Насколько я поняла, самым ужасным в прошлой работе было, что вы выполняли работу начальника отдела? Т.е. ответственность была выше на пару порядков? Вас эта ответственность напугала, что ее сильно много?
Наталья, здравствуйте.
А чтобы вы хотели сделать со своим страхом?
Если он так просто не проходит, возможно это какая-то подсознательная подсказка? Вот только что это за подсказка?
Я вже думала про це, але так і не зрозуміла, яка тут підказка. Бути обережною і зважувати рішення, але все одно поки не почнеш працювати нічого не згозумієш про роботу. Отже і залишається лише надіятися на краще)
Самим жахливим в минулій роботі була зрада подруги, яка не попередила досконало, що мене чекає. Якби зп відповідала роботі, яку виконуєш і якби було в кого запитати виникаючі питання, то відповідальність зовсім не лякала. А так було зовсім не рівне положення від обіцяного до реального. Подруга спокійно пішла в декрет, а я залишились, з проблемами її роботи. Я не думаю, що це був страх відповідальності, швидче страх неочікуваності.
Страх неожиданности? Каждый день по сути полон неожиданностей. Вы выходите из дома и не знаете что вас ждет, я имею в виду лифт например может застрять, на вашем привычном маршруте могут вестить ремонтные работы и вам придется искать новый путь и т.д.
Но вы же все равно выходите из дома и идете навстречу неожиданностям. В чем разница- эти неожиданности и неожиданности на работе?
И что бы вы желали от новой работы?
Ведь зная точно, что вы хотите и получив это, вы, скорей всего, перестанете тревожится. Ведь нельзя одновременно радоваться и переживать.