Доброго дня
Ох, із чого ж почати, давайте з самого початку.
Моя подруга (з якою я тільки на роботі спілкувалась) з попередньої роботи жила з мужчиною ( 34р.) він також працював з нами у компанії. Потім через деякий час я звільнилась, вона і цей хлопець.
Пройшов рік після того як ми звільнились, я вирішила зареєструватись на сайті знайомств ( розійшлась з хлопцем) і що Ви думаєте я там його знайти, написав перший, запропонував зустрітись, так як ми знали один одного достатньо довго (рік ходили разом обідати він, його дівчина-моя колега і я). Зустрілись, він розповів про побачення, які були з сайту знакомств, про відносини, які закінчились з колегою (2 місяці тому), і про роботу поговорили. Потім в один момент він взяв мене за руку, і сказав, що я сильно змерзла, що просто хоче щоб мені було тепліше, це було достатньо дивно і я видьоргнула руку, але це повторилось декілька раз.
Після цього він провів мене додому і ми попрощались. І тут почалось.. День, два, три, він не дзвонить і я вирішила ненароком написати і одразу видалити повідомлення, но він побачив, почалась переписка і він запросив у кіно і перед тим у кафе повечеряти.
Повечеряли і пішли на фільм (був категорично проти щоб я сама платила). Ох, фільм.., на фільмі він також пробував мене обіймати і доторкатись до мене, і відсувалась, але потім дозволила себе обійняти. Чесно сказати, я при першій зустрічі відчула тепло до нього.
Після фільму він також мене провів і я біля під'їзду зненацька поцілував і це було неймовірно,я просто стояла не змігши сказати ні слова.
На наступний день, я надіслала відео з виставки, він написав, що сталась неприємна ситуація в сім'ї і зараз зайнятий, я запропонувала свою допомогу, він відписав уже ввечері і сказав, зараз їде в бар, щоб переключились, якщо хочу можу під'їхати. Я не могла кинути людину в такій ситуації і поїхала, він розповів все, я йому старалась показати що він не сам і пішли гуляти, майже до ранку і цілувались.. чесно, це було неймовірно, як в казці, ніжно, спокійно, тихо.ідеально.
І уже пройшло 4 дні і він ні слухом не духом, не розумію зовсім нічого, я думала, що такий час це щось більше, но можливо я себе накрутила.
Мене просто розриває з середини, я не можу ні їсти, ні спати, ні працювати, просто хочеться його побачити, але писати я більше не буду перша (так не можна, в книжках написано)
І у голові вир думок, не дає мені ця ситуація спокійно жити. Як зробити так, щоб пройшла закоханість, або просто почати так жити як було до першої зустрічі.
|