі, що в мене все вперше буде, весілля і дітки а в нього вже вдруге.

Ну от бачу його як кум з ним спілкується то розкаже, що спілкується з нею.

Дитина має певні проблеми зі здоров'ям, їй 6,5 роки і вона не розмовляє, погано ходить.

Розлучився він з нею ще у 2020 році в них були погані стосунки, він як 4 роки спав окремо, більше його тримала дитина, 2022 році він пішов від неї бо вона виїхала закордон. А у 2023 році в травні ми почали спілкуватися.

А зустрічались ми рік і рік як живемо разом ну приблизно.

Стосунки з мамою в мене чудові.
Я можу з нею поговорити про все навіть про свою ситуацію, вона мене вислухає, допоможе, надасть пораду.

А от з батьком якось стосунків таких нема.
Я не люблю з ним розмовляти на ті питання які хвилюють.
Він мене не підтримував раніше, Я завжди була не така.
Я ніколи не могла йому пожалітися.

Стосунки між батьками ніякі. Батько в одній кімнаті, А мама в іншій.
Як чужі люди.

Є сестра моя підтримка.
Я так само можу з нею поговорити про все що турбує.
Хоч вона в мене емоційна дуже але вислухає і підтримує.

10-10-2024 21:49:28Дополнение от автора

Що він має досвід.
Я розумом розумію, що не чекав би він мене, що звичайно в нього були відносини, і в мене вони були.
Тільки я була не одружена, а він був.
Що вона завжди буде.
Жаль час не поверите назад.
І не існує машини часу

Я хочу бути коханою і щасливою. Спокійно сприймати те що було.
Не стежити за її сторінкою.. Не виптувати в нього про їхні стосунки.
Прийнятий цей факт його минулих відносин, прийняти дитину.

Так, такі самі відносини і у сестри.
Але в нас з нею різні характера, вона могла йому дати відповідь на якісь зауваження, вона не так сильно сприймала його критику.
Я ж навпаки мовчки це все переносила в собі.
З'їдала себе.
Я ще досі пам'ятаю його слова.
Я невпевнена в собі.
І це вся проблема.

11-10-2024 00:03:50Дополнение от автора

Я невпевнена в собі.
Я завжди питаю чи я краща неї.
Що я не така досвідчена як він.
Що в мене такого не було. Я б дуже хотіла, щоб в його житті Я була перва.
Но розумію, що це дурня.
Раз ми не змогли тоді з ним бути то так потрібно.
Я ревную, що він її покохав перву.
Що жив з нею, спав.

Що боюсь.
Що можу втратити його зі своїми такими думками. Що повторю ту помилку, що перва його дружина.
Хоч, я і не така як вона.
Що вона пише.
Як приїжджає з дитиною в них створюється сім'я.
Да, він дитину забирає до себе додому проводе з нею час, а потім відводить назад.
При першій зустрічі з дитиною я себе відчула лишньою.
В неї є мама і тато.
А Я ніхто.
Тітка яка кохає її тата.

Відносини були але короткотривалі.
Найбільше це мої самі перві відносини 1.5 і то мене покинули, для мене це був тяжкий період.
Потім Я вже ні на які стосунки не розраховувала бо знала що то тимчасово.
Мій первий хлопець і первий досвід був болючим.. Людина почала обманювати, і потім просто сказав, що все пройшло.

11-10-2024 09:03:03Дополнение от автора

↩ Реакція на відповідь № 372470 для Валентина Михайловна

Да, все так і є
На жаль в моєму місті нема психотерапевта та і психологів також.
Тому, так себе і терзаю

Намагаюсь читати та аналізувати.

Я заздрю тим жінкам, які мають сміливість все прийняти і відпустити.

Не знаю на скільки мене вистачить..
Або просто буду відаляттся ві чоловіка і не питати за колишню і за дитину.
Ніби їх не існує.

Також скажу, що на його прізвищі я не буду, а майбутня наша дитина буде мати 2 прізвище.
Не хочу ототожнювати їх із собою.
Вони в нього перві, нехай першими і залишаються.
Я уступаю дорогу.

11-10-2024 14:47:14Дополнение от автора

↩ Реакція на відповідь № 372472 для Валентина Михайловна

Просто втомилась від цих думок.
Як буде так і буде.
Я нічого вже зміню.

11-10-2024 15:30:15Дополнение от автора

↩ Реакція на відповідь № 372472 для Валентина Михайловна

Отже, якшо все рухне буду сама.
Багато таких як я.
Що просто привикають до самотності.
Так проще.
Ти не думаєш про когось.
Да, буде обідно що там є пари і вони щасливі.
Но краще самій ніж і його робити нещасливим.

11-10-2024 20:18:13Дополнение от автора

↩ Реакція на відповідь № 372487 для Валентина Михайловна

Просто я в якомусь трикутнику з якого не можу знайти вихід.
Сьогодні вже я просто здалася і прийшов нервовий зрив.
Мені дуже тяжко з своїми думками.

Я не думаю, що психотерапія може не допомогти.

12-10-2024 10:50:17Дополнение от автора

Я думаю, що вона допоможе тільки в тому випадку коли людина буде мати бажання.
Я бажання сильне маю і хочу.
Просто 1 зустрічі буде мало і недієво.

Знаєте ото як шарік накоплюється, накоплюється і він лопає.
От так і Я
Була істерика, Я плакала цілий день і в ніч були кошмари і Я не спала.

Сьогодні поговорили зі своїм хлопцем, знову сльози.
Він мене не розуміє і Я не можу нічого з цим вдіяти...

12-10-2024 11:15:12Дополнение от автора

Ви праві.
І Я знову роблю ту помилку допитую його.

12-10-2024 11:17:17Дополнение от автора

Треба собирать гроші і щось робити
Бо Я все руйную

12-10-2024 11:18:05Дополнение от автора

І мені важко і людям які поруч
Я приношу тільки нещастя

12-10-2024 11:18:07Дополнение от автора

І мені важко і людям які поруч
Я приношу тільки нещастя

12-10-2024 15:27:31Дополнение от автора

↩ Реакція на відповідь № 372516 для Валентина Михайловна

Тому що своїми вчинками, думками і словами відділку людей і вони від мене йдуть.

Я просто не можу від цих думок вони заволодівпють мною. І Я не можу ні про що думати.

Тому Я і МЧ мучаю цими своїми думками, допитую чи краща Я.
Чому він обрав її? .

Я вас уже замучила своїми дурницями
І Я це знаю.
Я просто як в клітці зі своїми думками.

Як ота птичка б'ється крильцями, а виходу нема😔

12-10-2024 18:50:36Дополнение от автора

Я б з радістю пішла б на психотерапію і вже про це задумалась.
Залишилося знайти психотерапевта і накопити кошти.
Бо все залежить від суми.

15-10-2024 09:11:12Дополнение от автора

Як ви думаєте для чого люди ставлять день народження в паролі???
І не тільки свою дату народження!?

15-10-2024 09:19:35Дополнение от автора

Чи це означає, що для людини та людина важлива??? І тому ставить день народження в паролі???

15-10-2024 14:44:34Дополнение от автора

Ну просто можна поставити різну дату, а він тільки її і свою.
Я розумію то була його сім'я.

Але ж ставити день народження всюди в паролі для чого.

Я ж колишніх ніколи не ставила.

Отже, вона для нього важлива...

Ну зараз він їх повекреслював пояснюючи, що вони старі та не актуальні.

Просто його слова і дії трішки не співпадають.

Він пояснюює, що його тримала дитина, що він її як жінку зненавидів, але в той же час пише її дн. впаролі.

15-10-2024 17:34:02Дополнение от автора

Та ні не решить.
Просто цікаво запитати для нього це було так важливо?

Але розумію буде скандал.

15-10-2024 17:34:17Дополнение от автора

Та ні не решить.
Просто цікаво запитати для нього це було так важливо?

Але розумію буде скандал.

15-10-2024 21:26:16Дополнение от автора

Його, ставлення до цього.
Мені цікаво чому він ставить такі паролі з датами народження.

Но боюсь запитати 🥺

15-10-2024 21:53:41Дополнение от автора

Я заспокою свій внутрішній стан.

Ніж я оце собі на думаю.

І хочу запитати і боюсь.

Тому гризу себе і накручую.

Бо зараз в паролі він моє дн ставить.

Отже, вона як і я була важлива

16-10-2024 07:15:30Дополнение от автора

↩ Реакція на відповідь № 372618 для Валентина Михайловна

Дійсно ви праві.
Я все шукаю і шукаю щось.

І все сама рушу.
Я і сама мучаюсь і поруч мене мучаться.

Просто тяжко прийняти що в твого чоловіка була інша, яку він також кохав, всюди вписував, жив з нею 6 років.

І може в нього і залишилась прив'яана до колишньої.

Просто тяжко бути 2 дружиною(без розпису)

16-10-2024 12:31:46Дополнение от автора

↩ Реакція на відповідь № 372621 для Валентина Михайловна

Да, ви праві.
самій тяжко в цьому розібратися..
хоча дивлячись на теперішні ситуації які в 100 раз гірші ніж в мене такі дурниці...
але через такі дурниці тяжко жити.

16-10-2024 19:23:49Дополнение от автора

Всьо здаюсь
Що буде то буде
Запитаю

16-10-2024 20:39:30Дополнение от автора

Мене просто мучає це запитання.
Я вже і відволікала свої думки читанням, переглядом фільму, музикою но ніяк
Я не можу їх перевести або блокувати

16-10-2024 21:46:27Дополнение от автора

Чесно я вже так втомилася
Що вже сама себе ненавиджу

Я знаю що потрібна допомога.

25-10-2024 11:27:08Дополнение от автора

От про яку довіру може йти коли він телефонує до своєї колишньої і до дитини, а мені каже,що не телефонує.
Як після цього довіряти людині..??? 😞

25-10-2024 19:05:42Дополнение от автора

Ну це ж не тяжко сказати.
Я в цьому не бачу нічого поганого.
Просто щоб знати.
Він і так телефонує не в моїй присутності, то хоч сказати можна.
Я ж більше не требую
Просто довіра пропада. От і все.
Тим паче мені і так тяжко прийняти його минуле, колишню і дитину.
Та щей не казати.

25-10-2024 19:25:15Дополнение от автора

Да, навіщо взагалі тоді зі мною жити, якщо є своя минула сім'я.
Я ж ніхто

25-10-2024 19:52:07Дополнение от автора

Правильно, ні в чому.
Треба розійтися і буде всім добре.
Навіщо себе мучити і його також
Буде тоді вільний і телефонуватиме кому хотітиме.

25-10-2024 19:52:09Дополнение от автора

Правильно, ні в чому.
Треба розійтися і буде всім добре.
Навіщо себе мучити і його також
Буде тоді вільний і телефонуватиме кому хотітиме.

25-10-2024 19:54:33Дополнение от автора

Я йому не кажу від вертатися або не телефонуваьи.

А просто напросто сказати, "Що так Я телефонував" і все

Це ж не тяжко правда?

25-10-2024 19:55:51Дополнение от автора

Я знаю, що він дитину не покине..
Я знаю, що це мій тягар на душі...
Я знаю, що потрібно прийняти їх.

Я знаю, що мені потрібно прийняти те що він буде з ними спілкуватися....

25-10-2024 19:57:58Дополнение от автора

Отже, йому потрібна інша от і все, яка буде сприймати це легше.

А не Я

25-10-2024 23:31:23Дополнение от автора

Ви знаєте, сама не знаю.
Бо кохаю, але прийняти не можу! 😞

26-10-2024 12:39:21Дополнение от автора

Просто ображає те що кохаєш людину, а він не довіряє тобі, не ділиться

31-01-2025 06:51:20Дополнение от автора

Як прийняти і жити з тим, що твій чоловік мав іншу дружину,
.
Да, я розумію в мене також були відносини але я не була в шлюбі і я не маю дітей, а він був одружений 6 років і має дитину.
Як мені їх прийняти???
Те що він спав і можливо кохав її.

31-01-2025 08:50:28Дополнение от автора

А ще важко прийняти, що свої молоді роки він був з нею.
Хоч і як він каже нещасливий був.
Розводитися він боявся так як не було підтримки зі сторони матері.
Чекав поки вона сама його покине.

Але що робити коли в голову лізуть уяви його життя з неї коли вони почали тільки зустрічатися, а потім одружитися.

По його словам він не особо і без усвідомлення хотів женитися, але матері його і її про це казали.
Коли вони одружилися вона ще 2 роки навчалася а він гуляв з друзями але чекав на неї ( в плані інтимну казав що його практично не було, ) коли вона закінчила навчання вони з'їхалися і за рік в них був викидень і знову вагітність яка призвела до народження дитини ( хоч вона була не запланована і по п'яні був секс)
Я його питала чи подобалося йому з нею мати інтим ч не жаліє він сказав що ні, що це була просто потребп.
Я цього не розумію.
1. Вона тобі зовнішньо не подобається але бере її в дружини( може вплинув той факт що це були його перві серйозні відносини)!?
2. Не хочеш дитини но мав інтим без контрацепції і все таки закінчив а неї? Навіщо?
3. 2 рази хотів піти але сциканув і чекав її дій?

Я і її не розумію навіщо ти виходиш заміж і так живеш з людиною

Коли він починає 5 років жити в іншій кімнаті.
Навіщо такий шлюб?

31-01-2025 08:59:27Дополнение от автора

А мені важко це прийняти, я не знаю як з цим жити.

Він мене обіймає, а в мене картинка, що так само обіймав її.
Він мене цілує те ж саме як я думаю, що в нього було з нею.
Ці нав'яжчиві думки просто не дають мені жити.

Хіба людина така була невпевнена в собі ( я маю чоловіка в той час)
Що не міг думати своєю головою.?
Або чи дійсно він її кохав, що так сталося.?
Або через те що вона навчалася він її до кінця не знав.?

Що спричинило те що він обрав її чим вона його так заципила?!😔

31-01-2025 11:58:49Дополнение от автора

↩ Реакція на відповідь № 377149 для Валентина Михайловна

Ох, зверталась і до психолога і до психіатра, призначили ліки, а також ходжу на психотерапевта 1 раз в тиждень.

Як виявилось в мене ОКР була з ним не знайома але тепер більше дізналась про нього.

Все з мого дитинства йде.
Просто ніхто нічого не робив та і він явно не проявлявся.

Тим паче я зараз в положенні і мене це також турбує.

Інколи мені добре, я радію життю, мене не турбують ці тривожні і нав'язливі думки а інколи просто опускаються руки і я нічого не хочу робити і тільки ці думки в моїй голові.
Плюс з'явились панічні атаки , безсоння і свербіж всього тіла.

Також з чоловіком емоційні качелі я багато чого випитала, але на цьому мені не стає легше і я всеодно щось собі та надумаю.
В нього вже боюсь щось запитувати так як виходить конфлікт.
Коли він поруч і в мене такий стан я його призираю за той вибір, він мені неприємний, ті обійми я порівнюю з нею.
А коли в мене все добре то біля нього я відчуваю спокій.

Зараз просто не знаю що робити.

31-01-2025 13:27:41Дополнение от автора

↩ Реакція на відповідь № 377154 для Валентина Михайловна

Я вже їх приймаю 3 місяці але так як я в положенні то вони пом'якшеної дії не антидепресанти,а заспокійливі.
Спочатку допомагали, в зараз не завжди.

На психотепію ходжу також 3 місяці але 1 місяць випав бо була в лікарні.
Це був кошмар наодинці бути зі своїми цими думками, що проходили дуже погані думки.

31-01-2025 14:40:14Дополнение от автора

↩ Реакція на відповідь № 377156 для Валентина Михайловна

Хочу записатися на консультацію бо і психотерапевт рекомендує та і сама тривожусь
Коли приходить ніч я вже боюсь чи спатиму чи ні.

Да, з допомогою психотерапевта і запитань я вже трішки можу описати свої емоції, трішки моду виконувати техніки для заспокоєння але не завжди вдається але бувають такі моменти що я думаю що мені це не допоможе.

Але через силу пишу, аналізую, але ось в такі моменти коли ці виникають думки я все закидаю і а собі в своїх думках.

Коли проходить там 2 дня я розпочинаю малювати хоч не надовго но змушую себе, читати.

Мені подобається психотерапія бо я можу поговорити, виговоритися і стає легше а інколи ще гірше

Друзів в мене нема щоб от так відкрито можна було поговорити та і не зрозуміють вони мене.

Мене рідні не розуміють вважають це дурницею.
Типу "Він же з тобою, не з нею".
Все в житі може бути, або саме любиме ну ти ж знала що він був одружений.
Ох.
Якби ж повернути час назад я б його напевно оминула, інколи такі думки мені приходять, щоб краще хоч і не любив він її залишився з нею заради дитини, навіщо мені цей геморой, навіщо мені ці проблеми адже я не щаслива.

А з іншої сторони я його дуже люблю.
І він старається для мене.
Хоч я його і дістаю питаннями, які йому неприємні.

Я його засуджую за те що він був одружений, хоча немаю на це права.
І оце перетягування канату між своїми сторонами мене убивають психологічно...

31-01-2025 14:40:14Дополнение от автора

↩ Реакція на відповідь № 377156 для Валентина Михайловна

Хочу записатися на консультацію бо і психотерапевт рекомендує та і сама тривожусь
Коли приходить ніч я вже боюсь чи спатиму чи ні.

Да, з допомогою психотерапевта і запитань я вже трішки можу описати свої емоції, трішки моду виконувати техніки для заспокоєння але не завжди вдається але бувають такі моменти що я думаю що мені це не допоможе.

Але через силу пишу, аналізую, але ось в такі моменти коли ці виникають думки я все закидаю і а собі в своїх думках.

Коли проходить там 2 дня я розпочинаю малювати хоч не надовго но змушую себе, читати.

Мені подобається психотерапія бо я можу поговорити, виговоритися і стає легше а інколи ще гірше

Друзів в мене нема щоб от так відкрито можна було поговорити та і не зрозуміють вони мене.

Мене рідні не розуміють вважають це дурницею.
Типу "Він же з тобою, не з нею".
Все в житі може бути, або саме любиме ну ти ж знала що він був одружений.
Ох.
Якби ж повернути час назад я б його напевно оминула, інколи такі думки мені приходять, щоб краще хоч і не любив він її залишився з нею заради дитини, навіщо мені цей геморой, навіщо мені ці проблеми адже я не щаслива.

А з іншої сторони я його дуже люблю.
І він старається для мене.
Хоч я його і дістаю питаннями, які йому неприємні.

Я його засуджую за те що він був одружений, хоча немаю на це права.
І оце перетягування канату між своїми сторонами мене убивають психологічно...

31-01-2025 18:26:19Дополнение от автора

↩ Реакція на відповідь № 377168 для Валентина Михайловна

Та розумію що це все в моїй голові.
Просто інколи ці думки приводять до такого відчаю що просто не можливо жити.

Особливо коли думаєш про їхнє інтимне життя
Мене від нього просто відвертає.
А він не розуміє і я пояснити не можу

Я кожного дня молюсь щоб це пройшло.

Але віра інколи зникає.

11-03-2025 17:05:59Дополнение от автора

Після народження дитини я стала нервова, тривожна і в мене появився страх коли приходить вечір.
Почуваю себе залежною від чоловіка
Він поруч все добре
Його поруч нема приходить паніка, розіяність, що робити?.
особливо коли залишаюсь одна з дитинкою.
Не знаю як справитися з цим.😭
Плюс до цього всьо приходять думки за минуле чоловіка і я порівнюю себе з колишньою його дружиною.

15-03-2025 18:11:29Дополнение от автора

А психотерапія точно може допомогти?

Щоб я могла забути минуле чоловіка і щоб мене не тригерил0?

Щоб я відчувала себе єдиною і особливою.

15-03-2025 21:29:28Дополнение от автора

Жаль я б хотіла забути і не знати його минуле 😔

Поки була вагітна психотерапевт не приймав великих нагрузок для мене
А зараз за бачу що потрібно бо після родова депресія мене хапає щей мої тривожні думки

Просто віри нема в те що все це можна прийняти і відпустити
Що з цим можна жити і сприймати нормально.

В мене таке відчуття що я ніколи не буду щаслива.і вічно буду в своїх думках 😔

16-03-2025 19:22:47Дополнение от автора

↩ Реакція на відповідь № 379516 для Валентина Михайловна

Я протягом всієї вагітності зверталась і до психіатра який приписав мені заспокійливі, і до психотерапевта до якого ходила протягом всієї вагітності, але як мені пояснив психоте що під час вагітності було тяжко працювати з моїм ОКР тому що це впливатиме на дитину, я багато плакала, в мене були панічні атаки які зараз усугублились

16-03-2025 19:30:06Дополнение от автора

↩ Реакція на відповідь № 379516 для Валентина Михайловна

Я зверталась до всіх хто б міг допомогти
Після народження дитини в мене воно тільки якось ще більше почало турбувати. Я розпочала ще більше себе порівнювати, і не тільки себе.
Ті тривожні і нав'язливі думки мене турбують
Да, під час психотерапії мені надавали техніки заспокоєння, переключення уваги, я писала про свої думки, я писала за що дякую чоловіку, я шукала щастя в дрібних речах

Але зараз все зупинилось.

Я ніби просто існую.
Живу як робот.
Все одноманітне, я окремо від своїх.
В мене бувають дуже погані думки.

Чоловік також більше приділяє увагу дитині.
Я ніби лишня в цій ситуації.

Плюс його перва дитина і дружина мене турбує

Я вважаю що краще б він був з ними.

Я не відмовляюсь від терапії просто не знаю чи допоможе

16-03-2025 21:59:46Дополнение от автора

↩ Реакція на відповідь № 379545 для Валентина Михайловна

Я вже не знаю.

Хочу знову, щоб повернутися на антидепресанти і знову розпочати ходити на терапію.

Просто якщо нічого не робити я ніколи не вийду з цього кола, а я ще хочу жити і бачити свою дитину😔

Боюсь своїх думок.

16-03-2025 22:00:43Дополнение от автора

Гарантій напевно нема.

Або допомагає, або ні.

18-03-2025 18:37:19Дополнение от автора

↩ Реакція на відповідь № 379549 для Валентина Михайловна

Та нічого не заважає.
Я хочу розпочати працювати
Просто проходивши скільки місяців я мало вірю що мені це допоможе.
Плюс напевно потрібно підключити медикаментозне лікування з терапією.

Бо мені важко стримувати свої емоції.

19-03-2025 18:06:20Дополнение от автора

↩ Реакція на відповідь № 379667 для Валентина Михайловна

До психолога я ходила з жовтня місяця але листопад місяць пропустила за станом здоров*я, а як тільки вийшла я знову повернулась до терапії бо було дуже погано, я ходила кожен тиждень суботи але як мені пояснив психолог, що поки я була вагітна вона боялась моєї реакції на поглиблену дану терапію. Протягом терапії щось вдавалось, а щось і ні. Важко було, тому що, емоції і думки брали верх. Інколи знаєте я розуміла свої емоції і могла нами контролювати, а інколи опускала руки і просто не було сил. З психологом мені було комфортно працювати, подобались техніки які надавались, бували моменти що не могла їх виконувати таке відчуття ніби заставляла себе їх робити.

19-03-2025 18:26:43Дополнение от автора

1. Наразі я тільки з пологового будинку і до психолога не ходжу(
2. До психолога я ходила 4 місяці поки була вагітна
3. Зрозуміти одне, що це не лікується і з цим потрібно жити, я про нав*яжчиві думки мала увагу. Про себе я узнала що я невпевнена у собі, я не цінную себе, я залежу від думки інших, я не вмію співпереживати, я не вмію приймати і відпускати минулі стосунки свого чоловіка, я втратила себе як особистість, я невідчуваю що ми з чоловіком сім*я, я вважаю що його сім*я це його минуле, а я просто так лишня.
4. Не виходили техніки бо я їх робила заставляючи себе, тобто робила ббез бажання. Не вдавалось контролювати ці думки і уяву вони мене тривожили і тривожуть ще більше

19-03-2025 18:49:20Дополнение от автора

↩ Реакція на відповідь № 379717 для Валентина Михайловна

1. Наразі я тільки з пологового будинку і до психолога не ходжу(
2. До психолога я ходила 4 місяці поки була вагітна
3. Зрозуміти одне, що це не лікується і з цим потрібно жити, я про нав*яжчиві думки мала увагу. Про себе я узнала що я невпевнена у собі, я не цінную себе, я залежу від думки інших, я не вмію співпереживати, я не вмію приймати і відпускати минулі стосунки свого чоловіка, я втратила себе як особистість, я невідчуваю що ми з чоловіком сім*я, я вважаю що його сім*я це його минуле, а я просто так лишня.
4. Не виходили техніки бо я їх робила заставляючи себе, тобто робила ббез бажання. Не вдавалось контролювати ці думки і уяву вони мене тривожили і тривожуть ще більше

20-03-2025 10:01:18Дополнение от автора

↩ Реакція на відповідь № 379721 для Валентина Михайловна

Дякую)

Знаєте коли я їх побачила разом чоловіка,її і доньку в мене відразу відчуття що вони сім*я, і я там лишня, що я займаю її місце. Навіть родивши дитину я відчуаю що його сім*я це вони. Тому що з нею в нього було і весілля, спільний дім, він дав її своє прізвище, він взяв її в дружжини він її перву кохав, вона перва його в усіх смислах, вона перва мати його дитини, в них був інтим (який я часто уявляю) і мені завжди цікаво як з нею в нього було життя, що подобалось, а що ні, я ніби його і зараз ділю з ними. бо знаю його частина біля неї і вона завжди буде між нами і в його житті. мені це важко прийняти що в нього взагалі була інша жінка і що займала таке найважливіше місце, а я це місце ніколи в його житті нематиму(

в моїй ситуації я напевно ніколи не відчую що я його сім*я бо є вони..
наразі я живу як робот просто виконую функції, я нещаслива, мені нічого не хочеться, я ніби втратила життєву енергію.

Чесно я завжди страждала у відносинах які в мене не складувались,, я постійно була покинута в мене не будувались стосунки і я навіть не думала що щось буде з чоловіком, я думала що поспілкуємося і на тому все. Якби ж я знала тоді як мені буде тяжко зараз,хоч він в цььому не винен і я його дуже кохаю) але пробачити йому перву дружину не можу.

20-03-2025 14:45:10Дополнение от автора

ні, ми не одружені і наврядчи в мене буде весілля як в нього з нею іт.д.
ні, в нас нема свого спільного житла і я не на його прізвищі. по суті постороння людина, а вона і дочка його сім*я.

я не знаю що таке щастя у відносинах, тому що в мене - це перві і такі серйозні стосунки, я не вмію радіти, тому що завжди порівнюю і сиджу в минулому, я не бачу теперішнього, я не бачу майбутнього просто живу і від цього мені погано. Так.я розумію він би не сидів монахом і не чекав мене. та і в мене були інші чоловіки, але в нього вона була постійно всі 6 років і більш відповідальніше це їхній шлюб та дитина.

я невмію радіти, тому що завжди маю якийсь сумнів, що все може закінчитися і я готуюсь до найгіршого.

Я розумію що він не винен і виити нема його в чому..але пробачити цей шлюб, прийняти і відпутити я не можу.
Я порівнюю себе з нею, я хочу завжди знати як він ставився до неї, чим ми різні...це вся моя невпевненість..
мені неприємно навіть що він був одружений і мав інтим з нею,

20-03-2025 14:46:20Дополнение от автора

↩ Реакція на відповідь № 379746 для Валентина Михайловна

я не знаю як з цим жити і як далі бути..
бувають такі думки просто розійтися але не можу бо кохаю..і такі в мене двоякі відчуття*(

20-03-2025 14:51:47Дополнение от автора

↩ Реакція на відповідь № 379746 для Валентина Михайловна

ні, ми не одружені і наврядчи в мене буде весілля як в нього з нею іт.д.
ні, в нас нема свого спільного житла і я не на його прізвищі. по суті постороння людина, а вона і дочка його сім*я.

я не знаю що таке щастя у відносинах, тому що в мене - це перві і такі серйозні стосунки, я не вмію радіти, тому що завжди порівнюю і сиджу в минулому, я не бачу теперішнього, я не бачу майбутнього просто живу і від цього мені погано. Так.я розумію він би не сидів монахом і не чекав мене. та і в мене були інші чоловіки, але в нього вона була постійно всі 6 років і більш відповідальніше це їхній шлюб та дитина.

я невмію радіти, тому що завжди маю якийсь сумнів, що все може закінчитися і я готуюсь до найгіршого.

Я розумію що він не винен і виити нема його в чому..але пробачити цей шлюб, прийняти і відпутити я не можу.
Я порівнюю себе з нею, я хочу завжди знати як він ставився до неї, чим ми різні...це вся моя невпевненість..
мені неприємно навіть що він був одружений і мав інтим з нею.

хоч, він мені і казва що той шлюб був помилкою і будувався він не осознано під тиском батьків., що він був нещасливий з нею але жив 6 років 3 роки зараді дитини. Чи може людина не любити і жити*? і мати дитину?

20-03-2025 16:19:19Дополнение от автора

↩ Реакція на відповідь № 379751 для Валентина Михайловна

Дитинство моє було не сильно щасливим. мене мало хвалили, обіймали. Мої батьки вважають якщо є що вдітися і їсти то ми вже щасливі, а мені було потрібно інше. Батьки по молодості були зайняті собою, роботою і т.д.
батько зловживав ображав маму, я завжди ставала між ними. Друзів в мене не було, була тільки моя менша сестра) Батько часто порівнював з іншими ставив в приклади та і взагалі не вірив в мене навіть до сьогоднішнього дня він вважає, що я не справлюсь з дитиною сама. З мамою я почала більш довірливо спілкуватися в дорослому віці. а так завжди сама в собі. навіть коли були якісь проблеми або я переживала певні емоції то тільки на самоті.
Мені не щастило ні в дружбі, ні в кохані.

Я мало про що запитувала в батьків тому що вони були зайняті та і боялась запитати. я завжди всього боялась, боялась проявити почуття, боялась перва признатися в чомусь, бо боялась що з мене будуть сміятися.

З батьком ніякі. Я з ним не люблю спілкуватися, запитувати.
А з мамою хороші це моя найкраща подруга.

Відносини в батьків як чужі люди. Вони по окремості в різних кімнатах.

20-03-2025 16:36:13Дополнение от автора

↩ Реакція на відповідь № 379755 для Валентина Михайловна

Я розумію що не в них проблема, що це все в моїй голові*( я ніби все роблю і ходила і ліки приймала, зараз просто нема часу поки але планую знову повернутися до терапії але нічого не виходить.)

Тому що чоловік відтягує. в тих стосунках як мати сказала її одружуйтесь він і обручки купив і сукню. а в моєму випадку шукай все сама*( що мене дуже ображає.тому я перестала щось робити та очікувати. йому так комфортно то добре. всеодно вони на його прізвищі*(

20-03-2025 16:37:25Дополнение от автора

↩ Реакція на відповідь № 379755 для Валентина Михайловна

тому мене і цікавить який він був з нею?
от за що він її любив якщо любив взагаліі.

21-03-2025 07:47:22Дополнение от автора

↩ Реакція на відповідь № 379758 для Валентина Михайловна

мені взагалі цікаво за що він її можливо кохав. Наскільки сильно вона була для нього важлива. Для того щоб порівняти з собою. Я розумію що з нею в нього ббули одні емоції, а зі мною інші. Просто вона була перва і емоції і почуття в нього могли бути сильнішими ніж до мене зараз. Тим аче по його розказах там кохання небуло але прожив з нею 6 років як тоді це розуміти...
що вона була не важлива для нього, що то був вибір під тиском рідних, що він жалкував про той шлюб. і саме більше мене пттання якщо так було все погано чому залишився а не пішов відразу. чому далі жив і незаплановано зробив дитину.

щодо весілля мене засмучує те що вона ще досі на його прізвищі і я не можу взяти його тому що в них сім*я, вона, він і дитина одне ціле, а я лишня. Я відчуваю себе 2 в усьому.
я нічого не вибирала,тому що знаю,що такого весілля як у них в нас з ним небуде. Взагалі тема весілля мені тяжка я часто уявляю як він стояв разом з нею за ручки в заксі і говорив слова, як в них був первий танець, перва шлюбна ніч і т.д. меніі від цього стає тільки гірше. Мене тригарять дати, роки, місця коли вони були разом.

21-03-2025 22:08:14Дополнение от автора

↩ Реакція на відповідь № 379780 для Валентина Михайловна

Це виходить саме по собі. тому що вона перва от і все.Він до неї мав почуття і може щось більше. Я розумом розумію що це все в минулому, але все одно ревную навіть його минулого хоч і не знала який він. Також те, що він все це пройшов з нею. Вона була особлива для нього і перва в усьому. І залишиться перву назавжди.
це дає мені страждання. дійсно правильно ви написали що я тільки шукаю приводу бути нещасною. але я не хочу так жити, мені з цим тяжко але і виходу з цього коло я не бачу.поначалу спасали ліки, а зараз як не можна їх приймати я сходжу з розуму з цими нав*яжчими думками.

можливо і стереотип, але для мене це було важливо, в моїй голові це все інакше сприймається. я собі вдовбила, що я 2 хоч, так воно і є і я і дитина наша номер 2. і завжди ними будемо.

Щодо зміни прізвище то в мене таке відчуття неприйняття мені гидко його брати бо вона на ньому. і змінювати незбирається. хоч бери і пиши його прізвищ і ставити число 2 . Він її перву брав в дружини і дава прізвище.

я не знаю чи надовго мене вистачить з такими думками,емоціями та почуттями. і чи вистачить сили і терпіння в мого чоловіка. бо я часто замикаюсь і тримаю в собі ці думки, страждання. він цьоого не розуміє і сердиться коли я його запитую про минуле(.для ньоого неприємно згадувати те що було.

22-03-2025 17:32:18Дополнение от автора

↩ Реакція на відповідь № 379904 для Валентина Михайловна

у мене є рідна менша сестра.)

23-03-2025 11:57:53Дополнение от автора

↩ Реакція на відповідь № 379975 для Валентина Михайловна

У нас різниця у 4 роки.
у нас дуже хороші стосунки, сестра для мене все і краща подруга і любима сестричка. Я можу з нею порадитися, пожалітися (зараз звичайно тримаю все при собі, бо як пластинка одне те саме мене турбує).
з мамою хороші, хоч є певні ньюанси, А з батьком як і в мене ніякі.

Чтобы спросить или ответить, авторизируйтесь или пройдите регистрацию!

Автор вопроса не разрешил его обсуждение. Запрет касается советов от неспециалистов. Открытые для комментирования вопросы - тут.

Наши психологи

Олександра Соколова
(Дніпро)

Катерина Вовк
(Київ)

Похожие онлайн консультации

09-10-2024 Как выяснить, есть ли у друга бывшего парня чувства?

07-10-2024 часта зміна настрою по не зрозумілій причині

06-10-2024 Як впоратись з надмірною емоційністю?

24-09-2024 я не знаю что меня тревожит

22-09-2024 Контроль емоцій і норми

21-09-2024 Плохое моральное состояние

19-09-2024 Можете пояснити що зі мною коїться

15-09-2024 Не знаю что со мной

14-09-2024 Как перестать чувствовать себя самым не интересным человеком

06-09-2024 Як справлятись із собою, та із своїм емоційним станом?

Яна Дмитрівна Кузик психолог · Answer 1 · 2024-10-10 11:37:56

Доброго дня.

Швидкої та простої поради до того як впоратись із частими ревнощами - немає. Ну, принаймні тих, які були б в тривалій перспективі ефективними.
Важливо розуміти причини Ваших ревнощів, думок та їх нав*язливості - для цього потрібна робота з психологом, або тривалий період самоаналізу і власної історії. Адже незалежно від того до кого і чому виникають ревнощі - вони пов*язані тільки з тим, хто ревнує. З заздрістю теж.
Тут можуть бути заторкнуті теми самоцінності, самооцінки, довіри в стосунках, відчуття власної важливості в стосунках, необхідність зайняття певної ролі, яка недоступна, токсичного суперництва, меншовартості і т.д.
Також є література, якою можу поділитись і яка частково допоможе в процесі прояснення та справляння з цими думками і почуттями.

Анна Борисовна Королёва психолог Одеса · Answer 2 · 2024-10-10 12:09:26

Добрый день. Предполагаю, что мешает отпустить мысли

цитата:

Я не можу відпустити думки про його минуле

Чувство зависти. Вы хотите официального брака? Что это вам даст?

цитата:

Я заздрю їй в тому, що вона була його перва дружина. У них була сім*я.

А какое у вас совместное проживание и интим? Есть то, что тревожит?

цитата:

Я часто уявляю їхнє спільне життя і інтимне також.

Осознавать, проживать чувства, можно со мной в терапии. Выявить ваши потребности и ожидания от отношений. И начать их удовлетворять.

цитата:

Як це відпустити

Answer 3 · 2024-10-10 14:55:26

Тема самооценки. Предположу, что своих достоинств, своей ценности вы не знаете, не осознаете. Потому и страхи появляются. Плюс, возможно, какая-то конкуренция с ребенком.
Литература не поможет по одной причине. Книги, лекции и тп заходит отлично, когда есть терапия и спустя время - когда проживаются чувства, есть хоть какое-то уже понимание, что с вами происходит, когда есть поддержка и возможность выговориться. Тогда через мозг потихоньку и книги помогают донести информацию. В чистом виде, без терапии, особо не поможет.
Имела опыт чтения одной и той же книги про травмы до терапии и спустя год терапии. Это небо и земля, как я ее восприняла. До терапии сплошное сопротивление, псих.защиты включались и не давали мне увидеть, признать многие вещи.

Что для вас означает, что у МЧ была семья до вас?
Планируете ли вы с ним семью, в плане регистрации отношений и ребенка?
Какие у вас с МЧ отношения?
Насколько вы довольны отношениями с ним?

Answer 4 · 2024-10-10 18:30:49

Как замужество бывшей жены решит проблему с вашей ревностью?
Ведь ребенок останется и общаться они будут.
Фамилию, кстати, не факт, что сменит)
Да и решает все ведь не новое замужество, а желание.

А вам МЧ делал предложение?
Вы живете 2 года, это достаточный срок, чтобы уже жениться.
Помогло бы вам с вашей ревностью, если б вы были женаты?

Для чего вам бы хотелось быть первой у МЧ?
Что, как вам кажется, МЧ мог бы скрывать от вас?

Answer 5 · 2024-10-10 20:41:10

Вы описываете эмоциональную зависимость. И с ней нужно работать в психотерапии.

По поводу буду в этой лодке одна.
Можете подробнее объяснить о чем вы?

По поводу фамилии. Интересный момент - я тоже оставила фамилию первого мужа) просто она красивая и я не захотела менять и возвращаться на девичью. Никаких назло или из каких-то других соображений. Даже выйдя второй раз замуж я не меняла фамилию.

Кто эти все, кто будет думать про то, что кто-то первая жена, кто-то вторая?

По какой причине МЧ развелся?
Как давно?
Вы пишите, что ребёнок не разговаривает и вы живете вместе 2 года. Немного по срокам не понятно.

Как у вас отношения с родителями?
Какие отношения между ними?
Есть ли братья/сестры? Если да, то какие отношения с ними?

Відредаговано автором 10-10-2024 20:42:03

Answer 6 · 2024-10-10 21:21:49

Вітаю!

Ви ніби конкуруєте з його минулим багажем, а у вас по відчуттям пустота, нема на що спертися. Але і у вашого чоловіка досвід негативний в більшості. Від хорошого мало хто йде. Це данність, яку треба собі повторювати!
Вам потрібна психотерапія! Заздрість, ревнощі - це індикатор внутрішніх дефіцитів, які потребують зцілення та наповнення. Поради і рекомендації не діють. Я напишу вам, що слід фокусуватись на теперішньому і ви ж розумієте, що почуття сильніші розумових настанов. Коли ви проживете всі свої почуття ви зможете прийняти і змиритись з його минулим. Це буде факт, а не болюча заноза, що стоїть між вами.

Answer 7 · 2024-10-10 21:23:49

И что означает для вас, что у МЧ уже были отношения до вас?
Какой вы себя видите тогда, когда вы вторая любимая, а не первая?

У сестры тоже плохие отношения с отцом?
Он ее тоже критиковал и она не такая ему была?

Answer 8 · 2024-10-10 22:33:41

Вы все равно не ответили про то, какая вы, если у МЧ был опыт семейной жизни, а у вас нет?
Чего вы боитесь в связи с тем, что у него есть бывшая жена?

У вас есть опыт отношений, я так понимаю. Были ли длительные отношения? Если да, то сколько длились, почему разошлись?

Answer 9 · 2024-10-11 00:34:21

Похоже, что помимо детской травмы с отцом, вы получили где травму в первых отношениях. И сейчас ваши не прожитые переживания накладываются на нынешние отношения. Вы не можете отделить, что это разное.
Плюс ваша низкая самооценка. Вы не знаете своих достоинств и потому постоянно чувствуете себя плохо и вам страшно.
Но хочу сказать, что даже если б вы у МЧ были первой, это ничего б не поменяло- ваши страхи и неуверенность в себе нашли бы еще массу причин, из-за чего вы б переживали.
Поэтому только в терапии вам станет легче и вы научитесь себя ценить, любить и осознавать, что бывшая жена вам не конкурентка и это просто опыт и не больше, а к вас своя история любви, отношений и мужчина выбирает вас.

Answer 10 · 2024-10-11 10:43:26

Рано вы как-то сдались.
Только ведь, повторюсь, проблема не в первая вы или нет. Вы и в следующих отношениях будете также себя чувствовать - найдется просто другой повод.
Психотерапия возможна онлайн. Огромное количество людей так работает и отличные результаты, не хуже, чем при очной работе. А порой, когда много стыда, то еще лучше даже.

Answer 11 · 2024-10-11 15:39:55

А почему вы так легче опустили руки?
Почему онлайн работа с психотерапевтом это уже не подходит вам и вы готовы жить так, как сейчас, а не менять свою жизнь?

Answer 12 · 2024-10-11 22:55:00

Почему вы решили, что психотерапия не поможет?
Случился нервный срыв это что именно произошло с вами?

Answer 13 · 2024-10-12 11:13:22

Терапия поможет, если вы будете хотеть этого и прикладывать усилия.
И конечно, речь не про 1 встречу, и даже не про месяц. Это длительная терапия.
Но что такое терапия, допустим, год, про сравнению с тем, что вы всю жизнь будете терзаться и не будете счастливой в отношениях?
А вы как будто хотите, чтобы за вас решили проблему
МЧ вам не поможет, это ваши страхи и ваша проблема.
Он ваш мужчина, а не психотерапевт

Answer 14 · 2024-10-12 11:27:19

Почему вы решили, что приносите несчастье?
Вряд ли МЧ выбирал бы быть несчастным. Но он остается с вами.

Answer 15 · 2024-10-12 15:56:19

Валентина Михайловна Жемчужникова психолог Київ 12-10-2024 15:56:19

Выход есть - психотерапия.
Но вы выбираете страдать.
Вопрос зачем?

👍 рекоммендовать:

Answer 16 · 2024-10-15 13:01:44

Потому что банально удобно и менять пароли часто означает в них запутаться.
Вы ищите проблему там, где ее нет. Проблема не в паролях, а в вашей самооценке.

Answer 17 · 2024-10-15 15:31:30

Валентина Михайловна Жемчужникова психолог Київ 15-10-2024 15:31:30

Смена паролей решит проблему?

👍 рекоммендовать:

Answer 18 · 2024-10-15 17:35:17

Что вам даст ответ мужчины?
Когда что-то хотите спросить, задайте вначале себе вопросы, а точно ли вы хотите знать ответ на вопрос и что этот ответ вам даст?

Answer 19 · 2024-10-15 21:51:11

Ну допустим, скажет он вам "мне так удобно" или "это просто привычка". Что вам это даст?

Answer 20 · 2024-10-15 21:57:36

Успокоить свое внутреннее состояние нужно повысив свою самооценку и почувствовав себя ценной. А вы хотите постоянно использовать для этого партнера. Это не даст ни вам покоя, ни пользы для отношений, потому что рано или поздно устаешь от такого постоянного допроса и требований обслуживать чужую тревожность.
Успокоитесь про пароли - найдете еще сто одну причину нервничать

Відредаговано автором 15-10-2024 21:58:03

Answer 21 · 2024-10-16 08:19:49

Поэтому чтобы не мучаться - сконцентрируйтесь на себе и решении своей проблемы. Работайте с психотерапевтом, потому что эти страхи вам портят жизнь.

Answer 22 · 2024-10-16 19:40:51

Валентина Михайловна Жемчужникова психолог Київ 16-10-2024 19:40:51

Что снова случилось, что вы сдаетесь и не пробуете идти в терапию?

👍 рекоммендовать:

Answer 23 · 2024-10-16 21:39:01

Вы мучаетесь, отвлекаетесь, но не делаете то, что поможет вам.
Почему?

Answer 24 · 2024-10-16 22:01:49

За что себя ненавидеть-то?
Ваши чувства не только у вас такие, с ними многие сталкиваются и они не возникли на ровном месте- есть причины (с детства). Так сложилась ваша жизнь, отношения с родителями и вашей вины в этом нет.
Но сейчас вы взрослый человек и уже сами выбираете, как с этим обойтись

Answer 25 · 2024-10-25 14:38:05

Тут причина может быть в вашей реакции. Если вы устраиваете скандалы, истерики, то как говорить правду?
Это нормально звонить ребенку и общаться с бывшей женой, особенно, если ребенок маленький и болен.
Для чего вы спрашиваете звонит ли он им?
Конечно, звонит. Это логично.

Answer 26 · 2024-10-25 19:16:39

А зачем вам говорить, зная вашу реакцию?
И зачем вы спрашиваете лишний раз, если и так знаете, что общение есть?

Answer 27 · 2024-10-25 19:50:16

Вашему мужчине что сделать? Отвернуться от своего ребёнка?
Вы находитесь в отношениях, не уходите, страдаете и ничего не делаете.
В чем выгода?

Answer 28 · 2024-10-25 23:25:54

Валентина Михайловна Жемчужникова психолог Київ 25-10-2024 23:25:54

Ок, тогда расходитесь, к чему саму себя так мучать?

👍 рекоммендовать:

Answer 29 · 2024-10-26 13:56:25

Еще рад спрошу - зачем ему делиться, если в ответ истерики, ревность и тп?

Answer 30 · 2025-01-31 09:23:33

Прошло более 3х месяцев с вашего прошлого обращения.
Обращались ли вы к психологу, чтобы работать с этой темой?
Если нет, то почему?
Если да, то что удалось за этот период осознать, понять для себя, изменить?

Answer 31 · 2025-01-31 12:48:34

Помогают ли вам лекарства?
Как давно вы начали психотерапию?
ПА это про подавленные переживания. Важно понять какие именно и прожить их. Это может быть и тревога, страх, а также и злость.

Answer 32 · 2025-01-31 13:48:33

Удалось ли вам что-то понять про себя и откуда эта ревность, мысли?
Помогает ли хотя бы ненадолго то, что у вас есть теперь с кем разделить переживания, прожить их? Обычно, когда выплескиваешь то, что есть в огромном количестве внутри, становится легче. Пусть первое время это будет недолгим эффектом, но дальше - будет легче.
Знает ли лечащий врач, то таблетки сейчас не всегда помогают?

Answer 33 · 2025-01-31 16:29:41

Результатов быстрых не будет. Хорошо, что есть возможность поговорить и выплеснуть переживания.
По поводу того, что если бы знали, то..., скажу, что вы нашли бы другой повод, даже если бы мужчина был девственник и никогда с девушками не общался бы. Дело не в партнере, а в ваших страхах. Разберетесь с ними и будет совсем не важно, что был женат.
Просто времени прошло немного. Ну и гормоны при беременности тоже шалят)

Answer 34 · 2025-03-11 17:54:08

Вам нужна психотерапия.
В одиночку вы будете только изводить себя. Терапия даст вам возможность выговориться и разделить свои переживания, потому что сейчас вы останетесь в этом одна. Вы будете смотреть на ситуацию с разных сторон, получать обратную связь от терапевта, разберете свои установки, убеждения и страхи.

Answer 35 · 2025-03-15 18:18:27

Забыть вы точно не забудете, у вас же не амнезия, слава Богу.
Но вот принять тот факт, что да, у мужа есть прошлое, у него были чувства к кому-то да, возможно.
Как и научиться замечать, что сейчас он выбирает вас. Замечать, что он вас любит, осознавать свою ценность и жить в настоящем, а не прошлом.
Но это не быстрый процесс, это правда. Не один месяц пройдет, прежде чем станет спокойнее

Answer 36 · 2025-03-15 21:43:05

Смотрите, вы первый раз написали сюда 5 месяцев назад. За это время можно было уже достаточно много разобрать, прожить и облегчить себе жизнь и свое состояние. Но вы этого не делаете, выбирая оставлять все как есть. Вопрос почему так? Что вас останавливает? Психотерапия ну явно не сделает хуже

Answer 37 · 2025-03-16 19:37:46

Валентина Михайловна Жемчужникова психолог Київ 16-03-2025 19:37:46

А каких гарантий вы хотите, что точно поможет?
В какой виде, форме?

👍 рекоммендовать:

Answer 38 · 2025-03-16 22:36:06

А что сейчас останавливает выбрать терапевта и уже с новой недели, которая завтра начинается, начать работа с психологом?
Как минимум, выговориться для вас это уже будет плюс.

Answer 39 · 2025-03-18 18:39:14

Как долго вы ходили к психологу?
С какой периодичностью?
Что смогли понять про себя за этот период?
Что изменилось?
Как вам работалось с психологом?

Answer 40 · 2025-03-19 18:10:01

Так вы сейчас ходите к психологу?
Не поняла, если честно, сколько вы раз ходили к психологу?
И что удалось понять про себя, изменить?
Что не удалось?
Какой возраст ребенка на сейчас?

Відредаговано автором 19-03-2025 18:10:30

Answer 41 · 2025-03-19 19:54:37

Поздравляю)
Я не перечитывала прошлую переписку, почему-то думала, что вы уже родили несколько месяцев назад.
Рождение ребенка всегда актуализируют наши травмы еще больше и потому сейчас еще более непросто.
И, если вы раньше обращались к психиатру, то важно продолжать у него наблюдаться, чтобы не было депрессии послеродовой.
Техники и упражнения это хорошо, но психотерапия это про живой контакт в первую очередь, про проживание чувств и про то, чтобы понять причины своего состояния, понять, как вы обходитесь сама с собой - со своими чувствами, потребностями и желаниями, научиться принимать себя.
И если вы вернетесь к психологу в работу, то важно с ней обсуждать и свое нежелание делать упражнения и вообще проговаривать все свои переживания. В том числе и те, которые рождаются в контакте с терапевтом.

Вы пишите, что не чувствуете, что вы с мужем семья.
А по какой причине?
Что бы дало вам это чувство семьи с ним?

Также про то, что потеряли себя как личность.
А какой вы были до мужа?
Что именно вы потеряли в отношениях с ним?

Answer 42 · 2025-03-20 14:26:22

цитата:

Тому що з нею в нього було і весілля, спільний дім, він дав її своє прізвище

А вы не женаты? Нет общего дома и вы не на фамилии мужа?

цитата:

Чесно я завжди страждала у відносинах які в мене не складувались

То есть вы не умеете быть счастливой в отношениях?
Или был опыт отношений, где вы чувствовали себя счастливой?
Вы в целом умеете чувствовать себя счастливой, радоваться жизни?

цитата:

але пробачити йому перву дружину не можу

Прощать или нет можно того, кто виноват. Муж не виноват в том, что у него была жена и есть ребенок

Answer 43 · 2025-03-20 14:54:54

цитата:

я невмію радіти, тому що завжди маю якийсь сумнів, що все може закінчитися і я готуюсь до найгіршого.

И тогда дело не в его бывшей жене и ребенке.
Если бы их не было, вы бы нашли из-за чего страдать.
Поэтому тут нужно глобально работать с тем, какой вы видите жизнь, почему не умеете замечать хорошее, почему ждете худшего.
Пока вы это не проработаете, вы ни в одних отношениях не будете счастливы, даже если вы у мужа будете первой женщиной.
Не в других дело.

Вам правда нужна терапия. И именно с психотерапевтом, а не просто психологом (то есть с тем, что прошел длительное обучение в каком-то из методов психотерапии, а не просто диплом психолога). Поскольку мы говорим про изменения мировоззрения, кардинальные изменения, а не просто несколько встреч.
И это будет терапия надолго, я думаю минимум год, не меньше.

Умели ли в вашей родительской семье радовались? Умели ли замечать хорошее? Как вы вообще жили, что помните про детство?
Что вообще говорили про жизнь, счастье, удовольствие, а также про тревогу, страхи и тп?
Какие отношения с родителями?
Какие отношения между ними?

Answer 44 · 2025-03-20 16:29:41

И тогда получается, что нет опыта ни хороших отношений у вас самой, нет наблюдения за каким-то счастливыми моментами в семье, нет навыка чему-то радоваться. Плюс сравнение вас с другими, не в вашу пользу, неверие в то, что вы на что-то способны.
Вам нужно, помимо того, что прожить свой опыт, отгоревать его, то еще и психологически отделиться от родителей. Плюс научиться замечать хорошее, перестать самой сравнивать себя с другими и опираться на свое мнение. И тогда сможете по другому чувствовать себя в отношениях.
И повторюсь, дело не в том, что у вашего мужа была жена и есть ребенок.

А я не спросила. А почему вы не женаты?

Answer 45 · 2025-03-20 16:56:02

Зачем вам знать, за что он любил бывшую?
Что вам это даст?

Вы говорили открыто, что вам важно, чтобы вы поженились?
Говорили про то, что давай пойдем купим кольца?
Выбрали себе платье?
Или муж сказал вам, что не хочет жениться на вас?
Как решились родить ребенка, если не женаты и не ощущаете себя семьей?

Answer 46 · 2025-03-21 07:59:30

Зачем вы сравниваете себя с ней?
Что это дает?
По поводу того, что первая - значит чувства сильнее. Кто сказал? Это стереотип.
А по поводу фамилии, то в чем у вас проблема выйти замуж и взять фамилию мужа? Ну и что, что у бывшей его фамилия?
Заметьте, как вы сами находите повод страдать - платье не буду покупать, замуж не выйду, фамилию не возьму.
Если вам важно - берите и делайте.

Answer 47 · 2025-03-21 22:23:00

Валентина Михайловна Жемчужникова психолог Київ 21-03-2025 22:23:00

У вас есть брат или сестра или вы одна в семье?

👍 рекоммендовать:

Answer 48 · 2025-03-22 18:09:38

Какая у вас разница в возрасте?
Какие отношения с ней?
Какие у нее отношения с родителями?

Ревнощі до колишньої дружини чоловіка. Як позбутися ретроактивих ревнощів.