Життя втратило краскі

Звати Іван, мені 19 років. Після закінчення школи у мене почалось таке відчуття ніби життя втратило краскі. Школо я згадую як безтурботне щасливе життя коли ти просто радієш і не про що не думаєш.Зараз навчаюсь на другому курсі в університеті на спеціальності яка мені не подобається(перевестись чи змінити спеціальність вже не можу). Все стало якесь сіре, стало менше спілкування порівняно зі школою, я хожу в університет на пари і я не розумію що я тут роблю. Всі на мене надіються що я буду працювати за спеціальністю і я роблю вид що я щось там вчу та розумію, хоча в душі розумію що це не так. Найбільше страшить те що я піду як всі на завод і буду там працювати зранку до вечора все життя(цього я боюся все життя). Розумію що кожного року нічого не змінюється, я пробую нові направлення але швидко набридає і опускаю руки. Організм ніби кричить "навіщо воно тобі, краще іди поспи". Я дивлюся на своїх ровесників які вже щось досягли і мені ще більш сумно стає, відчуття нікчемності. Все життя я думав що я буду заробляти на улюбленій справі, а саме це стрімити відеоігри та знімати на їх обзори, але коли пробую почати мозок ніби знову проти "куди ти лізеш?а якщо не вийде?" Нещодавно закохався в дівчину з університета, вже другий місяць до неї тягне і все боюся познайомитися через відмову. Розумію що вже майже кінець семестру і я ціле літо не зможу бачити її. Через те що не можу познайомитися ще більше відчуття нікчемності.