Доброго дня, Просто я.
Знаєте, прочитала Ваш запит і хочеться сказати наступне: Ви стали і досі залишаєтеся жертвою абьюзу, а найгірше те, що Ви вбачаєте лише проблему в собі, а не в хлопцеві (психологія жертви абьюзу).
цитата:
Сейчас это случается очень редко, он редко может меня схватить или ударить.
Побої - це ненормально в будь-якій частоті, а те, що в нього було погане дитинство не знімає з нього відповідальності за власні дії щодо Вас.
цитата:
Точнее моё недоверие ему это наша проблема,а измену я простила. Не так давно я не могла его спокойно пустить погулять, проверяда телефон, выносилв мозги и все в этом духе.
Зрада руйнує фундамент стосунків - взаємодовіру, який необхідно відновлювати роками і спільно. У випадку ваших стосунків над цим фундаментом працюєте лише Ви, а не Ваш партнер. Вам це потрібно?
цитата:
Как достучаться?
До людини неможливо "достукатися" якщо вона не хоче чути.
цитата:
Есть смысл вообще таких отношений?
А Ви як думаєте? Що Вам взагалі дають ці стосунки? Що Вас у них досі тримає (тільки не кажіть любов, бо любов - це психологічна близькість, взаємодовіра, співпраця і взаємоповага, а я тут її не бачу)? Можливо якийсь
страх? Що найгірше трапиться, якщо ці стосунки припиняться?
Розкажіть, будь ласка, детальніше про свої стосунки із татом та стосунки Ваших батьків як пари.
цитата:
Если смотреть с моей стороны, топросто взаимности. Я не прошу золотых гор,а всего лишь нормального отношения.
Ось Вам і відповідь на питання, чи варто зберігати ці стосунки, якщо Ви не бачите у них взаємності.
Ответ отредактирован автором 04-10-2020 15:10:01