Доброї ночі, прошу у Вас поради у наступному:... Як мені бути, що можете порадити, які ваші думки з цього приводу...
У мене зараз такий стан, що я боюсь... Боюсь наприклад лягти спати, а зараз я з дітьми сама вдома чоловік військовий і знаходиться у тривалому відрядженні, боюсь спати, бо в мене страх, що я можу не проснутись , а діти малі і як будуть вони, що це буде... Іт. Д в голові ціле кіно.... ( Я зараз знаходжусь у декретній відпустці, я настільки виснажена грудним годуванням, недоспаними ночами і всією іншою роботою.... незнаю чи правильно це з моєї сторони писати так, звісно я щаслива і за все Богу вдячна, але я дійсно зараз не маю сил.... Допомагають і моя мама приходить і свекруха, вони бавлять дітей, а я виконую в цей час всю хатню роботу, яку не можу з дітьми зробити, попрати, прибрати, зготувати...., але ніхто не може сидіти весь час з нами і тільки но я залишаюсь в хаті знову сама з дітьми мені страшно, мені починає паморочитись в голові, ком в грудях, і т. Д..... Заснути нереально страшно.... Щоб десь газ не почало пропускати то ще щось....... То важко морально.. Схожа ситуація була у мене 6 років тому, коли першій дитині був приблизно рік, була у спеціаліста діагноз був легка післяродова депресія,тоді я приймала антидепресанти іт. Д з часом ставало все легше і легше, і пройшло. Зараз другій дитині вже майже рік і я бачу це знову повторюється...... Як бути.... Ліки не зможу приймати сильні, бо годую дитину грудьми.... Як взяти себе в руки і дати собі з цим раду..... Виснажує це все дуже...... Вчора ночувала мама у нас і я спала добре і все було добре, сьогодні ми самі діточки сплять, а я от сиджу і пишу вам і не впевнена, що зможу заснути..... Не хочеться когось обтяжувати, бо я вже не дитина, а у мене діти...... Але якось так виходить..... Що і я не можу зараз без сторонньої допомоги.... Виню себе за це......
Дякую щиро за відповіді......
|