З чого починати, як допомогти і розібратися в собі?

Здравствуйте, Аня.
Лечить депрессию (если она есть) нужно комплексно и как можно скорее. Я бы рекомендовала идти на психотерапию и проконсультироваться с психиатром (дабы исключить диагноз).
Кто Вас поддерживает? Как давно Вы в таком состоянии? Что произошло в Вашей жизни?

Ответ отредактирован автором 05-11-2021 12:29:52

Доброго дня, Анна! Сопереживаю Вам, и согласна с рекомендацией коллеги, что необходимо обратиться напрямую к специалисту! То, что вы написали сюда, говорит о том, что у вас есть силы и вы ищете и можете найти выход из этой ситуации!

Здравствуйте, Аня

Зараз в мене стан близький до дипресіі-

Возможно у вас действительно депрессия. Установить точный диагноз и выписать препараты может врач психиатр.

допоможіть розібратися в собі.!Зараз в мене стан близький до дипресіі-можу лежати в ліжку і плакати по 2 - 3 дні. Я до цього йшла довго - низька самооцінка та страхи спричиняли нервози, слези.

Вы пишите о том что ваши проблемы давнишние и комплексные. В таком случае вряд ли можно рассчитывать на то, что вы сможете самостоятельно разобраться с вашими проблемами. Рекомендую обратиться к психотерапевту.

Доброго дня, Аня!

Ви запитали - З ЧОГО ПОЧИНАТИ, ЯК ДОПОМОГТИ І РОЗІБРАТИСЯ В СОБІ?
Звісно, з розумної турботи про себе. Піднятись з ліжка, визначитись, до кого з доступних лікарів звернутись (психотерапевт або психіатр) на особистий прийом. Пройти обстеження, отримати рекомендаціі та кваліфіковане лікування - за потреби. В цьому не вбачаю нічого соромного. Коли людина сама не справляється, то ій, безперечно, необхідна допомога фахівця.

Я до цього йшла довго - низька самооцінка та страхи спричиняли нервози, слези.

Вважаю, що з набуттям вріноваженого і більш ресурного стану, зможете співпрацювати з психологом, бо питання самооцінки та страхів лежать саме в площині його компетенцій.

Я не вмію доводити справи до кінця, кожен день думаю, що щось станеться погане, а якщо виникає якась проблема, чи ситуация, яку треба вирішувати і приймати рішення, то впадаю в стан близький до анабіозу.

Ви начебто завмираєте, аби зустрітись з високим ємоційним навантаженням, можливо, зі своєю безпорадністю, що, напевне, будет травмувати і без того не дуже позитивне уявлення про себе. Тому психіка звичним способом захищає себе від руйнації.
Отже, першочергові кроки визначені. Напрямки співпраці з психологом очевидні. Тому не зволікайте!

Доброго вечора Анно! Ви пишете "Я до цього йшла довго - низька самооцінка та страхи спричиняли нервози, слези.". Як давно Ви почали відслідковувати в собі страхи та неврози? З якими подіями вони можуть бути пов'язані? Адже той стан, що зараз - лише наслідок того, що Ви просто "тікали" від рішення своїх внутрішніх проблем, які Вас психо-емоційно виснажували роками...

Добрий день.
Дуже важливо зрозуміти Ваш стан. На скільки він є складним. Депресія це, чи щось інше. Вам необхідна психотерапія та консультація в лікаря-психіатра, який зможе підібрати Вам ліки, якщо вони потрібні.
Те, що Ви дійшли до тої межі, що цікавитесь своїм психічним здоров"ям (нарешті!), відчуваєте, що воно впливає на якість Вашого життя та близьких - перший крок до того, аби вилікуватись.

Доброго, Аня!
Вихід з депресії там же, де й вхід.
Як в неї увійшли?