расставание

Здравствуйте, Юлия!

Изначально доверять всем мужчинам и не нужно, как и не нужно слепо доверять всем людям. Можно просто спокойно, на трезвую голову наблюдать за поведением людей и делать выводы, достойны они Вашего доверия или нет. Позволяете Вы обращаться с собой определённым образом или нет.
Для этого нужен опыт и психотерапия, чтобы понять, где находятся Ваши личные границы, на каком жизненном этапе они были нарушены, и устранить причины повышенного недоверия, а не саму эмоцию, которая находится на поверхности.

Жить в постоянном страхе, что Вам изменят или бросят, не имеет смысла. Поскольку от человека, который изменяет (если Вы об этом знаете), всегда можно уйти, что Вы и сделали. Тем более, что когда Вам изменял бывший партнёр, Вы об этом догадывались, но старались игнорировать сигналы своей интуиции. Почему, что мешало к ним прислушиваться?

У описанного мужчины же, похоже, свой жизненный сценарий. Он привык жить "на два фронта" и удовлетворять с разными женщинами разные потребности. Быть частью этого пути или нет - решать только Вам.

За более детальным анализом и какими-то рекомендациями обращайтесь за помощью к психотерапевту.

Юлия, здравствуйте! Сочувствую вашей истории.

Вам нужно пережить это лживое предательство. Мужчина похоже в расщеплении, ему нужно 2 полюса, которые должны почему-то быть не внутри его, а снаружи - одна хорошая, другая плохая и наоборот. Жаль, что вы попали в эти качели его неопределенности. С женатыми важно вообще не связываться, а разведенные не прожившие свои уходы часто делают подобную Санта-Барбару, вымещая свою деструкцию на женщинах.

Вам нужно оплакать эту потерю доверия, там много злобы, боли, отвращения и грусти… Это не проходит просто и легко, но это важно отпустить и вернуть себе ощущение своей жизни, а не играть в чужые роли и квесты. Для этого найдите себе психолога и ходите на регулярную терапию минимум год. Важно понять и исследовать вашу семейную историю, внутренние мужские фигуры. Часто истории с треугольниками связаны с непрорабатанной темой отца, где есть слияние и нету здоровых границ, ясности и безопасности.

Просто то, что не обознается проигрываться бессознательно в виде таких нелицеприятных историй. Чтобы не было ретравматизации и повторения важно пройти психотерапию!

Відредаговано автором 15-04-2024 19:48:04

Здравствуйте, Юлия!

Я сейчас не могу прийти в чувства от случившегося

Прийти в себя можно путем ПРОЖИВАНИЯ чувств(!) Не бегства от них. Ни тем более их подавления. Именно проживание обеспечивает постепенную смену одних чувств на другие, одних эмоций на другие.

Поэтому вопрос к Вам, какие чувства испытываете в
данный момент? Их нужно в себе дифференцировать, осознать и, конечно, назвать по имени. Например, замечаете обиду или чувство предательства. Это будет начало ПУТИ обретения внутреннего равновесия(!)

А далее нужно разбираться с целым рядом важных аспектов, такими, как Ваши представления о границах допустимого в отношениях, Ваших взглядах на мужчин, Ваших ценностях и, наконец, модели построения близости.

Сейчас я на этапе принятия и осознания, что отношения закончились.

Как Вы понимаете, принятие и осознание - это, по сути, естественный и здоровый процесс, хоть и порой весьма болезненный. Можете поделиться, с какими сложностями столкнулись, что НЕ принимается или принимается с большим трудом?

Я об этом не знала, но догадывалась что он что-то мне не договаривает...

Вот этот нюанс можно, считать точкой ВХОДА в неосознаваемую, но проявляющуюся в реальности Вашу модель близости. Могу предположить, что есть там что-то от недоверия своей интуиции и чувствам. Может быть, опасение потерять мужчину выяснением того, что важно и волнует, но грозит ссорой и в конечном счете расставанием. Наверняка там присутствует аспект недооценки себя.

не понимаю как выстроить доверие

Если Вы ведете речь о доверии к себе, то я двумя руками "ЗА".
Если мужчинам, то об этом говорить рано. Дайте времени шанс проделать его работу. И научиться трезво различать, кому из мужчин верить можно, а кого категорически не стоит подпускать к даже на пушечный выстрел.
Не премину спросить - пользуется ли доверием у Вас и Вашей мамы Ваш папа?

как видеть хорошее, как не быть обманутой...

Эти опасения вполне естественны для проживаемого Вами периода. И, конечно, по одному случаю не стоит делать глобальные выводы.
Ваше чувство уверенности в себе, умение разбираться в людях, опыт достойного прохождения через разочарования и неверие, имхо, обеспечат встречу с порядочным партнером. Для этого предстоит совместно с психологом разобрать по аспектам и кусочкам Ваш способ и сценарий жизни. Поверьте, последующее качество ощущения себя сильной и счастливой того стоит.

Відредаговано автором 15-04-2024 20:45:52

Доброго вечора Юлия!
Насправді, щоб розібратися в усьому і допомогти собі ніколи більше не потрапляти у такі стосунки, я б почала з питання, яке може здатися на перший погляд, далеким від теми звернення, але... Яке може допомогти не просто правильно пройти цю ситуацію, але навіть більше не потрапляти в схожі
Чому і для чого Ви потрапили в стосунки саме з таким чоловіком? Адже, випадковостей у цьому світі не існує - це життєва аксіома. Ми притягуємо в своє
життя саме тих людей, які "відзеркалюють" щось глибинно в нас самих і чомусь повинні нас навчити.
Зважаючи на Ваше запитання, як вірити чоловікам, можна зробити припущення, що стосовно чоловіків та стосунків з ними у Вас є певні ідеалізації, які, швидше за все, сформувалися набагато раніше...Як у Вас склалися стосунки з Вашим батьком? Батьки живуть разом? І чи були у Вас були раніше стосунки з чоловіками? А якщо були, то чому вони не склалися?

Відредаговано автором 15-04-2024 22:03:23

Людині з станом шоку важко самій собі допомогти! Ви в глибокій травмі, що скоріш за все підіймає вашу нарцисичну травму з татом. Коли є образ, але нема реального відношення. Десь ця історія стала таким ехом, коли вас знову не вибрали і ви не може це пережити… Це дійсно дуже боляче(((

Цей чоловік схожий на нарциса, він любить коли люди належать йому, тому і переслідує і контролює. Це ж занадто для нього, коли ви його не обираєте, бо тільки ж він може це робити в стосунках. Такий домінант, який красиво бреше і замітає сліди.
Скажіть, а що заважає вам піти до психолога? Розумієте, тут часто пишуть про серйозні травми і просять техніки самопомічі. Ваш запит не співпадає з реальністю. Коли щось болить, треба лікар, у вас там тонна болю. Це ж теж про відношення до себе, коли страшно взяти відповідальність і полікувати своє серце та душу.

Відредаговано автором 15-04-2024 23:19:44

Спічуваю!

Вам потрібні всі техніки і взаємодії з тілом! Шок - це оцепініння, тому робіть спортивні, танцювальні рухи. Є така методика - спонтанний танець, коли вмикаєте приємну музику і рухаєтесь у відповідності до імпульсів тіла, віддаєтесь йому, щоб воно вело вас.
Головне рухатись і не завмирати! Ви пішли з неприємних взаємодій і вже не перебуваєте в брехні!

Можна багато ходити, піші прогулянки, на різні відстані і дистанції. Не капсулюватись в цій історії, а рухатись! Під час ходіння включаєте меланхолійну музику і крокуєте, хай тіло вивільняє біль, печаль. І плакати звісно, якби ж комусь. Є доречі безкоштовні соціально центри та лінії довіри!

Хай ця історія послужить досвідом, з якого проросте ваша сила, мудрість, а згодом і любов до себе! Така, про яку ви весь час мріяли ❤

Як би нам не було боляче в тій чи іншій ситуації, але розуміння того, що все відбувається задля наших глибинних внутрішніх трансформацій - додає сили і допомагає швидко змінюватися.
Але у цьому процесі є певні моменти, про які, як на мене, потрібно знати і їх враховувати. Є багато людей, які вже розуміють причини тих ситуацій, які відбуваються, але... Це з якоїсь причини не заважає їм знову і знову потрапляти в схожі ситуації. Чому?
Справа в тому, що попри нашу впевненість, що ми свідомо робимо свої вибори, насправді, нашим життям керує от та сама наша підсвідомість, до якої ми не маємо доступу, бо перебуваємо в середині "власної системи". І сама підсвідомість не лише змушує нас діяти відповідно даній схемі, але і створює події та ситуація, які відповідають цій самій схемі. Окрім того, існує поняття родових програм, коли кожний з наступного покоління, маючи свої життєві інтерпретації, все ж, діють відповідно схожому по суті родовому сценарію. От Ви пишете, що батько був холодний і пішов з сім'ї. І якось так "випадково" Вам дали чоловіка, який так само пішов із сім'ї... Випадково?
А якщо Ви спробуєте уважніше відслідкувати сімейні стосунки по роду матері та батька, думаю, знайдете щось таке, що відгукнеться якоюсь схожістю, бодай і тою, що не дуже кидається спершу в очі...
До чого це я? А до того, що в таких ситуаціях чим швидше будуть перезаписані на рівні все тої ж пілсвідомості дитячі установки та родові сценарії, тим швидше Ваше життя почне змінюватися. І вже не сценарії будуть керувати Вами, а Ви сама станете господинею свого життя.

Відредаговано автором 16-04-2024 09:00:41

Дуже добре, що Ви вже усвідомлюєте вплив дитячих травм на життя.
Насправді, ми починаємо реально змінюватися лише з того моменту, як усвідомлюємо необхідність серйозно ці самі травми пропрацьовувати і припиняємо "годувати" себе самообманом, що все якось саме собою зміниться та владнається....