Upsihologa Logo
У психолога Украинские психологи
«Кто битым жизнью был, тот большего добьется. Пуд соли съевший, выше цен...»
Вопрос от: Ольга Возраст: 42

Дочь молодого человека от первого брака

Никогда не думала, что напишу на такую тему. Но, никогда не говори никогда...
Я понимаю, что многие будут осуждать меня, но я готова принять любое мнение, что б сохранить отношения.
Я чуть больше года живу с мужчиной у него дочь(7лет)живет с женой, переодически, минимум раз в неделю с ночёвкой у нас. У меня двое детей, взрослых, они остались жить в той квартире, где мы жили втроём, до знакомства с моим молодым человеком.
Поначалу все было хорошо, пока я не поняла, что в любое время, когда нужно или хочеться дочь мужа у нас. Я понимаю, что это его дочь, но чувствую себя ненужной когда приезжает ребёнок. К каждому приезду я себя морально подготавливаю, но не выдерживаю, нервничаю, холодно отношусь к нему, не могу кушать, я не я в такие дни... Что мне делать, как быть.? Я люблю его, но понимаю, что не могу справиться со своими эмоциями. Девочка мне напоминает о его бывшей семье, можно же без ночёвок как-то, я с удовольствием хожу вместе с ними на прогулки, но дома дочь почти все время сидит с нами в комнате, при ребёнке мы не обнимаем никогда друг друга. От сейчас дочь была на выходных и завтра опять к нам, потому как погодные условия плохие и отменили на три дня учёбу. А она маленькая(7лет)не будет дома, пока мама на работе.
Может кто сталкивался с такими проблемами, подскажите как сохранить такие отношения. Спасибо
...
Что означают эти оценки?

Оценки вопросов

Пользователи могут голосовать за понравившиеся вопросы. Лучшие вопросы мы размещаем в специальной секции сайта.

Вы можете проголосовать за вопрос, если он чем-то вам понравился. Может быть, интересная тема, или хорошо описана проблема, или вы считаете, что ответы психологов на поставленный вопрос полезно было бы почитать многим другим людям.

Если вы голосуете за какой-то вопрос, то ссылка на него позже может быть отображена на вашей личной страничке, в секции "Понравились вопросы". Ваши негативные оценки нигде отображены не будут.

У психологов на личных страничках понравившиеся им вопросы отображены не будут.

Ответы психологов

Дело не в дочери. У вас идет соперничество с ребенком!
" дома дочь почти все время сидит с нами в комнате, при ребёнке мы не обнимаем никогда"

Рекомендую психологическую терапию. Вам нужно проработать травму привязанности на мой взгляд.
...
Доброго дня, Ольга.
Ви обговорювали із Вашим чоловік свої переживання?

цитата:
Я чуть больше года живу с мужчиной у него дочь(7лет)живет с женой, переодически, минимум раз в неделю с ночёвкой у нас.

Він розлучений?

цитата:
но дома дочь почти все время сидит с нами в комнате, при ребёнке мы не обнимаем никогда друг друга.

Ви казали чоловіку, щоб хотіли більше проявів уваги з його боку?

цитата:
У меня двое детей, взрослых, они остались жить в той квартире, где мы жили втроём, до знакомства с моим молодым человеком.

Які у Вас стосунки з власними дітьми? Хто був ініціатром попереднього розлучення і яка причина?

Я б Вам рекомендувала індивідуальну або сімейну психотерапію - це найефективніший варіант.
...
Дополнение от автора вопроса ·
Так, він розлучений, як і я більше п'яти років. Обговорювали це все не одноразово. Ініціатором першого розлучення була я.
цитата:
Обговорювали це все не одноразово.

І як реагував чоловік? Ви розглядали варіант індивідуального звернення до психолога?
...
Дополнение от автора вопроса ·
Мивирішили жити разом, поговорили, діти дорослі, нехай пробують ставати самостійними, переїхали до мого молодого чоловіка. З дітьми спілкуюсь часто і в хороших відносинах
Дополнение от автора вопроса ·
Він розумний чоловік. Заспокоював мене, що я себе накручую. От тому і звернулась сюди...
У Вашому випадку необхідно зібрати багато додаткової інформації: деталі про Ваші попередні стосунки, дитячо-батьківські стосунки тощо. Припускаю, що у Вас запит на довготривалу психотерапію (як зазначла вище колега). Ви молодчинка. що написали сюди на сайт - це варте поваги, проте, на жаль, Ваш випадок - це не формат форуму. Рекомендую Вам обрати спеціаліста та звернутися індивідуально.
Дополнение от автора вопроса ·
Дякую Вам за пораду.
Оля, доброго дня! Ваші почуття дуже зрозуміли... Всі, хто беруть шлюб, бажають жити в радості та щасті - і це є абсолютно нормальни! Але, далеко не всі розуміють, як насправді потрібно жити, щоб мати саме таку родину... Як на мене, ваше питання лежить не у сфері просто якихось подій (у даному випадку - це дочка чоловіка), а у сфері Вашого внутрішнього сприйняття стосунків з чоловіком в цілому. Це так зване "злипання" з коханим, "сліпа" любов до нього, коли чоловік стає центром Всесвіту... Якщо говорити образно, це так, ніби дуже тісні обійми, коли хтось когось тримає щосили... Згадується одна історія.. одні закохані потрапили у полон... Їх тісно зв'язали, притуливши спинами один до одного. В такому стані вони провели декілька тижнів... А коли їх визволили і розв'язали, вони розбіглися в різні боки із швидкістю вітру... Більше вони разом вже ніколи не були! Знаєте, я б раділа, що дочка так часто поміж Вас - це рятує певною мірою ваші стосунки! Не буде дочки, наслідки можуть бути непердбачувані і , на превеликий жаль, не дуже гарні від такого ставлення до чоловіка.... Потрібне певне переосмислення загалом поняття стосунки та правильної поведінки... А що сталося з батьком Ваших дітей?
...
Речь не в ребенке, а в том, что похоже у вас проблемы с уверенностью в себе.
Вы в дочери видите соперницу, а не ребенка, и угрозу тому, что пока дочка есть, вы лишитесь любви, внимания.
Вам было бы хорошо поработать с психологом на эту тему. МЧ как бы не старался, но не сможет вам помочь. С этим вопросом нужно именно вам работать. Тем более, что такое раздражение в сторону МЧ и его дочери, как вы догадываетесь, лишь будет отдалять вас друг от друга и разрушать отношения
...
Дополнение от автора вопроса ·
Спасибо за ответ.
Дякую Оля, за доповнення! На скільки я зрозуміла, Ви живете у громадянському шлюбі? Це не пуста цікасть, перепрошую... І як на мене, Ваша проблема набагато глибша і криється вона у Ваших перших стосунках... .Якщо у "тих" стосунках було щось, з чим Ви не впоралися, (а судячи з того, що Ви пішли від чоловіка, а не він від Вас, проблема залишилася) є величезна вірогідність, що її Ви "перенесете" і у нові стосунки... Тому не раджу надіятися на те, що "саме якось минеться", тим паче, що Ви і самі це вже відчуваєте, інакше б не шукали підтримки...
...
Дополнение от автора вопроса ·
У першому шлюбі я прожила з чоловіком 13 років. Він зловживав спиртним, не завжди вів себе адекватно. Тут більше ця причина. Розлучення було спокійне, безболісне...я дуже рідко спілкуюсь з ним, тільки по ділу.
Тут ситуація інша. Ви праві
Стосовно "сліпої любові". От коли я відхожу від тих емоційних переживань, я все ніби розумію, але приходить малеча і все.... Я не можу прослідкувати усього, що мене так міняє, хоча багато чого помічаю. Це ревність,що є ще хтось кого він любить. Ненавиджу себе коли я злюсь на такі речі, це ж дитя, а я доросла жінка. Ніби тримаю ь трохи, а потім все, нічого не бачу, його відштовхую....
Мозгом решить проблему не получится.
Потому что вас затапливает чувствами. Поэтому важно эти чувства проживать, разделать, а потом уже замечать, что вы взрослая, что есть в отношениях, что вы и ребенок это не соперницы за любовь и внимание. Перебороть это самостоятельно вряд ли возможно. Чувства и переживания важно разделять с кем-то.
...
Так, згодна з колегою, Ваша проблема лежить на рівні підсвідомості... А як склалися стосунки у Вас з Вашими батьками? Та які стосунки були у батьків?
...
Дополнение от автора вопроса ·
Спасибо за совет. Я боюсь обидеть МЧ рассказав все что я чувствую. Жизнь в двух разных мирах:
1когда мы одни
2когда дочь с нами
Этот человек дает мне много любви, заботы, внимания, не думала, что так можно ещё кого то полюбить.
При ребенке у нас больше деловые домашние отношения, это наверное и выбивает меня...
Дополнение от автора вопроса ·
У мене чудові батьки, живі, здорові. Завжди живуть в любові і розумінні. Я з ними теж спілкуюсь щодня.
Я думаю не так все радужно с родителями, как вы описываете. Иначе вы бы не выбрали жить с алкоголиком 13 лет.
МЧ можно и не говорить свои переживания. Лучше это нести психологу и там разбирать и проживать

Ответ отредактирован автором 15-02-2021 15:54:14

...
Дополнение от автора вопроса ·
Он не употреблял 13 лет, тут скорее из-за детей вместе столько продержалась.
Дякую за доповнення Оля! Ми дуже часто плутаємо прив'язаність та пристрасть з любов'ю... В таких стосунках нам хочеться весь час "насолоджуватися" близькою людиною... І коли хоч на мить ця людина свою увагу віддає комусь іншому, у нас виникає паніка... Бо ми сприймаємо цю людину як джерело щастя та енергії... Не можна сприймати близьку людину, як власність... Чомусь мені здається, що Ваш перший чоловік не одразу почав пити... Як правило, випивати починають тоді, коли не мають можливості хоч на мить розслабитися внутрішньо і коли не вистачає отої самої енергії щастя... Коли люди "замикаються" один на одному - вони фактично відбирають енергію один в одного... Думаю, все ж, питання з першим чоловіком і новим - пов'язані і набагато більше, ніж Вам здається...
...
Этот вопрос заархивирован. Новые ответы больше не принимаются.
Войдите или зарегистрируйтесь, чтобы ответить.
Хотите прямо сейчас задать вопрос психологу онлайн бесплатно?