Доброго дня Катюню! Я Вам дуже співчуваю, адже виховувати дитину та ще й у селі - надзвичайно важко, і не тільки матеріально та фізично, а ще і психологічно - бо всі сусіди все бачать. Я розумію Ваше бажання нарешті вирішити для себе таке виснажуюче питання. Ви пишете, що "Много хотят парней строить со мной
отношения ну я не могу я его люблю и постоянно думаю и плачу внутри душа очень болит , помогите все это как то прекратить и как правильно задать ему вопросы. Я незнаю". Тобто, Ви потрапили у залежні стосунки, коли батько Вашої донечки, просто Вами користується як річчю. А Ви не маєте сил себе захистити і немає нікого, хто б зміг захистити Вас. Але ситуація у Вас, повірте, не безнадійна. Ви просто дуже внутрішньо залежна від чоловіка. Не був би цей чоловік, то з'явився б інший, до якого Ви б так само "прикіпілі". Бо, насправді, Вам не вистачає батьківської любові та опіки. Але жодний чоловік цього Вам ніколи не дасть, однозначно! Бо то абсолютно різні типи любові. Як на мене, Вам спершу, потрібно стати внутрішньо сильнішою, накопичити почуття власної гідності, навчитися бути самодостатньою разом з психологом (не самостійною, бо це різні речі). І якщо Ви цьому навчитеся, хто зна, як складуться стосунки з батьком Вашої дитини... А якщо і не складуться, то Ви зможете створити гармонічну родину з іншим чоловіком, який буде про Вас турбуватися та Вас кохати... Бо поки що Ви просто дозволяєте себе використовувати, а з такими дівчатами шлюб не беруть, з ними просто розважаються... Ви просто не вмієте себе правильно поводити і не маєте сили, щоб змінити свою поведінку. Але це можна виправити, певне, якщо Ви вже хочете кардинально на краще поміняти своє життя...