Доброго дня!
Ви задаєте доволі цікаві з точки зору психології питання. Чому так сталося, що у мене не виходить знайти підходящу дівчину? Чи потрібні Ви мені взагалі стосунки? Думаю, відповіді на ці питання вже є всередині Вас, варто лиш краще пошукати.
Ви сказали, що жінки здебільшого поводяться як діти, і надо емоційні на Ваш погляд. Такому світосприйняттю у Вас можуть сприяти кілька факторів.
По-перше, культурні стереотипи, що чоловіки з Марсу, жінки з Венери, і вони ніколи не порозуміються без перекладача. Але на ділі, різноманіття людських характерів дуже велике, і шанси найти підходящу жінку у Вас є, якщо захотіти і трохи ширше подивитись на світ.
По-друге, психологічний аспект. Ви пов'язуєте емоційнйсть з дитячістю. А як Ви самі ставитесь до власних проявів емоцій? Чи вважаєте їх проявами слабкості та незрілості? Чи картали Вас в дитинстві за те, що Ви проявляєте емоції, дорікали тим, що це "не по-дорослому" або "не по-чоловічому"? Це мого відкластись у Вас в підсвідомості, і тепер транслюється на інших людей, яких Ви вважаєте емоційними.
Ну і, варто розібратися, чому поруч з Вами частіш за все опиняються жінки з таким характером, як описано у Вашому повідомленні. Чому обираєте саме їх, а не когось іншого? Може, Ви самі неусвідомлено програєте певний життєвий сценарій, де жінка вимагає від Вас грати батьківську роль і підтримувати її, а Ви від цього раз за разом відмовляєтесь?
Відредаговано автором 26-10-2023 08:03:44