цитата:
ми вірні один одному, але його мучить що в мене було з іншим а в нього ні.
Він настільки щирий з Вами, що жаліється на відсутність інтимних стосунків в молодості, мовляв, це несправедливо? У Вас же було, а в нього - ні.
То яким чином Ви можете виправити його схильність САМЕ ТАК ставитись до реальності?
цитата:
Хоча і йти десь шукати «пригод» точно не буде, це нижче його достоїнства…
Можливо, нижче його гідності. Можливо, вище, проте страждаєте Ви обоє!!!
Коли в парі є проблема, її треба вирішувати, усувати. Адже невирішена проблема впливає на різні сторони життя і відносин. Здатна набирати "вагу" і затьмарювати радість.
цитата:
Але незнаю як це зробити, він впертий, думає що все сам знає!
Ви не знаєте. Він, ніби все знає. До того ж, впертий. А "віз" взаємин застряг і стоїть нерухомо.
Особисто Вам, мені здається, варто розібратись з відголосами якоїсь провини за своє минуле. Звідси проглядається прагнення якось чоловіка розігріти, обігріти, дати любов, аби він відтанув і почав дарувати ті самі почуття у відповідь.
Припускаю, що цей вектор може лише погіршити ситуацію, бо несвідомо підсилюватиме його невротичність. В очах чоловіка Ваша міфічна провина за минуле може зростати. А Вам це навіщо?
Вважаю, що єдиний шлях - це визнавати реальність(!) Усвідомлювати, яким чином чоловік власноруч створив проблему і продовжує її невпинно плекати. Це його особиста справа. Це зміст ЙОГО персональної співпраці з психологом(!)
цитата:
Все було ніби добре, та й зараз все спокійно, в нас немає сварок, тобто діти не думаю що страждають від наших проблем
Принагідно про дітей. Ймовірно, не страждають. Водночас кожного дня перед очима бачать приклад своєрідних відносин між батьками, де мало любові, тепла і прихильності.
Спитайте себе, куди понесуть вони цей приклад і цей досвід? Невже не в своє особисте майбутнє? Тож яким воно буде з огляду на їх теперішній досвід?
Правда ж, питання далеко не риторичні.