Question

13-03-2014

В мене є дочка 1рік і 7міс. Ще недавно вона була активною цікавою дівчинкою: бавилась з дітьми, любила купатись, з радістю йшла бавитись чи гуляти з бабусями, нікого не боялась, завжди сміялась, я сміливо її залишала з бабами , за мною не плакала. А буквально місяць-півтора тому дитина стала плаксивою, коли вона бачить бубусю чи мого брата, чи діда( до яких ще місяць тому сміялась), то зразу кричить "ні ні ні мама", починає плакати, і такий вираз обличчя, ніби вона чогось настрашилась, коли ми йдемо гуляти туди, де ми гуляли раніше(площа, парк), де вона бігала раніше, то тепер кричить, що не хоче вилазити з каляски і дивиться лише, а коли діти підходять до її каляски, то зразу плаче, я починаю просити , щоб ішла бігати, то може тоді піти, до дітей насторожлива, дивиться збоку на них, або може ні з того ні з сього стояти, а потім раптово заплакати і проситься на руки. Дитина мене не хоче ваускати ніде, хоча раніше могла мене виганяти, бо хотіла бавитись з бабусями. Я ходжу на роботу, тому з плачами лишаю дитину. Дочка ще не давно була радісна, нормальна засинала, а тепер засинає з плачами, істериками, кудись показує, кудись хоче іти і при тому всьму плаче, якщо таки лягає на ліжко, то тоже плаче ( раніше такого не було)
Купатись навідріз не хоче, спочатку вроді погоджується іти, роздягаю її, а потім вона хапається за мене і кричить, не хоче іти в ванну. Ще 2 тижні тому у малої почався атопічний дерматит. Я вже змучилась, не знаю, що робити, всі кажуть, що вона переросте, або треба віск злити, бо чогось настрашилась, але я вто не вірю.
В сімї з чоловіком деколи при малій сваримось, але стараємось цього не робити. Але так було завжди, а дитина така тільки тепер стала. Я за своєю натурою також бгато чого боюсь, але так було завжди і малій я того не показую.
Дитина в мене багато говорить, почала в 1рік і 4 місяці, дуже розвинута, складає фігурки різні, пірамідки, знає геометричні фігури, називає дії і предмети по 2 склади в слові, а деколи і 3 слова, знає як всіх рідних звати ( на себе каже "офіка"-софійка, на мене -"віка", на тата "юа"(юра), і так далі). коли говорить щось емоційно або голосно , то по 3 рази повторює перший склад слова Н., "сю-сю-сюп"(сідай), "си-си-си"(сир), ми переживаємо, щоб то було не заіканням?
Будь ласка, скажіть що робити?
1. яка може бути причина такої поведінки дитини?
2. що робити з купанням? Купати з криками дитини?
3.чи може вона то перерости?
4.як себе вести?чи треба переживати?
5.Чи нормально доця говорить на свй вік?

Вопрос от: віка; Возраст: 24

понравился вопрос?

А Вы хотите задать свой вопрос психологам прямо сейчас? Или получить приватную помощь психотерапевта онлайн (по Скайпу, Вайберу, Watsapp)?

14-03-2014 22:50:29Дополнение от автора

Так, дитина боїться людей. Мама і брат дочку не ображали, це точно. Це моя єдина дитина і всі її дуже люблять, не кричать. Дочка дуже емоційна, але напевно дійсно чогось настрашилась. Будемо всі з нею обережно поводитись, створити спокійно обстановку, і сподіваюсь ми цей період пройдемо. Дякую всім за відповіді.

14-03-2014 23:02:20Дополнение от автора

і ще таке питання: чм вплине якось на психічне здоровя дитини те, що я насилу помию дитині голову і швиденько підмию (десь 5хв)? я і сама в ванну залазила, і ігрушки, ляльки купала, все рівно дитина кричить і не хоче митись. Зате руки навпаки любить мити, але коли вона одіта і стоїть над умивальником на кріслі, або на кухні сидить біля умивальника на кухонній робочій поверхні і бавиться водою, наливає в стаканчики розливає на себе. Таким способом дитина любить бавитись. А от коли я роздягаю, чи ставлю в ванну, чи мию голову, то кричить істерично.
Питання: чи можна швиденько помити малій голову, поки вона плаче? Чи може якось в психічному плані на неї вплинути?
і ПИТАННЯ 2:Дитина в мене багато говорить, почала в 1рік і 4 місяці, дуже розвинута, складає фігурки різні, пірамідки, знає геометричні фігури, називає дії і предмети по 2 склади в слові, а деколи і 3 склади, знає як всіх рідних звати ( на себе каже "офіка"-софійка, на мене -"віка", на тата "юа"(юра), і так далі), називає всі предмети і більшість дій. коли говорить щось емоційно або голосно , то по 3 рази повторює перший склад слова Н., "сю-сю-сюп"(сідай), "си-си-си"(сир), ми переживаємо, щоб то було не заіканням? так нормально в такому віці говорити? при тому коли говоримо спокійно, то говорить нормально, не повторюючи склади? ЦЕ НЕ ЗАІКАННЯ?

15-03-2014 18:16:15Дополнение от автора

До речі, вона стала лякатися ваших рідних, коли ви вирішили піти на роботу? - ні, працюю я вже півроку і то до 14:00. Лякатись почала виборочно деяких родичів, яких бачить рідше(брат, дід , моя мама) і тих, що бачить частіше(моя баба). Н., мою бабу завжди дуже любила, коли була баба , то і мене не треба було. А тепер спочатку кричить "ні ні ні",відвертається, а потім починає після умовлянь трошки звертати увагу, а потім і бавитись, але періодично згадує мене і кличе. І це притому, що я по стану здоровя лікувалась у Моршині в грудні і 2 тижні дочку не бачила, то вона за мною не плакала, баби ( їх в неї пять) завжди бавили, і коли приїхала, все було нормально, а десь місяць тому, тобто місяць- два після мого приїзду почалась така її поведінка( боязнь родичів деяких, плакання за мною, істерика з купанням, незрозумілі плачі)

Чтобы спросить или ответить, авторизируйтесь или пройдите регистрацию!

Автор вопроса не разрешил его обсуждение. Запрет касается советов от неспециалистов. Открытые для комментирования вопросы - тут.

Наши психологи

Олександра Соколова
(Дніпро)

Катерина Вовк
(Київ)

Елена Шпундра · Answer 1 · 2014-03-14 10:52:21

Такое ощущение, что ее что- то напугало. Вы распрашивали свою маму, брата, что было с ребенком, когда она у них или с ними оставалась?
Я правильно поняла, что такая реакция у ребенка на людей возникает? Сама по себе или с вами она ведет себя как обычно?

Алла Владимировна Саенко · Answer 2 · 2014-03-14 12:07:39

Действительно,похоже,что девочка чего-то испугалась.А так как она,похоже,впечатлительная и эмоциональная,то эта реакция надолго задержалась.Что делать? в общем смысле - вернуть спокойствие в жизнь ребенка.Для этого желательно следовать режиму,размеренности,избегать ярких впечатлений.Много говорить,объясняя и комментируя происходящее - чтобы она понимала,что происходящее - это обычные вещи.В конкретном смысле - опираться вам на свои ощущения и впечатления.Похоже,что вы мама внимательная и наблюдательная - значит,можете на себя полагаться.Наверняка вы примерно чувствуете,когда можно и не купать,а когда стоит настоять - вот и опирайтесь на это.

Алла Владимировна Саенко · Answer 3 · 2014-03-14 12:12:19

И еще - то,что вы скрываете от дочки свои страхи -это здорово.Но еще было бы "здоровее" вам ваши "страшилки" пересмотреть и переосмыслить.Понять,что на самом деле содержит опасность,а что - в одном случае на 10 миллионов.Потому что от вашей чувствительности и восприимчивости мир вокруг девочки будет выглядеть и ощущаться по-разному.

Ольга Олександрівна Цурка (Жила) · Answer 4 · 2014-03-14 21:57:49

Добрий день!
Можливо, дійсно малеча чогось злякалася. Однак, це важко виявити в цьому віці без допомоги дорослих.
Я б радила вам не панікувати і бути стабільною. Стабільні ви - стабільна дитина. Продовжуйте з нею гуляти, йти до дітей, розказувати про світ навколо. І при цьому будьте поруч. Коли мама поруч, дитина нічого не боїться (якщо, звісно, мама не викликає небезпеку).
Бачете, діти з віком змінюються, в тому числі поведінково. У цьому віці, про який ви пишете, вони починають відчувати сором, намагаються бути самостійними (я сама...), їх можна налякати бабаями, павучками і т.д.
Я б порадила читати їй добрі казки, не страшилки, співати колискові. І забрати від ТВ, якщо ви дивитеся новини.
Щодо купання, можна спробувати погратися з лялькою чи іграшкою, яка купається. Тобто: "Дивись, ляля купається,і не плаче". Вона купається з іграшками? Можете залізти у ванну разом з нею. Тобто я б не радила повністю відмовлятися від купання. Зробити ревеличку перерву, а потім знову повернутися. ЩОб дати шанс дитині відчути безпечніть води.
Стоосовно мови, то розмовляє вона зігдно віку. Не думаю, що заїкається. Ще рано робити висновки. Для певності можете звернутися до логопеда.
За дерматит - нічого не казатиму, бо я - не лікар. Тут потрібен фахівець, може, навіть, не педіатр, а хороший дерматолог.
Щасти!

Павел Леонидович Басанский · Answer 5 · 2014-03-14 23:17:53

Ваши родные, Вам Вика, чего-то недоговаривают.
Явно была ситуация испуга ребёнка кем-то из близких. Только им, видно, стыдно в этом признаться, вот они и врут. Вместо того, чтобы Вам помочь своим честным рассказом.
Думаю, что посещение
детского психолога помогло бы разобраться в ситуации.

Кроме того, Вам нужно что-то сделать со своей тревожностью и боязливостью, которая наверняка появилась с подачи Ваших близких. Подозреваю Ваших маму или папу. Возможно, они же напугали и Вашу дочь. На Вашем месте я бы их не выгораживал. Только хуже будет. Всем.
И, кстати, показывайте-не показывайте свой страх - ребёнок не идиот - всё чувствует и понимает. Часто лучше самих взрослых.
Потому, посещение психолога Вами так же будет решением проблемы и ребёнка. Ведь Вы с ней связаны эмоционально! Навсегда.

Елена Шпундра · Answer 6 · 2014-03-15 09:03:12

У меня вчера еще одна мысль возникла, когда я про дерматит прочитала, а сегодня прочитала ваши подробности про купание и эта мысль активизировалась (но это только гипотеза)- что такое кожа- это покров, защита всего остального организма- проблемы с кожей, как-то дерматит, могут говорить о том, что нарушена потребность в защите. То что вы описали- одетая дочка нормально, даже с удовольствием моет руки, а вот когда купаться, те раздеваться совсем, оставаться голой в своей коже, которая и так чувствует небезопасность - страх только усугубляется.
Все это конечно вписывается, в предыдущую версию, что ребенок чего-то сильно испугался.
Попробуйте купать ребенка в халатике или в какой-то тонкой пижамке. Не раздевайте ее совсем какое-то время. Посмотрите будет ли разница.
По поводу второго вопроса, уважаемая мама, мне кажется что вы сильно загоняетесь, не нужно искать у ребенка какие-то проблемы и ненормальности. А то обязательно найдете, точнее он вам их начет выдавать, чтобы не расстраивать.
Дети это классно, но когда они становятся центром жизни взрослого - вы угробите и себя и дочь. Так что очень вам советую притормозить.

Ольга Олександрівна Цурка (Жила) · Answer 7 · 2014-03-15 14:10:13

Багато дітей не люблять мити голову. Приміром, серед моїх знайомих таких дві+моя дитина. Можна спробувати класти голову дитини на руку (лікоть), наче дитина плаває на спині. І, спокійно з нею розмовляючи, легенько змивати шампунь. З часом це пройде.
Щодо "насилу помию дитині голову і швиденько підмию (десь 5хв", то більший стрес (і важчий) дитина отримає під час сварок батьків, коли вони голосно кричать одне на одного, наприклад, ніж миття голови. Розумієте, про що я?
І ще помітно, що ви дуже хвилюєтеся, переживаєте, панікуєте. Я розумію, це - ваша єдина донька, однак, не забувайте, вона переймає ваш стан, заражається ним. І теж стає такою. Тобто, її нервова система від народження може бути вразлива, скажімо, на 30%, а, коли поруч дуже переживаєте, ви додаєте їй своєї вразливості, думаю, не менше 30%. Умовно кажучи. Тоді малеча переживає на всі 60%. Треба пам"ятати, що Ви - її ресурс. Яка ви, така й вона.
До речі, вона стала лякатися ваших рідних, коли ви вирішили піти на роботу?

дитина боїться всього і завжди плаче