Question

30-11-2024

Доброго дня.
Пишу щоб структурувати свої думки про ситуацію і отримати підтримку, поради, погляд на ситуацію зі сторони.
Я маю досить близьке спілкування зі старшою сестрою по переписці, ми живемо в різних країнах. Можемо відверто висловити одна одній наболіле, вислухати, підтримати.

Нещодавно сестра сказала мені що має інтимні відносини з одруженим чоловіком. Також вона сама є офіційно одружена, але з чоловіком не живе багато років, проте періодично спілкуються щодо спільної дитини і не тільки, і зустрічаються.

І ця інформація про стосунки з одруженим в мене піднімає злість, огиду, негативні переживання. Я з одного боку не хочу виплеснути цю злість на сестру, це її особисте життя і її справа, з іншого — думаю що не зайве дати зворотній зв'язок, поділитися з нею думками про цю ситуацію. А саме про те що вважаю такі стосунки нездоровими, і одним словом поганими для неї самої, для того чоловіка та інших причетних.

Мене це тривожить ще й тому що коли я була в підлітковому віці то моя сестра, а також батько та інші оточуючі розповідали мені про свої пригоди, як вони зраджували і тд. Про це говорилося на драйві і такому емоційному підйомі... І була така атмосфера, ніби 'поімєть' іншу людину це нормально і класно, що ніби нормально і справедливо обманювати, використовувати, і таке інше. І я цей світогляд всотала, це стало і моєю нормою. І коли в моїх стосунках були проблеми, я не вирішувала їх, не закінчувала стосунки, а робила те що вони — наробила помилок, зраджувала, обманювала і тд.

Я це пройшла і переосмислила і розумію що на таке я більше не піду. Для мене норма це вірність і відданість у стосунках, а ні то краще розрив. З сестрою цю тему ми не обговорювали певний час, ну і я думала що вона це теж переросла. А виявилося ні. Я не хочу нікого звинувачувати хоча також є думка, що ці всі їхні історії від сестри і батьків тоді вплинули на мою незрілу психіку і в тому числі через це я наробила помилок. Наслідки цих помилок я переживаю досі.

Чи я себе обманюю і я така сама як вони насправді? Бо я ж мала б відповідати сама за свої вибори і рішення та вчинки.
Не хочу втрачати добрі довірливі стосунки з сестрою. Не знаю як мені тепер реагувати на таку ситуацію. Колись вона вплинула на мене. Тепер якщо я наприклад буду критикувати, то це просто мабуть відштовхне, спровокує злість у відповідь, або що... Як можна пройти цю ситуацію?

Дякую за увагу до мого допису. Гарного вам дня🤍

Вопрос от: Ina; Возраст: 30

понравился вопрос?

А Вы хотите задать свой вопрос психологам прямо сейчас? Или получить приватную помощь психотерапевта онлайн (по Скайпу, Вайберу, Watsapp)?

Чтобы спросить или ответить, авторизируйтесь или пройдите регистрацию!

Автор вопроса не разрешил его обсуждение. Запрет касается советов от неспециалистов. Открытые для комментирования вопросы - тут.

Наши психологи

Катерина Вовк
(Київ)

Олександра Соколова
(Дніпро)

Вікторія Миколаївна Цуркан психолог · Answer 1 · 2024-11-30 16:02:11

Вітаю, Інно.
Дякую, що поділилася своєю ситуацією. Це дійсно складно, коли близька людина стикається з такими питаннями. Злість і огида можуть бути природними реакціями на цю інформацію.

Ви питаєте «як можна пройти цю ситуацію?»
Тут декілька важливих моментів
- Ваш дитячий досвід, стосунки з батьками, з сестрою, світогляд, який ви увібрали в себе, бо були дитиною і не мали можливості проаналізувати, наскільки досвід ваших рідних підходить саме для вас. Тому буде важливим опрацювати установки, способи вирішення проблем в родині, розібрати образи на рідних. Минулого не змінити, можна змінити лише своє ставлення до того, що відбулося. Так, ваші близькі обрали таким чином проживати негаразди, тому варто поважати їх вибір, навіть, якщо ви вважаєте його «поганим». Кожна людини вчиться на своїх помилках. Ми лише хочемо вчитися на чужому досвіді – насправді, лише своє страждання нас змінює. Тож дозвольте своїм рідним бути такими, як вони хочуть.

- ваш дорослий досвід, який ви вважаєте помилковим – побачити, що там і тоді ви не могли вчинити по іншому, зараз ви – людина, яка має досвід, який ви тоді не мали, ви більше розумієте про себе, про людей, про стосунки і можете обирати вірний шлях для себе. Важливо співчувати собі, прийняти свою обмеженість і неможливість бути завжди на висоті, дозволити собі помилятися – це і є життя, воно не буває бездоганним.

- Важливо визнати свої емоції і спробувати зрозуміти, чому саме ви так реагуєте. Це розуміння знизить рівень переживань, дозволить бути раціональною і побачити більше, що насправді відбувається. Для цього можна використовувати техніки саморегуляції, такі як дихальні вправи або ведення щоденника. Моє припущення – сила емоцій пов’язана з болем, який ви досі відчуваєте через свої помилки в минулому.
-
- Щодо сестри - дозволити їй жити так, як вона вважає вірним для себе. Ви можете запропонувати обговорити ситуацію, при цьому важливо використовувати "я-повідомлення", щоб донести свої почуття, наприклад: «Я почуваюся тривожно, коли дізнаюся про твої стосунки з одруженим чоловіком», «Я переживаю за тебе. Мені здається це не найкращий шлях вирішення проблем. Чи хочеш ти почути мою думку?». Якщо сестра погодиться, слухати її без осуду, це може допомогти їй відкритися. Замість критики спробуйте висловити підтримку та бажання допомогти їй знайти здоровіші рішення. Буде цінним поділитися своїм досвідом і висновками

- Бути доброю та співчутливою до себе та своїх близьких, пам’ятати, що всі ми – звичайні люди, іноді дуже слабкі, щоб впоратися зі своїми бажаннями та пристрастями.

- Ваша думка про те, чи ви така сама, як інші, може бути занадто критичною. Важливо вчитися на помилках і розуміти, що ми всі ростемо і змінюємося.

Сподіваюся, мої роздуми будуть вам корисними і ви знайдете для себе найкраще рішення. Успіхів!

Answer 2 · 2024-11-30 18:08:37

Я предположу, что за вашей злостью стоит много переживаний не про сестру и ее нынешний выбор, а про те рассказы, которые вы слушали в подростковом возрасте и то, что сами потом так поступали.
Говорить ли сестре свое мнение? Думаю нет. Она разве вас спрашивала? Если вы делитесь друг с другом и поддерживаете, то для чего тогда сейчас будут ваши слова? Она взрослая, это ее жизнь и ее выбор.
Предложу сместить фокус внимания на себя и разобраться, что с вами происходит, а тогда и поймете, что стоит за злостью.

Вы пишите про рассказы родителей и сестры в вашем подростковом возрасте.
Кто кому изменял и что конкретно и про кого вы знали?
О каком своем опыте измен и обмана вы пишите?
Как вы себя чувствуете, когда вспоминаете про тот опыт?

Алла Григорівна Веленко психолог Київ · Answer 3 · 2024-11-30 18:09:56

Доброго вечора Ina!
Насправді, Ваше питання дуже глибоке, навіть - глибинне. І написане, як на мене, людиною дуже зрілою в особистісному сенсі. Людиною, яка не хоче свої принципи ставити вище Любові! Що є, як на мене, основне в житті кожної зрілої особистості.
Ви пишете "Колись вона вплинула на мене. Тепер якщо я наприклад буду критикувати, то це просто мабуть відштовхне, спровокує злість у відповідь, або що..."
Знаєте, скажу так, далеко не кожний може на стільки внутрішньо змінитися, пройшовши через певні
випробовування, щоб змогти повністю трансформувати нав'язані в дитинстві стереотипи та установки значимими їй людьми. А Вам, як на мене, це певною мірою вдалося.
Думаю, що Ви інтуїтивно відчуваєте, що критика, особливо сказана з позиції праведності, претензії та презирства, не просто не допоможе сестрі змінитися, а й моде ще більше ствердити її в думці, що вона права і, певне, відштовхне від Вас повністю... Тоді що, мовчки спостерігати як близька людина калічить свою душу і своє життя? Щоб потім дорікати собі, що так і не наважилася поговорити?
Я Вам скажу так. Нам здається, що ми сприймаємо одне одного на рівні дій, емоцій, вчинків... Тоді, як насправді, основну інформацію "зчитуємо" один про одного несвідомо. Це якраз те, що змушує нас в якусь мить, нерідко, говорити та робити зовсім не те, що ми заздалегідь планували і хотіли б...
До чого це все?
Ви пишете, що "ця інформація про стосунки з одруженим в мене піднімає злість, огиду, негативні переживання...", які Ви давите в собі, і які,
рано чи пізно або можуть вирватися назовні у самий несподіваний момент, як зривається кришка з наглухо закритої киплячої каструлі... Або навіть, якщо Ви все ж таки вирішите поговорите , на превеликий жаль, ні до чого гарного не призведуть до тих пір, поки в глибині Вас будуть сидіти ці не дуже приємні почуття до сестри... Адже, щоб людина захотіла змінитися, вона повинна відчути, що її ніхто не засуджує, і приймає такою, якою вона є... Але ж, насправді, повного прийняття сестри немає.. і, швидше за все,вона відчує як мінімум, фальш.
То що робити?
На мою думку, при тому, що Вам вдалося за цей час зробити просто неймовірні зміни в собі та своєму житті, залишається найглибша та найпотаємніша частина Вас, яка приховує в собі досі непрожиті до кінця дитячі травми, що змусили Вас так довго "блукати"... І які проявляють себе у вигляді злості, огиди, презирства.. під час спілкування з сестрою...
І до тих пір поки Ви не розберетеся з ними, з глибинними почуттями повністю, ніяка найщиріша розмова з сестрою, так само, як і придушення своїх почуттів, ні до чого гарного не призведе.
А це запит на індивідуальну роботу з психологом.

Відредаговано автором 30-11-2024 18:22:23

Адекватне вираження злості