Дратує їсти з кимось поруч
»
Вопрос психологу онлайн (бесплатно)
»
Дратує їсти з кимось поруч
| Людмила Михайловна Чвалёва 22-01-2013 22:46:47 |
|
| 22-01-2013 23:32:38Дополнение от автора |
|
Шановна Людмило Михайлівно! Дуже дякую Вам за відповідь та інтерес. 1. Від м*яса відмовились (з чоловіком разом) два роки назад. Воно ніколи особливо не приваблювало мене,я постійно думала,що їм мертве тіло..ще з дитинства.Та і в принципі,всім вегетаріанцям неприємний запах м*яса-це нормальна реакція.Це як запах сигарети для некурців. 2. Проблема була завжди. Не могла їсти поруч з дідусем і бабусею (через їхні вставні щелепи)),з татом (який їсть так само,як мій чоловік,а то і ще відчайдушніше))..Не могла їсти в шкільній їдальні-зразу стоматит якийсь вискакував,шум навколо дратував,стукіт алюмінієвих приборів,недостатньо вимитий посуд..Люблю тишу при прийомі їжі,чистоту..Я помітила,що така чутливість у мене періодична.Колись мене це дратувало,але не так сильно. А ось останній місяць я просто не знаходжу місця собі.. |
| 22-01-2013 23:48:35Дополнение от автора |
| Пробачте, доповню ще один нюанс..не виношу "застілля".Готувати їжу,сервірувати стіл обожнюю,приймати гостей дуже люблю.Але не можу сидіти за столом,переважно ховаюсь на кухні,знаходжу собі будь-яку "важливу" роботу,аби не перебувати за столом зі всіма.Їжу,яка залишилась зі столу-не можу потім їсти.Мені здається,що вона підсохла(салати,наприклад), на неї надихали, вона вже несвіжа..хоча,в принципі,вона абсолютно нормальна!Мене рятують мої рідні-вони не такі бризгливі..ніколи не їла з одної тарілки з кимось,не "відкушувала шматочок шоколадки" в подруги-мені реально гидко було завжди.Можу випити чоловіка чай чи каву)),але це мій максимум..Не можу пити з чужої чашки,в мене своя, виделка своя..Ось така "бризгливість" мене лякає..вона мене дратує в мені,бо я відгороджуюсь від всіх.І задаю собі питання, чи зможу я правильно виховувати своїх дітей?Чи зможу доглядати за ними правильно.Іноді маленька дитина не може щось прожувати і мами підставляють долоньку,щоб дитина виплюнула..я витерплю)) але дуже хочу не боятись цього і сприймати правильно! Не гидитись!!!Адже,я гидилась пити з батьками з одної, не дай Бог, чашки..чи не дай Бог комусь вдома випити воду з загального графіну )),а не перелити собі в склянку..Словом, ситуація маніакальна для мене..хочу виховувати себе,поки ще дітей нема,щоб в майбутньому максимально правильно їх виховувати..не хочу,щоб це їм передалось..це асоціалізує.. |
| Людмила Михайловна Чвалёва 22-01-2013 23:56:55 |
|
| 23-01-2013 00:55:26Дополнение от автора |
| Вдома (у батьків) не все гаразд..мама завжди ділиться зі мною, жаліється, іноді плаче в трубку (ми в різних містах живемо).Я її підтримую,але..це вже в них тягнеться більше року і ці проблеми переносяться на мою сім*ю..я просто переживаю в свої 23 роки все те, що мама переживає зараз в свої 50.Це на мене дуже сильно впливає..Я втратила подругу, вона померла. Два місяці назад я отримала роботу своєї мрії. Маю їхати скоро до батьків на декілька днів,але вони не випускають мене зустрітись з друзями,чи просто самій побути хоча б годинку-пройтись,побути в рідних місцинках..завжди зі мною,зразу накидають кучу роботи,мама жаліється як їй важко,що я поїхала від неї..і, можливо, я зараз сама починаю розуміти, що ось ця майбутня поїздка додому викликає в мене невроз такого характеру..агресію-мене починає все дратувати, а особливо те "чутливе"-прийом їжі..Хммм..як правильно Ви задали питання))Просто наші слабкі місця, як бомба - починають вибухати,коли знаходиться будь-який подразник..навіть, якщо він не безпосередній..Дякую дуже ВАМ !!!! )) Здається, я торкнулася кореня відповіді на свої мемуари )) Дякую Вам ))) |
| Людмила Михайловна Чвалёва 23-01-2013 01:02:57 |
1
Рада)) что для вас смогла быть полезной)) ещё одно упражнение))) попробуйте представить свою брезгливость и непереносимость в виде послания, как будто это письмо. Что там написано, какое обращение? Кому адресовано это письмо? 
|
| Елена Шпундра 23-01-2013 08:51:36 |
|
| Ольга Олександрівна Цурка (Жила) 23-01-2013 11:30:39 |
|
| Владимир Витальевич Ланько 23-01-2013 12:47:37 |
Здравствуйте, Gerlain
"Болiсно" - это мягко сказано. Мне все же кажется - почти "нестерпно". Все это уже сейчас невыносимо трудно выдерживать. А жизнь подбрасывает все больше ситуаций, в которых это сказывается. Прикоснуться к боли - это не цель вопросов и тем более - работы с психотерапевтом. И ваш вопрос ведь не о том - как прикоснуться к грязи, к боли. А о том, как изменить свое отношение. И это гораздо сложнее и важнее, чем "прикоснуться". Тема, которую вы затронули глубокая и нуждается в безопасном пространстве для прояснения и решения. Это не только вопрос питания и того, что мы едим. Но и вопрос о том, что происходит после этого. Что происходит с пищей, с нами после того, как еду съели. В том - кто участвует в этом процессе, как это все происходило в детстве. И мне кажется, лучше об этом разговаривать на индивидуальной консультации. Безопаснее и эффективнее.
|
| Ирина Шерстюк 23-01-2013 19:16:12 |
1
Из Вашего описания у меня возникло впечатление, что когда Ваша мама переживает (пережевывает) свои проблемы, ваше присутствие ей необходимо, вы должны присутствовать при каждой её эмоциональной реакции, слышать каждое слово, каждый звук. Мне кажется, это происходит в Вашей семье не только в последнее время, так происходит уже давно, с самого детства. Мама перегружала Вас своей психической информацией, «жевала» прямо Вам в ухо, так что больше ничего не было слышно и нечем было дышать. Отсюда и Ваш невроз. Я предполагаю, что для Вашего бессознательного «пережевывать пищу» и «переживать чужие проблемы» значит одно и тоже.
|
Чтобы спросить или ответить, авторизируйтесь или пройдите регистрацию!
 |
|
Наши психологи
