Upsihologa Logo
У психолога Украинские психологи
Прямой эфир:
Світлана Володимирівна Матюха
Світлана Володимирівна Матюха 33 минуты тому: «Здравствуйте. Скорее всего, за вопросом отца стоит тревога за ваше будущее. Но если вас задело, стоит разобраться. Возможно, это связано с тем, что вы сейчас находитесь в периоде »
Дмитро Олексійович Ратушний
Дмитро Олексійович Ратушний 3 часа тому: «Здравствуйте. Ну, вероятно к вас есть какие то желания и фантазии, даже предположим не актуализированные сознательно, чем и как вы хотели бы заниматься и чему посвятить себя. А отц»
Дмитро Олексійович Ратушний
Дмитро Олексійович Ратушний 4 часа тому: «И да, это не взаимоисключающие модели, психологическая и психиатрическая , как могло показаться. А в некоторых случаях дополняющие.»
Вопрос от: Анна Возраст: 27

Шкільний булінг

В мене були нормальні шкільні роки, до 10-го класу, після якого два паралельні класи з'єднали в один. І тут почався жесть. Вибрали собі жертву з якої почали жорстоко знущатися, це була не я. В мене ще були друзі з мого оточення, та згодом діти автоматично поділились на два табори. Круті і не дуже, я була з добрими дітьми в другому. Та відмовчуватись коли мене ображали не збиралася, захищалась як могла. Жахливими криками , ледь не бійками. До того ж образи завжди ішли від одного хлопця. Конфлікти були жахливі. Згодом я стала такою собі не урівноваженою особою, але яка ніколи не мовчить.
Після закінчення школи пройшло 10 років, зараз організовоють зустріч однокласників, і в мене почалась не зрозуміла паніка. Мені здається що там будуть обговорювати тільки мене, сміятися тільки з мене. Я жахливо себе почуваю. Що це?
...
Что означают эти оценки?

Оценки вопросов

Пользователи могут голосовать за понравившиеся вопросы. Лучшие вопросы мы размещаем в специальной секции сайта.

Вы можете проголосовать за вопрос, если он чем-то вам понравился. Может быть, интересная тема, или хорошо описана проблема, или вы считаете, что ответы психологов на поставленный вопрос полезно было бы почитать многим другим людям.

Если вы голосуете за какой-то вопрос, то ссылка на него позже может быть отображена на вашей личной страничке, в секции "Понравились вопросы". Ваши негативные оценки нигде отображены не будут.

У психологов на личных страничках понравившиеся им вопросы отображены не будут.

Ответы психологов

Дополнение от автора вопроса ·
На зустріч звичайно я не іду.
Дополнение от автора вопроса ·
Так , сколихнула, я вже кілька днів згадую ті два роки. Мені чомусь важливо щоб вони не говорили погано про мене, там. Хоча розумію маразм, ми вже всі дорослі, у всіх свої сім'ї, діти. А я чомусь перенеслась думками в 17 років
Добрый день.
Если спустя десять лет вы продолжаете себя чувствовать так, словно вам снова 17 и над вами издеваются, значит, прошлый травматичный опыт глубоко сидит в вашей душе и продолжает влиять на настоящую жизнь. Чтобы освободиться от этого, лучше обратитесь за помощью к профессиональному психологу. Удачи!
Анастасия Козакова (Киев) — психолог
Анастасия Козакова (Киев) психолог

Психолог больше не активен на сайте

Доброго дня!
Я погоджуюся з колегами, що, скоріше за все, піднявся ваш травматичний досвід. Зустріч є тригером. Якщо вам зараз складно впоратися, і ви продовжуєте занурюватися у спогади, то можна звернутися до психотерапевта з цього приводу.
Дуже шкода, що вам довелося стикнутися з булінгом.
...
Доброго дня!
цитата:
Згодом я стала такою собі не урівноваженою особою, але яка ніколи не мовчить.

Звернув увагу на те, як Ви провели зв*язок між шкільним булінгом і його наслідками. Скажіть, Ви і дотепер поводитесь як неврівноважена людина, яка ніколи не мовчить?
цитата:
Після закінчення школи пройшло 10 років, зараз організовоють зустріч однокласників, і в мене почалась не зрозуміла паніка. Мені здається що там будуть обговорювати тільки мене, сміятися тільки з мене. Я жахливо себе почуваю. Що це?

Мені здається, що з наближенням зустрічі випускників Ваша уява намалювала зовсім не реалістичну картину. Отже, напевно, вона обслуговує наявний внутрішній конфлікт між образом себе шкільного віку и теперішнім - самостійноі дорослоі жінки. А гору бере страх. Ви здаєтесь, уникаючи важливого прояснюючого моменту - того, як буде насправді. Виходить, захищаєтесь від болісних переживань минулого...
...
Дополнение от автора вопроса ·
Ні, зараз я зовсім інша. Спокійна, урівноважена. Зараз в мене немає нізким конфліктів.
Здравствуйте, Анна. Сочувствую вашему состоянию. Очень жаль, что вам пришлось столкнуться с таким опытом в школьные годы. К сожалению, почти все наши психологические травмы мы получаем от других людей, и в то же время, исцелиться от этих травм мы можем также при помощи других людей. Прошлое изменить нельзя, но можно изменить свое отношение к нему и принять его, сделать выводы из ситуации, прожить остановленные чувства в безопасной обстановке, а для этого я рекомендую обратиться индивидуально к психологу и поработать в динамической психотерапии.
Доброго дня Анно! Колеги дали вже Вам багато гарних порад, тому не буду повторюватися. Але зверну увагу на один, як на мене, дуже важливий момент. Ви пишете "Та відмовчуватись коли мене ображали не збиралася, захищалась як могла. Жахливими криками , ледь не бійками. До того ж образи завжди ішли від одного хлопця. Конфлікти були жахливі". Справа в тому, що булер (кривдник) завжди проявляється там, де є жертви. Тобто, для того, щоб виявилися якості одного, обов'язково, потрібні щоб були присутніми (нехай і у латентній формі) якості іншого. Те, що Ви не мовчали і захищалися - це правильно. Але, "агресор" реагує не на зовнішні прояви "жертви", а на її внутрішній стан. Тобто, як на мою думку, не було б цього хлопця, міг би бути хтось інший, хто б так само змусив Вас діяти і реагувати певним чином. І те, що "зараз я зовсім інша. Спокійна, урівноважена. Зараз в мене немає нізким конфліктів" ще не означає, що ота сама програма "жертви" кудись поділася. Про що, до речі, може свідчити і Ваша реакція на зустріч з випускниками. "і в мене почалась не зрозуміла паніка. Мені здається що там будуть обговорювати тільки мене, сміятися тільки з мене. Я жахливо себе почуваю. Що це?". Коли дитина зростає у гармонічній родині, вона внутрішньо почувається захищеною. І їй абсолютно байдуже хто і як буде про неї говорити... Ви ж почуваєтеся безпорадною повністю... Яке у Вас було дитинство? Як склалися стосунки з батьками?
цитата:
До того ж образи завжди ішли від одного хлопця. Конфлікти були жахливі. Згодом я стала такою собі не урівноваженою особою, але яка ніколи не мовчить.

Анна, скажите, а о том, что происходило в школе знали Ваши родители или учителя? Как решался тогда этот вопрос? Мог ли Вас кто-то защитить?
Вы говорите, что никогда не молчите и можете себя защитить, но эта ситуация продолжает на Вас влиять и может вызывать тревожность. Было бы хорошо разобраться с этим индивидуально со специалистом
...
Этот вопрос заархивирован. Новые ответы больше не принимаются.
Войдите или зарегистрируйтесь, чтобы ответить.
Хотите прямо сейчас задать вопрос психологу онлайн бесплатно?