Question

18-02-2013

Доброго дня, хотів би почути ваші думки та рішення, на рахунок себе. Мені 24 роки, працюю на серйозній роботі, люблю читати книги по фаху, маю мало друзів. По житті я дуже скромний та боязкий, у мене немає дівчини, та я дуже важко зходжусь з людьми! Найбільша моя проблема полягає в тому, що мені важко серед людей, мені важко просто йти по вулиці, відчуваю в собі якусь тривогу, коли люди на тебе дивляться я відвожу погляд. Я все прекрасно розумію і усвідомлюю. що неправельне відчуття і, що це скоріш відбитки дититства в якому мене багато гнобили та критикували від викладачів, учнів до батьків, пробую себе заспокоїти, "забити" голову думками, але запобігти тривозі та неспокою неможу. Це заважає мені жити! Коли я йду по вулиці я зациклююсь на поглядах з автобусів , поглядах прохожих, це вже як якийсь рефлекс який важко замінити і який став частиною мене. Звісно я стараюсь все це тримати в собі і не показувати, але очі і обличчя виказують тривогу! Я просто нерозумію про що ще можна думати коли ти просто йдеш в магазин чи на роботу, коли твоя ціль куди ти йдеш немає якогось важливого значення. Та є протидія цьому почуттю паніки, одна з них це алкоголь, я не пю дуже рідко і то слабкий алкоголь, після нього малелької дози в мене ці всі відчуття паніки зникають, і все стає нормально! Ну не пити ж мені перед кожним виходом в світ чи при кожній зустрічі з незнайомими людьми. Також якщо я говорю по телефоні тоді я почуваю себе комфортно та можу більш спокійно почуватись серед людей мені завжди потрібно щоб голова була чимось забита то роботою чи якимись ідеями. Або я під якось сильною емоцією. А якщо немає цих перерахованих чинників настає жах і так я з цим жахом живу. Невнятна розмова, срибаючий погляд який незнаю куди подіти, та відчуття підкошеності ніг. Це все дуже заважає мені, в мене досить серйозні проблеми з соціалізацією!Що зі мною? Є якась методика протидіяти цьому, час іде а змін немає..

Вопрос от: Evans; Возраст: 24

понравился вопрос?

А Вы хотите задать свой вопрос психологам прямо сейчас? Или получить приватную помощь психотерапевта онлайн (по Скайпу, Вайберу, Watsapp)?

18-02-2013 16:11:21Дополнение от автора

Трошки некоректно виразився! Я не вживаю алкоголь часто це може бути 2-3 пляшечки пива в місяць, не думаю, що це дорога до алкоголізму. Просто в цей час я розумію , що не відчуваю тривоги.

"Тут важливо зазначити, що це вже сформовано у вас і вам необхідно щоб хтось взяв контроль над вашим станом і навчив вас реагувати і сприймати по іншому те що відбувається в середині вас. І з часом сформувати в вас необхідні реакції для гармонії в контактувані зі світом."

- я так розумію це може зробити тільки психолог? Я живу у невеликому місті, я пробував звертатись до місцевих спеціалістів, в мене від цієї тривоги тиск збільшується, мені сказали пити магне-б6 та заспокійливе.

"Чим більше ви тримаєте це в собі, тим більше воно впливає диструктивно на організм і психику. Важливо говорити про це, а у вашому випадку необхідно ну дуууууже багато говорити і все виговорити. Дуже добре що ви вирішили хоча б написати про те що переживаєте."

- якщо це нетримати в собі це буде щось жахливе, люди подумають що я якийсь псих, тому я завжди стараюсь бути серйозним(а це відлюкує і людей, і контакти які мені потрібні для розвитку обриваються через недовіру до мене, впринципі зрозуміло чому виникає недовіра).

"Тому важливо навчитись розуміти що таке ви переживаєте десь глибоко в собі і навчитись регулювати своє самовідчуття і сприйняття."

- я безліч разів намагався регулювати та шукати гармонію інколи виходило від спокійної музики в плеєрі, та почуття тривоги бере верх з часом, знову ж не весь час ходити з навушниками в вухах!

"Схоже що вам за свої 24 роки прийшлось пережити багато негативних ситуацій и диструктивних людей і у вас не було можливості розділити свої труднощі і переживання з кимось. Тому всі ваші переживання лишаються ще й досі з вами і десь там глибоко продовжують жити.
Перше що вам необхідно: знайти людину якій би ви могли довірити і почати розповідати все своє життя і те що вам принесло стільки болю і переживань.
Ви думали про те щоб звернутись до спеціаліста?"

- так було багато, негативу і стресових ситуацій, скоріш це все закріпилось в мене з дитинства та підліткового часу в школі був жах, почалось все з проблем розвитку фізичного він в мене був тимчасово зупинився почалось гноблення однокласників, вдомі гнобили якщо получав 4 а не 5 і критикували практично за будь яку дію. Батьки весь час в стресі сварились і кричали один на одного, та впринципі вони і зараз не змінились. Потім все конкретніше закріпилось коли я переїхав в гуртожиток в цей час були фінансові проблеми і прийшлось поселитись в достатньо поганий гартожиток, де більшість те і робили що пили і робили якісь розборки, а я приїхав вчитись (ну вам напевне непотрібно розповідати що зі мною внутрішньо в таких компаніях творилось) але я не втянувся в їхнє життя, навпаки я ще більше получив відразу до алкоголю і тд, було надзвичайно морально важко. Небуду все описувати написав коротко.

"знайти людину якій би ви могли довірити і почати розповідати все своє життя" - немає поки такої людини.

"Ви думали про те щоб звернутись до спеціаліста?" - Думав, але недумаю що місцеві психологи в нашому невеличкомі місті компетентні, ті що в поліклініах працюють. Все ж спробую пошукати може є приватні місцеві, але сумніваюсь.

Чтобы спросить или ответить, авторизируйтесь или пройдите регистрацию!

Автор вопроса не разрешил его обсуждение. Запрет касается советов от неспециалистов. Открытые для комментирования вопросы - тут.

Наши психологи

Катерина Вовк
(Київ)

Олександра Соколова
(Дніпро)

Алла Владимировна Саенко · Answer 1 · 2013-02-18 08:51:03

Вы прекрасно все описали - возникает очень отчетливая картина зависимости от чужого мнения ,оценки,"сцепленность" собственного самочувствия с этими оценками,хотя они существуют не в реальности,а только в вашем представлении,в чем вы,опять же,прекрасно отдаете себе отчет.Все вы правильно думаете и про источник этого самочувствия - действительно,постоянное критиканство со стороны значимых взрослых в детстве формирует в ребенке соответствующее самоотношение.С неприятным самоотношением встречаться больно.поэтому вы как будто пытаетесь удалиться от людей.чтобы не наткнуться на возможную критику(убрался подальше - и вроде как уцелел).А так как с людьми встречаться - это неизбежно.то вы носите в себе это напряжение.ожидание - даже не осознавая.чего уж такого вы ожидаете,но уже заняв защитную позицию.В этом случае просто искать отвлечение - малоэффективно,в лучшем случае имеет временный эффект.(Кроме алкоголя - там эффект будет постоянным,но крайне для вас нерадостным,уничтожающим).Путь другой - укрепление автономности,то есть опора на себя и дистанцирование от оценок других людей.Они могут считать,что хотят - это говорит о них,а не о вас.К сожалению,автономность в вашем случае - такая вещь.которую крайне сложно выстроить самостоятельно(вот такой парадокс),для этого нужна работа с психологом в течение нескольких месяцев.

Алла Владимировна Саенко · Answer 2 · 2013-02-18 09:02:54

И еще - то,что вы ощущаете.когда погружены в себя - это и есть проявления автономности,свободы от подавляющего(для вас) мнения и взгляда других людей.То есть,вам не нужно будет думать.чем голову забить - потому что у вас не будет необходимости уклоняться внутри себя от предполагаемой возможной критики.

Ольга Олександрівна Цурка (Жила) · Answer 3 · 2013-02-18 12:44:40

Доброго дня, Еванс!
Те що ви описуєте, схоже на панічні атаки - хронічні, неконтрольовані напади страху, паніки, тривоги, відчуття нестачі повітря. Вони можуть супроводжуватися болями в області грудей, животі. А можуть супроводжуватися іншою психосоматикою.
Що з цим робити? Краще звернутися до психотерапевта чи психолога, оскільки ці речі з"являються внаслідок стресу, причому частого, хронічного. Тобто стрес, це - пусковий механізм панічних атак.
Що ж до ваших "ліків", тобто алкоголю, то ви ж розумієте, що цим робите собі тільки гірше. До існуючої проблеми додаєте ще пияцтво , яке може перерости в алкоголізм. Виходить замкнуте коло. Краще вже в роботу занурюватися.
Спробуйте звернутися за психологічною допомогою очно. Можете написати мені в лічку, або ж звернутися до інших психологів. Я бажаю Вам успіхів!

Ольга Анатольевна Артеменко · Answer 4 · 2013-02-18 13:08:20

"..це вже як якийсь рефлекс який важко замінити і який став частиною мене." Тут важливо зазначити, що це вже сформовано у вас і вам необхідно щоб хтось взяв контроль над вашим станов і навчив вас реагувати і сприймати по іншому те що відбувається в середині вас. І з часом сформувати в вас необхідні реакції для гармонії в контактувані зі світом.
"Звісно я стараюсь все це тримати в собі і не показувати, але очі і обличчя виказують тривогу!" Чим більше ви тримаєте це в собі, тим більше воно впливає диструктивно на організм і психику. Важливо говорити про це, а у вашому випадку необхідно ну дуууууже багато говорити і все виговорити. Дуже добре що ви вирішили хоча б написати про те що переживаєте.
"Та є протидія цьому почуттю паніки, одна з них це алкоголь..." Це не протидія, це допомагає зняти напругу і тому стає спокійніше. Але це розвиває залежність і іншу вже проблему: "Ну не пити ж мені перед кожним виходом в світ чи при кожній зустрічі з незнайомими людьми" і дуже добре що ви ще здатні це контролювати.
"...настає жах і так я з цим жахом живу. Невнятна розмова, срибаючий погляд який незнаю куди подіти, та відчуття підкошеності ніг." Це все результат тих переживань які ви утримуєте в собі. Вони беруть над вами контроль. Тому важливо навчитись розуміти що таке ви переживаєте десь глибоко в собі і навчитись регулювати своє самовідчуття і сприйняття.
Evans, ви ще дуже молодий, а ваш ємоційний стан вже на стільки неврегульований. Схоже що вам за свої 24 роки прийшлось пережити багато негативних ситуацій и диструктивних людей і у вас не було можливості розділити свої труднощі і переживання з кимось. Тому всі ваші переживання лишаються ще й досі з вами і десь там глибоко продовжують жити.
Перше що вам необхідно: знайти людину якій би ви могли довірити і почати розповідати все своє життя і те що вам принесло стільки болю і переживань.
Ви думали про те щоб звернутись до спеціаліста?

Ольга Олександрівна Цурка (Жила) · Answer 5 · 2013-02-18 21:01:06

А в якому місті Ви мешкаєте?
До речі, якщо психолога не знайдете, можна з психологом іншого міста спілкуватися по скайпу чи по телефону.

Алла Юрьевна Лыкова · Answer 6 · 2013-02-19 01:19:28

Evans, социальные трудности - самые распространенные обращения к психологу. Если у вас еще и панические проявления хорошо подойдет техника когнитивной психотерапии. А также гуманистические направления, где во взаимодействии с психологом вы сможете отработать свои социальные навыки.

Почуття тривоги, паніки та неспокою серед людей!