Upsihologa Logo
У психолога Украинские психологи
«- Чем больше у тебя выбора - говорю я, - тем меньше ты будешь чувствоват...»
Вопрос от: Настя Возраст: 17

Постійно переслідує тривожність.

Мене останніми днями переслідує тривожність. дуже сильна.
причиною цієї тривожності є те, що я банально не можу змусити себе ходити на пари, здавати борги вчасно і просто вчитися. мені страшно ходити не всі пари та лекції, звичайно, лише до певних викладачів, які викликають у мене страх. я боюся, що якщо мене запитають, я буду дуже розгублена. навчання приносить мені тільки велике почуття сорому за свої знання та страх коли починаю говорити з викладачами. одні з них не прощаю помилки і не розуміють, що вчиться без помилок неможливо. ох. тривожність також підвищується, коли справа заходить про переживання мого партнера. Щоразу коли він говорить про свої проблеми, я починаю відчувати ці проблеми на собі і мені стає нестерпно сумно, що я не можу ніяк правильно підтримати. я видавлюю із себе повністю, але все одно засмучує, що не можу дати правильної підтримки. настільки тривожно, що я навіть починаю завдавати собі фізичного болю, щоб позбутися тривоги. я розумію, що сама собі створила це замкнуте коло проблем, через що страждаю, але.. я так хочу відчути себе вільніше.
...
Что означают эти оценки?

Оценки вопросов

Пользователи могут голосовать за понравившиеся вопросы. Лучшие вопросы мы размещаем в специальной секции сайта.

Вы можете проголосовать за вопрос, если он чем-то вам понравился. Может быть, интересная тема, или хорошо описана проблема, или вы считаете, что ответы психологов на поставленный вопрос полезно было бы почитать многим другим людям.

Если вы голосуете за какой-то вопрос, то ссылка на него позже может быть отображена на вашей личной страничке, в секции "Понравились вопросы". Ваши негативные оценки нигде отображены не будут.

У психологов на личных страничках понравившиеся им вопросы отображены не будут.

Ответы психологов

Настя, доброго дня! Співчуваю вашому станові. Це схоже на відчай, в який ви заганяєте себе тривогою. Можливо ви занадто чутливі і сензитивні, чи колись перевірялись у невролога?

З приводу вашою розгубленості, що такого страшного в ній? Не знати, не вміти, не впоратись, не підтримати, відсторонитися - як реагує ваше тіло на всі ці слова? Ви перегружені вимогами до себе і ваша розгубленість сигнал, що ви вже не виводите то все. Вам потрібно найти змогу і звернутись до психотерапевта, можливо до невролога щоб скорегувати свій емоційний стан. Навчання - це лише етап життя, де ви просто вчитесь вчитись, а не одразу все знати. Якщо ви щось не знаєте ви попадаєте в стан дитини, а у дитини все попереду, вона зростає і пізнає цей світ. Підтримайте ви цю дитину, яке не знає чогось і якій так небезпечно. Просто скажіть: «Я з тобою, ми пройдемо це, тобі можна помилятись і я не буду тебе соромити за це! Ти будеш вчитись і я буду радіти твоїм успіхам і розділяти неуспіхи. Ти для мене важливіша ніж навчання!».
Яна Данилюк — психолог
Яна Данилюк психолог
Київ ·
Доброго дня, хочу Вас підтримати в цій ситуації, бо сама в університеті боялася відповідати викладачам, хоча знала правильні відповіді. І багато витратила часу, щоб пропрацювати свій сором.

Схоже на те, що Ви шукаєте підтримки у викладачів, чекаючи їхньої лояльності і проектуєте її на свого хлопця. У вашій розповіді зʼявляється фраза «правильна підтримка». Спробуйте подумати, якої підтримки саме Ви б хотіли отримати? В чому б вона заключалась?

Бажаю Вам використати цю ситуацію для подальшого особистісного зростання.
...
Настя, як я зрозуміла, тривожність - риса Вашого характеру.
Тривогу марно від себе відганяти, найкраще йти до психолога.
Однак, іноді можна спробувати подолати тривожність самостійно.
При роботі з тривогою не треба заспокоювати себе. Це рідко виходить, тому краще, навпаки, уявити найжахливіше, що може статися, зрозуміти наслідки цього та прийняти їх. Уявляючи страшну ситуацію і проживаючи її, ми не проганяємо тривогу, а, навпаки, її приймаємо.
Ми турбуємося не тільки головою, а й тілом, тому важливо навчитися розслаблятися та усвідомлювати своє дихання. Воно визначає те, наскільки сильно ми турбуємося. Ми часто дихаємо — тривога присутня, дихаємо рівно і спокійно — її стає менше.
Можна застосовувати техніки дихання, медитації.
Потрібно вивчити, які ситуації та події стають відправною точкою переживань, і записувати їх разом з тими емоціями, які Ви зазнали. Впоратися із самим стресом найкраще разом із психологом, який підбере індивідуальний для Вас спосіб боротьби з тривогою.
...
Этот вопрос заархивирован. Новые ответы больше не принимаются.
Войдите или зарегистрируйтесь, чтобы ответить.
Хотите прямо сейчас задать вопрос психологу онлайн бесплатно?